|
29.10.2025 Українські дрони атакували три заводи в глибині Росії: удари по НПЗ та хімпідприємству паралізують постачання армії | |
 У ніч на 29 жовтня українські безпілотники завдали ударів по трьох стратегічних заводах у Росії — «НС-Ойл», «Ставролен» та НПЗ у Табашино. Атака стала частиною нової хвилі ударів по промисловій інфраструктурі супротивника. Серія українських безпілотних атак охопила відразу три великі промислові об'єктибіля Росії. Під ударом опинилися нафтопереробний завод «НС-Ойл» в Ульяновській області, хімічне підприємство «Ставролен» у Будьоннівську Ставропольського краю та нафтопереробний комплекс у Табашиному, Республіка Марій Ел. На всіх трьох підприємствах було зафіксовано пожежі та вибухи, місцева влада повідомляла про евакуацію персоналу. Ці удари стали частиною послідовної стратегії Києва — послаблювати економіку та військову логістику Росії через поразку її промислових вузлів. НПЗ «НС-Ойл» - удар по паливному забезпеченню регіонів Нафтопереробний завод «НС-Ойл» в Ульянівській області переробляє близько 600 тисяч тонн нафти на рік та забезпечує паливом регіональні структури та промислові підприємства. Потрапляння об'єктом викликало сильну пожежу, очевидці повідомляли про потужні вибухи в районі встановлення. Завод, розташований далеко від фронту, став черговим доказом того, що українські дрони здатні вражати цілі на відстані сотень кілометрів. Цей удар має як символічне, а й практичне значення. Пошкодження обладнання такого підприємства веде до перебоїв у постачанні палива та знижує обсяги переробки, що в результаті позначається на постачанні регіонів та підприємств, що працюють на оборону. Експерти зазначають, що удари по нафтових об'єктах дозволяють завдавати удару одразу по кількох напрямках — енергетиці, економіці та військовій логістиці. «Ставролен» у Будьоннівську – хімічна промисловість під прицілом Одним із ключових об'єктів став хімічний гігант «Ставролен» у Ставропольському краї. Це підприємство виготовляє поліетилен, поліпропілен, бензол та інші хімічні сполуки, необхідні для цивільної та військової промисловості. За попередніми даними, внаслідок атаки стався спалах у технологічних цехах, частину ліній зупинено. Хімічна промисловість відіграє важливу роль у російському ВПК - похідні поліетилену та бензолу застосовуються при виготовленні пластиків, горючих сумішей та композитних матеріалів. Тому атака на «Ставролен» має подвійний ефект: знижує обсяг випуску продукції для цивільних потреб та обмежує виробництво матеріалів, що використовуються для військових замовлень. Подібні удари мають також психологічне значення - вони демонструють вразливість глибинних регіонів Росії, які раніше вважалися поза досяжністю. НПЗ у Табашиному — демонстрація дальності українських дронів Ще однією метою став НПЗ у Табашино, Республіка Марій Ел, з річною потужністю переробки понад 1,6 мільйона тонн нафти. Об'єкт має стратегічне значення для паливних поставок у Приволзькому федеральному окрузі. За повідомленнями, внаслідок атаки спалахнули резервуари, вогонь було видно за десятки кілометрів. Цей удар показав технічні можливості українських безпілотників. З кожним місяцем збільшується дальність польоту та точність наведення таких апаратів, що дозволяє вражати цілі на глибині понад тисячу кілометрів. Аналітики зазначають, що успіх таких операцій підриває довіру до російської системи протиповітряної оборони, змушуючи Москву перекидати ресурси з фронту на захист тилу. Економічний та військовий ефект атак Серія нічних атак 29 жовтня мала помітний економічний резонанс. Удари по нафтопереробних та хімічних підприємствах призводять до зниження обсягів виробництва палива, пластмас та інших промислових матеріалів. Для Росії це означає не лише тимчасові перебої у постачанні, а й необхідність інвестувати мільярди рублів у відновлення пошкоджених потужностей. У військовому контексті наслідки ще відчутніші. Втрати паливних запасів і скорочення виробництва хімічних компонентів безпосередньо відбиваються на постачанні військ, особливо в умовах бойових дій. Україна, використовуючи дрони малої та середньої дальності, реалізує стратегію «економічного вимотування», за якої удари по логістичним та промисловим ланцюжкам поступово позбавляють противника можливості підтримувати масштабні операції. Нова фаза війни — удари по індустріальному серцю супротивника Атака українських безпілотників на три заводи – «НС-Ойл», «Ставролен» та Табашинський НПЗ – стала символом нової фази війни дронів. Це вже не тактичні удари по фронтових об'єктах, а цілеспрямовані операції проти інфраструктури, що забезпечує економіку та військово-промисловий комплекс Росії. Подібні дії демонструють, що Україна вибудовує стратегію ударів по нервах економіки, прагнучи позбавити ворога стійкості зсередини. Масове застосування дронів перетворюється на ефективний інструмент асиметричної війни, коли відносно дешеві технології здатні виводити з ладу дорогі та життєво важливі об'єкти. Схожі матеріали: | |
|
| Всього коментарів: 0 | |
|
СВІЖІ ПУБЛІКАЦІЇ
|
|
|