|
05.03.2013 Сметана і сметанний продукт – не одне й теж | |
Сметана і сметанний продукт – не одне й теж Купуючи ту чи іншу продукцію, не лінуйтеся читати інформацію на її маркуванні. Незважаючи на те, що публікацій в пресі на цю тему не бракує, далеко не всі розуміють, що придбали спред чи молочно-рослинну суміш замість вершкового масла, і мова тут іде не лише про невідповідність за якісними показниками, а й про кардинально інше походження продукції. Якщо масло – це продукт, виготовлений винятково з молочних вершків, із загальним вмістом молочного жиру від 61,5 % до 88,8 % , основою для всього іншого служить рослинний жир, який було піддано процесу гідрогенізації та переетерифікації. Цій речовині властиво мертвим вантажем осідати в наших судинах, з роками провокуючи появу інсультів, інфарктів та онкологічних недугів. Теж саме можна сказати й про згущенку та продукт згущений, сметану та продукт сметанний, який часто позначають, як «сметанка», сир та продукт сирний. На маркуванні останнього інколи пишуть абревіатуру «СП», яку можна розшифрувати, як «спільне підприємство», хоча насправді вона означає «сирний продукт». ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що не завадить знати про лічильники газу та тепла? Можуть бути подібними за оформленням споживчого пакування, але дуже відрізняються за вмістом і шоколад та солодка плитка (яка схожа на шоколад лише кольором барвника); сік та нектар (де соку до 50%), чи напій соковмісний (де соку взагалі від 1%); квас, як продукт бродіння та «синтетичний» безалкогольний напій з такою ж назвою. Читаючи маркування, слід звернути увагу й на те, чи не має воно додаткових позначок. Зокрема, спеціальні застереження наносять на упаковку, якщо продукція містить такі речовини, як: аспартам (штучний замінник цукру, заборонений хворим на фенілкетонурію та дітям до семи років); діоксид сірки (використовують в якості консерванту для деяких вин); понад 10% поліолів (які можуть викликати розлад шлунку); гліциризинову кислоту (сапонін), сіль хлористого амонію або велику кількість концентрату коріння солодки (надмірне споживання небажане для хворих на гіпертонію), ряд небезпечних збуджуючих речовин, які додають в енергетичні напої. Напис «оброблено іонізувальним опроміненням» означає, що продукція піддавалась опроміненню. Риба та морепродукти, вирощені у штучних умовах, поряд з назвою містять напис «вирощено в умовах аквакультури». Напис «оброблено хладагентом» означає, що використано спеціальні консервуючі речовини, які дозволяють багаторазово заморожувати та розморожувати рибу без видимих зовнішніх змін. Продукти, які упаковувались із застосуванням консервуючих газів, маркуються написом «упаковані в захисному середовищі». Довіряти маркуванню можна лише коли воно не порушує вимог законодавства Згідно з вимогами чинного законодавства, на маркуванні, забороняється зазначати інформацію про властивості харчового продукту, яких у нього немає (наприклад, писати про те, що безалкогольний напій багатий на вітаміни, якщо в процесі його виробництва вони не зберігаються). Також забороняється необгрунтовано повідомляти про особливі властивості харчового продукту, хоча всі подібні продукти мають такі самі властивості (наприклад, писати на етикетці соняшникової олії окремої торгової марки «містить вітамін Е», якщо він присутній у будь-якій соняшниковій олії). Тож якщо Вам потрапило до рук подібне «маркування-порушник», немає жодних гарантій, що недобросовісний виробник дотримувався вимог стандартів і при виробництві продукції. До речі, маркування повинно бути виконане шрифтом не меншим ніж 0,8 мм. Якщо цю вимогу неможливо виконати через те, що паковання харчового продукту дуже маленьких розмірів, інформація, що характеризує харчовий продукт, має бути розміщена на листку-вкладиші, який додають до кожної індивідуальної або групової одиниці паковання. Тож, якщо Вам до рук потрапив продукт з маркуванням, виконаним надто дрібним шрифтом, теж можна зробити висновок про недобросовісність виробника. Слід знати, що вимоги Технічного регламенту щодо маркування не обов’язкові для харчових продуктів, які реалізовуються в рекламному (сувенірному) пакуванні, такому як фігурки, статуетки, подарунки, адже така продукція не призначена для щоденного вживання. Контроль за відповідність маркування вимогам чинного законодавства нині покладено на державну інспекцію у справах захисту прав споживачів. І нерідко трапляється так, коли підприємства спершу викидають гроші «на вітер» виготовляючи етикетки на чималу суму, а потім, коли з’ясовується, що вони не відповідають вимогам чинного законодавства, змушені терміново переробляти їх та ще й сплачувати при цьому штрафні санкції. Тож чи не простіше заздалегідь проконсультуватися з фахівцями щодо всіх питань, які можуть виникнути в контролюючих органів. Отримати компетентну консультацію щодо етикетування продукції, можна звернувшись до державного підприємства «Полтавастандартметрологія» за телефоном у Полтаві 58-44-38. Крім того, завжди слід пам’ятати, що пропозицію породжує попит. Отже, саме попит покупців на товар певного рівня (наприклад, з високоякісної натуральної сировини), повинен змушувати підприємства виготовляти саме таку продукцію. ДП «Полтавастандартметрологія»
Схожі матеріали: | |
|
| Всього коментарів: 0 | |
|
СВІЖІ ПУБЛІКАЦІЇ
|
|
|