Ярослава Василівна Руденко народилася 27 січня 1989 року у селі Рудка Гребінківського району на Полтавщині.

Із самого раннього дитинства співала. Спершу із своєю бабусею українських народних пісень, потім на районній сцені, а нині на великих сценах України та її межами.

У рідному селі Ярослава навчалася до дев’ятого класу, а потім сім’я переїхала в Гребінку. Там навчалася в гімназії, займалася вокалом, грою на фортепіано, співала в хорі Гребінківського депо.

Любов до України давала силу Ярославі завойовувати столицю.Саме там розпочався її творчий професійний шлях.Багато музичних професійних навиків Ярослава здобула працюючи в хорі імені Г.Верьовки.Бо саме в цьому колективі панує і живе народна пісня.Співала в тріо,та ансамблі під кервництвом Сусанни Карпенко (художній керівник ансамблю Божичі) при хорі Г.Верьовки.
     
Потім співачка іде працювати в Ансамбль Збройних Сил України солісткою (2009рік).В цьому колективі Ярослава створила свій стиль і напрямок у творчості. Цей колектив прославлений не тільки в Україні а і за її межами! Неодноразово брав участь у телевізійних проектах. Тому для Ярослави велика честь співати в ньому!
     
Ярослава нині паралельно працює і в Національній Філармонії України (2012рік). Саме тут кожен співак чи співачка мріяли б працювати,так і Ярослава.Оскільки під керівництвом художнього керівника В. А. Лукашова-народна пісня буде невмируща і звучатиме ще довго-довго!
     
Ярослава є лауреатом Всеукраїнських та Міжнаподних конкурсів, займається відродженням та популяризацією української народної пісні. Нагороджена Міністром Оборони України медаллю "За сприяння розвитку Збройних Сил України"(2010рік). Ярослава працює також над організацією благодійних концертів по селах!
 
В 2012 році співачка робила свої концерти в Бєлграді та чудовому місті Ларнака (Кіпр). А 20 квітня 2012 року у Києві. Цей сольний концерт для співачки був знаковим! Гостями концерту були: Герой України - А.Паламаренко, Микола Луків, Ірина Кириліна Віктор Женченко.Ведучі концерту- Заслужена артистка України Оксана Антонюк та Заслужений артист України Анатолій Гнатюк. Із Анатолієм Ярослава заспівала дуетом пісню "Качечка".

Пролунали і фольклорні пісні Ярослави розом з колективом Божичі. Найсильнішою підтримкою в концерті для Ярослави став її рідний колектив - Ансамбль Збройних Сил під керівництвом Дмитра Антонюка! Та без ідеї автора проекту - Генерала-майора Служби Безпеки України, Кандидата юридичних наук - РУДЕНКА ГРИГОРІЯ ВАСИЛЬОВИЧА концерту б не відбулося! Саме він зкомпонував та запропонував зробити сольний концерт Ярослави в такій стилістиці.
      
Ярослава любить свою родину і Україну! Тому всі її пісні линуть від душі щиро і сердечно. І як справжня полтавчанка, Ярослава, береже українські традиції та пісні! В Ярослави у репертуарі домінують українські народні пісні, але є і авторські.Співачка працює над урізноманітненням свого репертуару,створенням нових дуетів та сценічних образів!То ж поки житиме народна пісня- житиме і Україна та її мова солов'їна!!!

Володарка прекрасного голосу-перший альт. Співає у супроводі оркестру та акапельно. Пробує писати власні вірші.

В 2014 році, Указом Президента України, солістці Ансамблю пісні й танцю Збройних сил України та Національної філармонії Ярославі Руденко присвоєно почесне звання «Заслужена артистка України».

   Співачка є активною учасницею і організатором благодійних концертів: в підтримку онкохворих дітей, тематичних , концертів для бійців АТО, популяризації української народної пісні.

   Ярослава Руденко співає в різних стилях та жанрах. Від фольклорного стилю до естрадно – народного. Співачка в репертуарі має багато народних пісень із усих регіонів України. Безліч авторських, на слова Миколи Луківа, Марії Бойко, Вадима Крищенка, Бориса Олійника, Миколи Сома, Ірини Кириліної, Руслана Білишка, Олександра Мороза, Дмитра Луценка.

Співачка випустила три аудіодиски: “Тобі”,

“Заспівай, моя родино”, “Нескорена”. Відзняла  чотири відеокліпи: “Спасибі Вам, мамо”, “Батько і мати”, “Новорічна“, “Любов коротша за життя”. Має більше 20 сольних концертних програм.

