
30 серпня біля Меморіалу пам’яті та нескорених у Гребінці зібралися рідні військовослужбовців, які вважаються зниклими безвісти або перебувають у полоні.
Родини прийшли до стели з портретами своїх близьких із квітами. Під час зустрічі вони спілкувалися, обмінювалися інформацією та розповідали одне одному про власний досвід пошуку.
Зустріч ініціювала мама Романа Брика
Ініціаторкою зустрічі стала мама Романа Брика, який вважається зниклим безвісти. До портрета сина вона принесла квіти.
За словами матері, Роман любить чорнобривці. Вона також згадала його обіцянку: після завершення війни та повернення додому він хотів придбати багато троянд і посадити їх у маминому дворі.
Біля портрета сина жінка сказала: «Рома, повертайся садити троянди…».
Батько одного зі зниклих безвісти приходить до портрета сина щодня
На зустріч прийшов і батько військовослужбовця, який із вересня 2025 року вважається зниклим безвісти.
Як розповідає видання, чоловік щоранку приходить на Алею пам’яті до портрета свого сина. Для нього це стало щоденною можливістю побути поруч із близькою людиною, про долю якої родина досі не має підтвердженої інформації.
Родини ділилися досвідом пошуку
Своєю історією під час зустрічі поділилася Марія Стрілець. Після того як її син пішов до війська, зв’язок із ним був обмеженим. Одного разу родина отримала його фотографію від народної артистки України Ярослави Руденко, яка зустріла військовослужбовця під час виступу в одному з навчальних центрів.
Після першого бойового завдання син Марії Стрілець зник безвісти.
Родина зверталася до Координаційного штабу, підтримувала зв’язок із військовою частиною, шукала інформацію через побратимів та подавала запити. Тепер Марія Стрілець ділиться цим досвідом з іншими сім’ями, які шукають своїх близьких.
У Гребінці вже проводили зустрічі для таких родин
Наприкінці липня у Гребінці також проходила зустріч родин безвісти зниклих та військовополонених із представниками державних і соціальних структур.
Тоді родини отримували роз’яснення щодо пошуку військовослужбовців, підтвердження перебування у полоні, роботи Координаційного штабу, соціальних виплат та оформлення необхідних документів.
Зустріч 30 серпня мала інший формат. Рідні зібралися біля портретів своїх близьких, щоб поспілкуватися між собою, підтримати одне одного та знову нагадати про людей, яких продовжують чекати вдома.
За інформацією видання «Гребінчин край»
Схожі матеріали:
|