 |
Ольга Бондар - обличчя прози у нашому клубі |
Знайомтеся:
ОЛЬГА БОНДАР, прозаїк, життєве кредо: "Творчість з присмаком божевілля".
Вечір. Кав’ярня на вулиці з бруківки. Відвідувачів замало. За столиком біля вікна сидить вишукана пані. Волосся її русявого кольору зібране у довгу косу. Очі, як волошки, блакитні. На ній лише маленька червона сукенка і туфлі на високих підборах. Витончені музикальні пальці, мов павутиною, обплітають філіжанку кави. Яка ж неймовірна її врода! Хто вона?
Ім’я її – Мова. Тендітна дівчина має стальний, мов криця, характер. Її неодноразово намагалися зламати, але вона – незламна. Хотіли було знищити, поливали брудом та багном, але вона є сильною. І зараз тут, у просторі величезного залу кав’ярні, вона найдивовижніша серед собі подібних. Сидить у калиновому намисті та ніжно обплітає пальцями філіжанку кави. У повітрі кружляє легкий запах ванілі та орхідей. За вікном крапає ледь помітний дощ і на вузьких алейках дедалі більше з’являється парасольок.
Кав’ярня наповнюється відвідувачами, які те й роблять, що в кожному кутку зала шепочуть про загадкову панянку за столиком поблизу вікна. Десятки зацікавлених поглядів змальовують лише її риси обличчя. Мов пензлем. По контуру.
«Звідки вона?» - звернувся відвідувач до офіціанта. «Панянка, месьє, родом з України і кличуть її Мова»…
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
