|
29.01.2014 Трави з Ведмежого яру лікують гребінківців | |
Трави з Ведмежого яру лікують гребінківців Вона не вважає себе знахаркою, просто допомагає людям порадами, травами. У свої 77 років Євдокія Кулинич час від часу виїжджає з Гребінки до рідних Харківець і збирає у Ведмежому яру лікарські трави. Потім сушить їх, і весь рік у неї є можливість допомагати гребінківцям. Адже багато хто вже не хоче лікуватися хімією, переходять на народні методи лікування, та й дешевше виходить. У середу, п’ятницю й неділю Євдокія Петрівна везе трави на базар у Гребінку, охоче ділиться рецептами, які збирала все своє життя. - Євдокіє Петрівно, ви самі родом з с. Харківці Пирятинського району, як Ви опинилися в Гребінці? - Так, я народилася в Харківцях і все своє життя провела там, аж поки не постаріла і не залишилася сама. Працювала в Пирятинському побутовому комбінаті, і на пошті в Харківцях, і в нашому інтернаті. У мене двоє дочок: Ліда в Чернігові, Наталя в Києві, а перевіз мене в Гребінку мій зять, Віталій Сотниченко. Коли мій чоловік Григорій помер, Царство йому небесне, то мені там не хотілося жити. Зять купив мені хату в Гребінці, а я свою продала в Харківцях. Про те, що я продаю хату, я не казала нікому в селі, бо якби дізналися, то задушили б за гроші. Хоча я їх і в руках не тримала: при нотаріусу розділили гроші між дочками - і от я вже четвертий рік у Гребінці. А гроші мені для чого? Гроші потрібні молодим. Я й зараз допомагаю дітям та онукам. - І як вам живеться в Гребінці? - Я задоволена хатою, у мене сусіди поважні люди: лікарі, депутати. Маю козеня, на літо вже молоко буде. Дочки із сім’ями приїжджають часто, а найчастіше навідується зять, Віталій Сотниченко. Він сам родом із Скочака, приїжджає на вихідні з Києва до Гребінки у футбол пограти з друзями. Майже кожний базарний день, щоб мені не було сумно, везу туди на велосипеді трави. Мої сусіди-лікарі сказали, щоб я побільше моталася, якщо хочу добре себе почувати. От я і мотаюся. - Вони дали таку пораду, бо ви чимось хворієте? Ні, синок, нічим я серйозним не хворію. Усе життя я прожила на свіжому повітрі, а якщо чимось і хворіла, то ніколи не пила отих пілюль. - А коли Ви почали збирати трави? - Як вийшла заміж у 21 рік, так і почала збирати трави. У Харківцях є Ведмежий яр, дуже красива там природа, то я біля нього й жила. Далеко за травами не треба було ходити, вони в нас у дворі росли. До нас і з Пирятина по трави приїжджали. Так от, у Харківцях жила колись баба Настя, вона всім допомагала. То якійсь дитині переляк виллє, то заїкання вилікує. Якось у нас на городі завелася медведка, я й пішла до неї за порадою: як її вивести. Вона розказала мені рецепт: зелень, якою ми хату прикрашаємо на Трійцю, на третій день після свята взяти під ліву руку, а правою рукою розкидати її по грядках, приказуючи: «Під’їдні, під’їдні, 2 рази лупилися, на мою грядочку не дивилися, не дивіться й зараз». Зробила я все це - і медведка зникла. А далі саме життя примушувало шукати рецепти: то діти простудою захворіли, то ще щось. - Трави ви збираєте в Харківцях у Ведмежому яру, а де рецепти берете? - Я все життя збираю їх з газет, останнім часом читаю Наталю Зубицьку. Багато чого мені розповів військовий лікар Микола Кривець, наш родич. Він порадив, як мені вилікувати кашель, а тепер передаю його рецепт і вам. Треба у 100 грам олії насипати ложку цукру (без верху) і кип’ятити. Охолоджену олію пити невеличкими долями до одужання. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Гребінці запрацювала ковзанка під відкритим небом А якось приїжджає Микола Петрович до нас, а в доньки вухо болить. Він вискочив мовчки у двір, нарвав подорожника, який ріс поряд, пом’яв його, розтер у руках і закапав вухо соком подорожника. Обмотали вухо теплою хустко - і наступного дня болі не було. А ось є таке рідкісне зілля - реп’яшок, яке я можу порадити тим, хто лікує печінку, язву чи підшлункову залозу. Його ще називають парило. Пити, як. чай. Якщо ви опеклися: вісім ложок води і дев’яту ложку солі кип’ятити. Дати охолонути й змастити ганчірку, а потім прикладати до місця опіку. Для тих, хто хоче вивести солі з організму, раджу звернути увагу на корінь соняшника. Один стакан кореню залити З літрами води, тримати на вогні 5 хв., пити три дні. Потім знов залити 3 літри води, але варити уже 10 хв. Через три дні знов залити нової води і варити 15 хв. Рецептів багато, але головний рецепт усього життя -не бути злим, допомагай і тобі допоможуть. Олесь Пасічний "Пирятинська правда" Схожі матеріали: | |
|
| Всього коментарів: 0 | |
|
СВІЖІ ПУБЛІКАЦІЇ
|
|
|