 2012 року, 20 квітня, в Будинку офіцерів (м.Київ) відбувся сольний концерт “Весна мого серця”.

 2013 року в місті Полтава відбулися два сольних концерти співачки: ”Заспівай, моя родино”!, та “У серці з Україною”.  (Полтавський театр ім.М.Гоголя, Палац дозвілля “Листопад”).

 У 2014 році, до 200-річчя Тараса Шевченка, Ярослава Руденко разом із Героєм України, народним артистом України - Анатолієм Паламаренком та бандуристом, народним артистом України - Романом Гриньківим, в Колонному залі Національної філармонії України презентували пісенно – поетичну програму “Обніміться ж, брати мої”!

У 2015 році, м.Полтава, відбувся пісенно – поетичний концерт Ярослави Руденко разом із поетесою, заслуеним діячем мистецтв України – Марією Бойко. Назва концерту мала символічну назву: “Благословиться”.

  Ярослава Руденко є активною учасницею різних телепередач та радіопрограм, світських зібраннів.

   Співачка гастролює всією Україною. Популяризує українські народні пісні. Створює нові мистецькі проекти та концертні програми. 

Офіційний сайт співачки
e-mail: [email protected]

Пісні:

Генерал (сл. та муз. Н.Май)
Полечко (Українська народна пісня)
Слава Україні (сл. та муз. Н.Май)
Під дубом столітнім (Українська народна пісня)
Пішов милий на війноньку (сл. М.Бойко, муз. Р.Білишко)
Україна (сл. Ю.Шевченко, муз. Р.Білишко)
Борозденька (Українська народна пісня)
За тобою (сл.М.Луківа, муз.Ю.Васильківського)
Росте черешня в мами на городі (сл.М.Луківа, муз.А.Горчинського)
Цвіте-цвіте черемшина (Українська народна пісня)
Чому дівки не йдуть заміж? (Українська народна пісня)
Ой у полі 3 тополі (сл.Ю.Шевченко, муз.Р.Білишка)
Новорічна (сл.Ю.Шевченко, муз.Р.Білишка)
Навічно піснею (сл.Н.Третяк, муз.Р.Білишка)
Любов коротша за життя (сл.М.Луківа, муз.Р.Білишка)
Горнуся до тебе поглядом (сл. Н.Третяк муз Р.Білишкo)
Дума про батька (сл. Н.Третяк муз Р.Білишкo)
В кінці греблі (Українська народна пісня)
Заспівай моя родино! (сл. Ю.Шевченко, муз. Р.Білишко)
Повелося на селі (сл. М.Бойко, муз. І.Кириліна)
Українське RnB (сл. Ю.Шевченко, муз. Р.Білишко)
Балада про синів (сл. Л.Вернигора, муз. О.Чухрай)
Батько і мати (сл. М.Бойко, муз. Р.Білишко)
Прийшла любов (сл. Л.Глинська, муз. Р.Білишко)
Генерал (сл. і муз. І.Кириліна)
Козак (сл. і муз. О.Казміровича)
Добрий вечір (Українська народна пісня)
Ой, чорна я си чорна (Українська народна пісня)
Ой, там на току на базарі (Українська народна пісня)
Моя Україна (сл. М.Бойко, муз. М.Свидюк)
При долині кущ калини (Українська народна пісня)
Спасибі, мамо (сл. Д.Луценка муз. О.Екімяна)
Понад мостом (Українська народна пісняо)
Варенички (сл. В.Крищенко, муз. О.Семенов)
Вірте у краще (сл. і муз. І.Кириліна)
Тобі (сл. Я.Кривошеєва, муз. Р.Білишко)
Ось бач яка я! (Українська народна пісня)
Ой, чому... (сл. Ю.Шевченко, муз. Р.Білишко)
Твої поцілунки (сл. Ю.Шевченко, муз. Р.Білишко)
Наречена (сл. Я.Кривошеєва, муз. Р.Білишко)

У районному конкурсі «Зорепад» з піснею «Гай, зелений гай» посіла третє місце. Далі — призове місце в конкурсі «Яблуневий цвіт», що відбувався в Косові на Прикарпатті. Там співала «Ой вербо, вербо» і «Скрипливії воріточка».

  Ще з дитинства співала українські народні пісні.

