|
||||||
Встановлення факту належності особі правовстановлюючих документів
Встановлення факту належності особі правовстановлюючих документів Досить поширене питання з яким звертаються клієнти Гребінківського бюро правової допомоги до його спеціалістів є питання, яким чином встановити факт належності правовстановлюючого документу конкретній особі, оскільки в різного роду документах при їх формуванні службові чи посадові особи в наслідок неуважності допускають помилки при написанні прізвищ, імен, по батькові, часу і місця народження особи, а при вчиненні різного роду правочинів такі помилки виявляють і це є суттєвою перешкодою в оформленні необхідних документів.Стосовно вказаної теми роз’яснення надає головний спеціаліст відділу «Гребінківське бюро правової допомоги» Лубенського МЦ з надання БВПД Зоя Скляр. Якщо виникла подібна ситуація, то, слід зазначити, що існує два способи виправлення такої помили у правовстановлюючому документі: по-перше, досудовий спосіб – шляхом звернення до органу, який видав правовстановлюючий документ;
по-друге, судовий порядок – шляхом встановлення належності правовстановлюючого документа особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. Отже, якщо виправити помилку досудовим способом неможливо, необхідно звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, що розглядається в порядку окремого провадження за правилами, встановленими для розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. У цих справах суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих в різних документах, не присвоєння чи залишення одного з них. Крім того, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням тощо. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються судом якщо: • згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
• законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; • заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; • встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право (суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду). Заяву про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документа можуть подати: • особа - власник правовстановлюючого документа, якій необхідно довести належність їй цього документа;
• спадкоємці померлої особи — власника цього документа для оформлення спадкових прав; • утриманці померлого для одержання пенсії; • прокурор у порядку статей 45, 46 ЦПК України; • інші особи, які заінтересовані у встановленні факту (військові комісаріати, правоохоронні органи, управління соціального захисту населення, управління Пенсійного фонду України, територіальна громада, фінансові органи, навчальні заклади, органи страхування тощо). За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України «Про судовий збір». Заява про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 119 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 258 ЦПК України. Відповідно до статті 258 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: • який факт заявник просить встановити та з якою метою;
• причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; • докази, що підтверджують факт (зразок заяви). До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про те, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Не підлягають судовому розгляду в окремому провадженні заяви про встановлення факту належності особі вироку або рішення суду, паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, посвідчення до ордена чи медалі, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану. Зазначені питання вирішуються органом, який видає документ. Не підлягає встановленню належність документів, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання тощо. Зазначене є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі (наприклад, факту реєстрації народження). Описки та помилки в судовому рішенні виправляються не шляхом встановлення факту належності правовстановлюючого документа, а шляхом виправлення описки у порядку, передбаченому статтею 219 ЦПК України. Для отримання більш детальної інформації звертайтеся до відділу «Гребінківське бюро правової допомоги» Лубенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Гребінка, пров. Спортивний, 11, за телефоном: (05359) 21-1-94. | ||
|
Схожі матеріали:
| ||
| Всього коментарів: 0 | |
|
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
|
|
|
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |