 |
Мотоциклетні нотатки |
От і завершився другий мій сезон за кермом мотоциклу! Позаду невпевненість у собі, що притаманна водію-початківцю, і помилки, що часто супроводжували мене в першому сезоні, який був швидше навчальним, ніж повноцінним байкерським.
1300 км за кермом, різні дорожні та погодні умови, захоплюючі подорожі і байк-фести, технічні зупинки і люди, які своїми діями доводять, що байкерське братство таки існує, хто б що там не казав!
Відкрила сезон 13 березня - холод, мокрий сніг, порція страху! Але й досвід, хоч і по місцю, не на відстань.
Здійснилась моя мрія - я відвідала байк-фест "Тарасова гора", діставшись його за кермом. Була на цьому фесті вперше. Враження подвійне. З одного боку - багато людей, старі друзі і нові знайомі, все так шикарно, купа крутих мотоциклів, з іншого - немає тієї душевності, яка притаманна відносно невеликим фестивалям, на які їдеш і знаєш, що тобі там раді, на чому б ти не приїхав!
Екстремальною і повною вражень була подорож навколо Кременчуцького водосховища. Звісно, не їхала сама весь час, ролі "пілот - штурман" періодично мінялись. Покоцали Харліка, довелось прямо в дорозі міняти передню зірочку і ланцюг, але в цілому мотоцикл витримав поїздку. Враження незабутні, досвід - мегацінний!
Вперше в житті їздила в мотоколоні за кермом, причому перша ж колона - поруч із ведучим. Мото-рок-фестиваль "Небеса" тут у Гребінці. Трохи страшно було, але в цілому супер! Нові враження після стількох років участі у прохватах в якості пасажира! Загалом за сезон було три колони
Здійснення ще однієї давньої мрії - дістатись фестивалю в Гадячі за кермом. Дісталась. Дорогою втратила одну шпильку на коліні глушака. Величезне спасибі братві з Гадяча за ремонт мого коника!!! Втім, Гадяч є Гадяч, ці хлопці ніколи в біді не кинуть! Справжні байкери які вони є
Найекстремальніша поїздка - дорога на Лохвицю! Одна, без другого борта позаду, під дощем, та ще й поламалась! Мотобрати з Ніжина не покинули, допомогли - доїхала без пригод. Заодне набула безцінного досвіду керування мотоциклом в складних дорожніх умовах і зайвий раз переконалась у тому, що рефлекс "у будь-якій незрозумілій ситуації глуши двигун і гальмуй" працює бездоганно.
Поїздка на фест до Ніжина запам'яталась легкою дорогою і тим, що я вперше попереджала зустрічних водіїв про "продавців смугастих паличок", що так люблять влаштовувати засідки на дорогах.
Радує те, що жодного разу не почула на свою адресу і на адресу Харліка образливих слів типу "китайлайно" або чогось у такому дусі. Його навіть мопедом рідко хто називав. Він мотоцикл, тільки маленький. Як кажуть, поні теж коні! Справжні байкери - вони не будуть колотити понтів із приводу техніки. Вони знають, що дорога робить рівними всіх, і що на найкрутішому Харлеї сидить найзвичайніша людська "мадам де Сіжу".
Ще одна особливість цього сезону - мій давній друг, який свого часу ганяв фуру і був водієм у гастрольному турі моєї тодішньої команди, приєднався до рядів байкерів. Приїхав вперше на фест (це були гребінківські "Небеса") - і, що називається, вляпався. Тепер за можливістю їздимо разом і будем їздити ще!
16 жовтня закрили сезон, я символічно побула за кермом, Харлік тепер зимуватиме і чекатиме наступної весни! Чи буду я з ним, чи підвищу кубатуру - буде видно. Тим не менше, Харліку я завжди дякуватиму за досвід, який я отримала саме за його кермом, і завжди любитиму його як свій найперший мотоцикл.
1300 км за кермом, різні дорожні та погодні умови, нові навички і жодного падіння! Минулого року я впала лише раз, і те - на малій швидкості фактично біля гаражу. В цьому році минулось без падінь, хоча й були кілька разів шанси впасти
Це був незабутній сезон! Дякую всім, хто зробив його саме таким! Далі буде!
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
