|
03.03.2018 Чи достукаємося до обласних спортивних функціонерів? | |
 Місто Гребінка сьогодні - це не тільки місто залізничників, зле й місто спортсменів, бо спортивні традиції тут давні і міцні. Розвивалися різні види спорту - легка атлетика, волейбол, гандбол, футбол, а сьогодні - настільний теніс.Були тренери-ентузіасти, юні фізкультурники, вистачало і вболівальників. Стадіон "Локомотив”, збудований у 1955 році, ніколи не стояв пусткою. Гребінківці люблять спорт і підтримають його. А так як спортзалу у місті не було, то й з’явилася ідея його будівництва. Ідею підтримали міський голова П О. Брижіцький і вся громадськість. Зводили спортзал методом “народної будови”. Залучили всі районні, залізничні організації, підприємства, школи. Значні кошти і матеріали виділила Південна залізниця, допомогли коштами також республіканське спорттовариство “Колос” та облспорткомітет. Розпочали будівництво 1983 року, а урочисте відкриття спортзалу відбулося у 1986-му. Молодь Гребінківщини отримала чудовий спортивний комплекс: спортзал, шаховий клуб, стрілецький тир, відновлювальний центр. Коли є щось гарне, хочеться ще кращого. І з’являється нова ідея. Побудувати стадіон і басейн. І знову почалося будівництво уже перевіреним способом - зусиллями всіх ентузіастів. Матеріали для будівництва виділило Міністерство шляхів сполучення СРСР, організацією роботи займався П. О. Брижіцький. І стадіон-красень було зведено. Чудове футбольне поле з прекрасним газоном, легкоатлетичні доріжки, сектори для стрибків у довжину і висоту, для штовхання ядра, баскетбольний, волейбольний, гандбольний, хокейний майданчики, тенісний корт, роздягальні. Проект басейну переробили, адже це були непрості 90-і роки минулого століття, почалися проблеми з коштами. На місці басейну виріс легкоатлетичний манеж. Закінчили будівництво у 1995 році. Відкриття спорткомплексу відбулося тоді ж - на 100-річчя міста. Свято було грандіозне: спортивні змагання, футбольні матчі, розважальна програма, концерт, феєрверк. Це було дійсно свято всього міста - усіх тих, хто вклав у спорткомплекс свої сили, вміння, бажання, кошти. І коли під час святкування почалася літня злива, мешканці міста сприйняли її як освячення зведеної споруди. З того часу спорткомплекс - це гордість Гребінки, її візитна картка, місце не лише спортивних баталій, а й міських свят, активного відпочинку гребінківців, які вклали частинку своєї праці у зведення цієї величної споруди. Головне наше надбання - сотні юних і дорослих спортсменів, що займаються тут і взимку, і влітку, велика кількість різноманітних спортивних турнірів, змагань, конкурсів всеукраїнського, обласного, районного рівня. Активно розвивається і дитячий, і ветеранський спорт. Нагадавши читачам про те, як будували спорткомплекс, про успішні змагання, що тут проводяться, хочу все ж зупинитися на проблемах, що хвилюють його керівників сьогодні. Спорткомплекс дуже великий для міста, обходитися своїми силами Гребінці важко. Потрібні кошти: на енергоносії, капітальний ремонт, поточні ремонти, утримання інфраструктури та працівників, оновлення спортивної бази. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скільки і чого їсти: МОЗ вперше за 18 років змінив норми харчування Міська рада фінансує низку програм з підтримки різних видів спорту, районна ‘рада теж виділяє кошти під програми розвитку фізкультури і спорту. Але це не вирішує проблему в загальному. Комплекс потребує капітального ремонту. Кілька років тому силами залізничних підприємств було відремонтовано аварійну трибуну, у цьому році завдяки допомозі Радикальної партії Олега Ляшка замінено 66 вікон у всьому спорткомплексі на енергозберігаючі. Але цього недостатньо. Раніше кошти на оплату енергоносіїв, а головне -тепла, виділяли кілька разів з обласного бюджету, а зараз область не виділяє нічого. Хоча, як розповів у своєму виступі на сесії міської ради директор КЗ “Спортивний комплекс Гребінка” Ю. П. Копилов, за минулий рік 210 днів з 365 в спорткомплексі відбувалися різноманітні спортивні турніри та змагання. Всього відбулося 142 спортивно-масових заходи, з них 27 - міських і районних, 81 - обласних, 5 - всеукраїнських, 10 - чемпіонатів України. Тобто 70% всіх змагань - обласні і всеукраїнські. А допомоги - нуль. Спорткомплекс заробив за минулий рік власних коштів 540 тис. грн., а потрібно на його утримання 2 млн. 600 тис. грн. (це без утримання ДЮСШа). Ось і робіть висновки. Багато за ці часи приїздило до нас депутатів, чиновників різного рангу, міський голова В. І. Колісніченко виступав з цього приводу на громадських слуханнях у Верховній Раді. А віз і нині там! “Вищестоящі” інстанції заявляюсь, що коштів для допомоги нашому спорткомплексу немає. І що цікаво: користуватися ним - то це з радістю, а платити - то грошей нема! Своя сорочка ближче до тіла! Хто ж там думатиме про якусь Гребінку, яка на заздрість усім побудувала отакий спорткомплекс... Ось нехай сама з ним і справляється, як зможе. Були думки передати комплекс у підпорядкування до області, чи держави. Але, розмірковує Ю. П. Копилов, чи зможуть тоді гребінківські діти тут займатися спортом безкоштовно, чи лише через паркан поглядатимуть на спортсменів, що тут тренуються. А їх же діди і батьки будували цей комплекс. Питання серйозне. Адже це наше, нашими руками збудоване. Отож Юрій Петрович запропонував депутатам міської ради звернутися до Полтавської обласної державної адміністрації та сесії Полтавської обласної ради про виділення додаткових коштів із обласного бюджету на утримання та забезпечення належного функціонування КЗ “Спорткомплекс м. Гребінка”. Депутати доручили підготувати і подати таке звернення міському голові В. І. Колісніченку, який теж давно переймається долею закладу, шукає різні шляхи вирішення цього важливого для міста питання. Віталій Іванович зустрівся з цього питання з керівництвом області. Тепер слово за ними. Почекаємо. Гребінчин край Схожі матеріали: | |
|
| Всього коментарів: 0 | |
|
СВІЖІ ПУБЛІКАЦІЇ
|
|
|