- «Пам'ятаю, ще була зовсім маленькою, як у нас в селі на вулиці збиралися бабусі-співачки, а я зі своєю прабабусею Агапією приєднувалась до них і співала...» Саме там відбувалися її перші концерти. Нині прабабусі Ярослави виповнилося 97 років. Коли дівчина приїжджає додому в село - то обов'язково з бабусею співає, обговорює стиль вишивок, які потім «ляжуть» на її нових концертних костюмах.

  Ярослава закінчила студію при хорі Г.Верьовки, а потім її взяли у хор. Здавалося, що вже всі мрії збулися, але чомусь було присутнє якесь передчуття, що ні. - «Хор ~ це не для мене. Хотілося б співати солісткою, як Раїса Кириченко, Ніна Матвієнко». Тому Ярослава іде працювати солісткою Ансамблю Збройних Сил.

- «Я думала, що в ансамблі мені буде прзцюватиог. важко, оскільки чула, що у таких 1 колективах дуже велика конкуренція ' між солістками. Але виявилося, що зовсім ні. Ми як одна сім'я, одна команда. Не дарма в народі говорять: «Який пан - такі і працівники». Художній керівник ансамблю Дмитро Жанович Антонюк - це людина з вели літери.

Саме завдяки йому, Ярослава виступає на велиі сценах. Дмитро Жанович дійсно підняв рівень ансамб; Нещодавно артисти виступали «з зірками театру ЛаСка плануються спільні концерти і з іншими відоми колективами та артистами.

  В січні цього року Ярослава влаштувала сольний концерт у с.Куйбишеве, Оржицького району. Хоч в залі і було по-зимовому холодно, але щирість і теплота земляків зігрівала найхолодніші куточки сільського клубу.

  - «Дуже шкода, що наші артисти виступають тільки на великих сценах та за немалі гонорари. Я їм би радила приїхати в звичайнісіньке село і заспівати. І думаю, що те, що вони відчули, не зрівняти ні з великими гонорарами, ні з мега-сценами». У планах нашої землячки дати найбільше таких концертів, але в нинішній час це зробити непросто, оскільки не в кожному селі є діючі клуби, музична апаратура.

  «Дуже шкода, - говорить співачка, - що наша влада зовсім не звертає на це уваги, не підтримує талановитих дітей. Немає де навіть відпочити у вихідні дні. Можливо, у майбутньому почнуть діяти сільські будинки культури, для сільських «співучих» дітей відкриються нові можливості.

  Нині Ярослава — солістка ансамблю Збройних сил України, керує яким Дмитро Жанович Антонюк. Це хороший організатор, добрий господарник. Він піклується про своїх підопічних. «Без допомоги Дмитра Жановича моя пісня ніколи б не прозвучала зі сцен столичного палацу «Україна», Будинку офіцерів, Міністерства оборони України. Ми всі відчуваємо батьківську турботу цієї гарної сердечної людини», — з теплотою говорить про свого наставника Ярослава.

  З дитинства ідеалом для дівчини є незабутня Раїса Кириченко. Чарівне мецо-сопрано Раїси Панасівни — зразок для послідовників і шанувальників. Тож коли Ярослава розучує пісню, подумки звертається до своєї землячки за порадою та благословенням. Одна з найулюбленіших пісень — «Ой там, на точку, на базарі». Це не просто пісня в супроводі ансамблю, а міні-театр: жінки на базарі «продають» своїх чоловіків, кукурікають півні, гелгочуть гуси…

  Ярослава має сильний голос (перший альт), співає як у супроводі оркестру, хору, так і акапельно. Багато працює, розучує народні пісні. Хоче, щоб українська пісня у її виконанні хвилювала слухачів, щоб переживали вони з нею пісенні радість і смуток.

На жаль, не так часто, як хотілося б, але їздить із подругами по селах, записує народні пісні. Бабусі радіють, що ними цікавиться молодь. А ще Ярослава колекціонує українські вишиті сорочки. Їх у неї поки що сім: із Полтавської, Кіровоградської, Черкаської, Івано-Франківської, Чернівецької, Київської областей. Найдавніша і найулюбленіша — вишита на щастя прабабусею Агапією. У кожній вишиванці — неповторність кольорів, свій узор. Молода співачка залюбки їх одягає на власні концерти, каже, що тоді й пісня лунає якось по-особливому.

        

  Разом із Ярославою порадіємо, що українська пісня — звучить, її слухають, співають, нею насолоджуються.