|
07.05.2017 Подвиг ветеранів Другої світової і воїнів АТО об'єднав наш народ | |
 Минає 72 роки потому, як на землю України прийшла весна Великої Перемоги. День Перемоги - це найславетніше в нашій історії свято.Це свято народу-переможця, це радість... “зі сльозами на очах”, як співається в пісні. Розв’язана фашизмом Друга світова війна була найстрашнішою, найруйнівнішою, найжорстокішою, яку знає людство. Перемога була досягнута ціною неймовірних зусиль і численних жертв та страждань нашого народу. На вівтар Перемоги покладено близько 8 млн. життів синів і дочок України. В ті грізні часи 4900 гребінківців пішли на війну, стали в ряди захисників рідної землі. На 2820 наших воїнів-земляків війна принесла похоронки. Всі вони поіменно занесені до Книги Пам’яті і Книги Скорботи України. Доземний уклін і вічна пам’ять переможцям фашизму. Було вивезено на каторжну працю до Німеччини 2518 чоловік, переважно молоді, замордовано 1336 осіб, учасників підпілля та мирного населення, в тому числі 100 жінок та 23 дитини. В оборонних та визвольних боях на території району загинуло 412 бійців та командирів Червоної армії. На місці поховань встановлено 27 пам’ятників, меморіальний комплексу місті Гребінка. Кожного року лягають до їх підніжжя полум’яні квіти в знак вічної скорботи і невмирущої пам’яті. Велика, дуже велика ціна заплачена за нашу перемогу. Злочини, заподіяні фашизмом, забуттю не підлягають! Ми пам’ятаємо і Пирогову Леваду, і Корніївський Яр, всі місця, де покоїться прах загиблих. Перемога кувалася не лише на фронтах, а й на підприємствах, в тилу, де мільйони трудівників в умовах великого напруження і жорстокості працювали на забезпечення фронту усім необхідним. Не знали фашисти спокою і на окупованих територіях. Не стала винятком і Гребінківська земля. З перших днів окупації партизани і підпільники під керівництвом Дмитра Калімбета вели боротьбу проти окупантів. Активними учасниками підпілля були начальник станції Андрій Патрикєєв, директор промкомбінату Сергій Кутовий, завідуючий райфінвідділом Пантелеймон Лобода, робітниці залізничного вузла Дарія Овчаренко, Віра Луценко, Наталія Арбузова. Неабиякий жах на фашистів наводив добре відомий легендарний, таємничий бронепоїзд, яким командував 'Костянтин Черних. Партизаном загону ім. Бовкуна був десятирічний Вася Боровик. У з’єднанні С. А. Ковпака воювала Надія Угоденко з Григорівки. Усі, хто боровся з нацизмом, залишаться у нашій пам’яті, як славні сини і дочки України. Про бойові подвиги і героїзм, проявлені нашими земляками на фронтах Другої світової війни, красномовно говорять їхні бойові нагороди. Понад 3500 гребінківців удостоєні орденів і медалей, а Григорію Кагамлику і Василю Ринді присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Прославилися в боях кавалери трьох орденів Слави Михайло Вовк і Олександр Яценко, а також кавалер чотирьох орденів ЧервоноїЗірки: Володимир Пастрома, кавалери трьох орденів Червоної Зірки: Андрій Г уртов'енко, Г ригорій Г алян, Василь Г авриленко, кавалер трьох медалей ‘‘За відвагу” Петро Ларіонов та багато інших. Ми безмежно вдячні їм і завжди будемо пам’ятати їх подвиг. У ці дні ми з гордістю називаємо імена наших славних жінок - учасниць бойових дій: Олександри Артеменко, Ніни Глухової (с. Сотницьке), Марфи Попович (с. Загребелля), Ганни Остапир, Алли Рохманійко, Віри Соломенікової (с. Загребелля),, Віри Шкребко та багатьох інших. Низький вам уклін. Здоров’я, миру і благополуччя. З великою шаною називаємо імена фронтовиків-ветеранів Другої світової війни: Федора Бикова, Юрія Орлова, Івана Курочки (с. Сліпорід-Іванівка), Василя Клименка, Павла Батрака, Івана Колесника, Петра Чміля, Василя Юрченка, Сергія Прудіуса, Григорія Поповича, Павла Захарченка, Івана Іванченка, Миколи Кобзаря, Михайла Ірклієнка, Івана Отченка та багатьох інших. Ви, шановні ветерани, і сьогодні в строю. Ви - наша гордість і слава. Ми у вічному боргу перед вами за обірвану війною юність, за мужність, силу духу, самопожертву, які ви проявили в боях за рідну землю. Сьогодні, в День Перемоги, пом’янімо усіх ветеранів, полеглих у боях і померлих за ці сіім з лишком десятиліть. Пом’янімо тих, хто штурмував рейхстаг: Василя Мовенка, Миколу Писаренка, Григорія Розумія. тих, хто крокував у колонах Параду Перемоги: Михайла Жадовця, Олександра Мерзенюка, Івана Мойсака, визволителя Гребінки, Почесного громадянина міста Миколу Воробйова та багатьох інших. Ми безмежно вдячні їх і завжди будемо пам’ятати їх подвиг. Добрим словом пом’янімо також тих полум’яних пропагандистів ветеранського руху і героїко-патріотичного виховання молоді - колишніх голів нашої ветеранської організації інвалідів війни Л. Т. Дзюбенка та А. І. Павловського, голів первинних ветеранських організацій: Л. Мещерякова, В. Пономаренка, В. Руді, Я. Латиша, О. Шкоду, А. Хохлова, М. Дра-жевського, П. Тютюнника, І. Блоху, О. Шевченка, членів активу ветеранської організації: Героя Соціалістичної Праці В. Камірного, В. Прохорова, Г. Цвілія, Г. Хребта, В. Кагамлика, В. Буйвола, М. Плошкіну, М. Куліш, А. Мещерякову, Р. Смілик, М. Піскарьова, 3. Денисенка, І. Пасічного, М. Вовка, О. Линовицького і багато інших. Добру пам’ять про них ми збережемо в наших серцях. Низький уклін і велика дяка всьому старшому поколінню, що на фронті і в тилу кувало Перемогу і принесло світові мир. їх козацький дух, героїзм та відвага надихають наших нинішніх воїнів на захист своєї Вітчизни сьогодні. Подвиг ветеранів Другої світової війни і подвиг сучасних героїв об’єднав наш народ. У нинішній час, коли триває війна на Сході країни, гинуть і страждають люди, знижується життєвий рівень населення України і особливо пенсіонерів, неоціненну підтримку нашим воїнам в зоні АТО надають невтомні волонтери, всі небайдужі люди району. І всім, чим у змозі, ветерани також допомагають воїнам АТО. Війна на Донбасі болить у душі кожного ветерана. Вони всім серцем поділяють біль непоправних втрат - загибелі активістів під час Революції Гідності на Майдані, бійців і мирних жителів на Сході країни, загибелі наших земляків: Андрія Черненка (с. Слободо-Петрівка), якому за громадянську мужність, патріотизм, виявлені під час Революції гідності, присвоєно звання Героя України (посмертно), молодшого сержанта В’ячеслава Лисенка (с. Березівка), який загинув у бою за Донецький аеропорт, виявивши мужність і стійкість, нагороджено орденом “За мужність” (посмертно), Євгена Лукаша (м. Гребінка), який трагічно загинув у зоні АТО. Вони наша туга і гордість без меж. Вічна пам’ять і слава Героям. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 177 років тому вийшло перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка Сьогодні ми з великою пошаною називаємо своїх воїнів-земляків: Андрія Линька, Дмитра Деркача, Юрія Нестеренка, Олександра Пилипенка, Олега Данильченка, Петра Потапчука, Івана Шостака, Володимира Сердюка, Юрія Кобилінського, Арифа Рустамова, Павла Тишковця, Володимира Дудку, Ігоря Вареника та багатьох інших учасників АТО, які, ризикуючи своїм життям, проявляючи мужність і стійкість, не пускають ворога далі, оберігають наш спокій. І саме завдяки їм ми можемо будувати плани на життя в новій Україні. Ми шануємо героїзм та відвагу тих, хто пройшов Афганістан, Ірак та інші гарячі точки. Схиляємо голови перед пам’яттю наших земляків - старшого лейтенанта В’ячеслава Лелеко та старшого прапорщика Петра Романенка. Вони з честю виконали свій інтернаціональний обов’язок. Доброї слави заслужили ті чоловіки, які вступили у двобій із смертельним атомом Чорнобильської АЕС. Скільки прожито і пережито жахітнього воєнного і надскладного повоєнного лихоліття, скільки материнських і вдовиних сліз вилито, скільки тяжкої праці лягло на жіночі плечі, знає тільки Господь. Як символ Вічної Пам’яті і Вічної Скорботи у столиці України, в Парку Перемоги височить Всенародний пам’ятник Матері-Вдові. Неймовірну жорстокість принесла війна дітям: десятки мільйонів сиріт і напівсиріт, недоїдання, холод і голод, виснажлива праця на рівні з дорослими і замість них. Для дітей війни, пам'ятаючих запах воєнних шинелей своїх батьків і близьких, день Перемоги поєднується з образом квітучого травня, повного молодої зелені, сонця, квітів і світла, і для них День Перемоги - свято світле і радісне. Сьогодні кривава військова агресія на Сході країни знову затьмарила наше небо, ледь не щодня забираючи життя найкращих українських воїнів і мирного населення. Люди Гребінківського району, як і всієї України, стурбовані тим, як спинити війну. І нехай зусиллями політиків, а не лише жертовною відвагою наших воїнів, збройний конфлікт буде якомога швидше врегульований. Священний обов'язок кожного з нас - бути гідними подвигу батьків і дідів. Ветерани, як і всі ми, щиро вірять, що над Україною обов'язково буде мирне небо, що спільними зусиллями ми побудуємо успішну і процвітаючу гідну державу, де у мирі і злагоді та достатку будуть жити наші діти й онуки. Подвигу героїв Великої Перемоги, героїв Небесної Сотні і героїв, що боронять сьогодні Україну на Сході - жити у віках. Гребінчин край Схожі матеріали: | |
|
| Всього коментарів: 0 | |
|
СВІЖІ ПУБЛІКАЦІЇ
|
|
|