Зустріч із міліціонером на вулиці

Якщо працівник міліції звертається до Вас – як правило, він має на те вмотивовані причини.

У більшості випадків, це саме так і відбувається. Не нервуйте, зберігайте спокій і поставтесь до цього з розумінням.

Правоохоронці мають погану репутацію і низький рівень довіри громадян, проте саме вони захищають Вас і ваше майно від незаконних посягань.

Щоб бути обізнаним у своїх правах і обов’язках правоохоронця, радимо наполягати на дотриманні простих речей, які перераховані у наступних пунктах. МВС завжди вважає свою роботу ефективною та такою, що відповідає чинному законодавству – не давайте їм про це забути, закликайте їх до сумлінного виконання своїх обов’язків.

Ви маєте право у розмові із міліціонером:

• у відповідності із ст. 5 ЗУ «Про міліцію», вимагати у працівника міліції пред’явити службове посвідчення. Завжди потрібно починати розмову саме із такої вимоги, по можливості занотувавши у зручний для Вас спосіб дані із посвідчення (по можливості без використання фото-, відео- засобів фіксації – це може спричинити конфлікт). Після цього можна продовжувати розмову. Важливий саме такий порядок дій, бо після можливого конфлікту шанси витребувати посвідчення вкрай низькі;

• одразу дізнатися причину, через яку працівник міліції виявив інтерес до вашої особи. Якщо йому захотілось просто поспілкуватись або попрохати у Вас цигарку і Ви не хочете цього робити - можна сміливо йти далі і не звертати увагу на такого міліціонера, адже його вимога не є законною і не підлягає виконанню;

• відмовитися йти до відділення міліції  без офіційного оголошення Вам законодавчо-встановлених причин затримання. Це означає, що вам мають вмотивовано пояснити причину Вашого затримання та скласти протокол про адміністративне/кримінальне затримання, якщо це є необхідним. Тобто вимоги «пішли, там з’ясуємо» або «там на тебе вже чекають» не зобов’язують Вас слідувати за міліціонерами;

• вільно користуватися мобільним телефоном під час розмови із правоохоронцем. Ніхто Вас не обмежує, адже це лише розмова, яка може прирівнюватись на даному етапі до приватної;

• відмовитися від проведення особистого огляду, а також огляду Ваших речей без складання офіційного протоколу та за відсутності двох понятих при цьому. Поважайте власну гідність і пам’ятайте, що Ви маєте право на приватність, тому втручання працівників міліції у ваш особистий простір без підстави не припустиме. Також, слід зазначити, що особистий огляд може проводитись виключно міліціонером однієї із вами статі. Про це можна детальніше прочитати у відповідному розділі;

• якщо Вас звинувачують у вчиненні дрібного (незначного) адміністративного правопорушення (наприклад, куріння у недозволеному місці), вимагати довести протиправність Ваших дій посиланням на відповідні норми кримінального чи адміністративного кодексів;

• не їхати до відділення міліції, а вимагати складення на Вас адміністративного протоколу безпосередньо на місці скоєння правопорушення, якщо для цього немає особливої потреби.

Працівник міліції зобов’язаний у розмові із Вами:

• починати спілкування з Вами із наступних дій: привітатись, представитися, назвавши П.І.Б., посаду, спеціальне звання та коротко повідомити мету і причину звернення, на Ваше прохання пред’явити службове посвідчення (п. 1.2 розділу V  «Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України);

• утримуватися від необґрунтованих перевірок паспорта  або інших документів – працівник міліції має право вимагати від Вас пред’явлення паспорту тільки у випадку, коли він обґрунтовано підозрює Вас у скоєнні правопорушення. Будь-які вимоги «планова перевірка документів» і т.д. не є підставою для перевірки (п.2. ст. 11 ЗУ «Про міліцію», п. 1.4 розділу V  «Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України»);

• утримуватися від вилучення у Вас особистих речей (в тому числі й мобільного телефону) без складання протоколу про вилучення або додатку до протоколу про особистий огляд, огляд речей особи. Будь-яка ваша річ є приватною власністю і забрати у Вас її ніхто не має права, окрім встановлених законодавством випадках;

• надавати роз’яснення про неправомірність Ваших дій доброзичливо, переконливо і ясно, посилаючись на відповідні вимоги нормативно-правових актів (п. 2.2, п. 2.4, розділу IV  «Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України»);

• обмежитися оголошенням Вам усного попередження  у випадку скоєння Вами незначного адміністративного правопорушення;

• вести розмову з Вами ввічливо, не допускати погроз та зверхнього тону, утримуватися від жорстких дій та різких висловлювань, не дозволяти втягнути себе в конфлікт, уживати всіх можливих заходів щодо його мирного вирішення і припинення конфліктної ситуації ( «Правила поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України»).

Перевірка документів особи

Перевірка документів у громадян передбачена ст. 11 п. 2 ЗУ “Про міліцію”. Проте, слід зазначити, що вона здійснюється при обґрунтованій підозрі у вчиненні правопорушення. Підозра не є вигаданою і надає таке право у наступних випадках:

1. Особа здійснює правопорушення або щойно його здійснила.
2. На особу прямо вказали свідки правопорушення.
3. На особі чи на її одязі присутні явні ознаки скоєння правопорушення.
4. Особа потрапляє під опис розшукуваної особи (орієнтування).

 Майте на увазі, відсутність у Вас документів може стати формальним приводом для застосування правоохоронцями адміністративного затримання для встановлення особи у цих випадках (ст. 260 КУпАП, п. 134 Статуту ПС). Однак, законодавство не встановлює чіткого переліку документів для даного випадку: можна здійснити телефонний дзвінок (наприклад, родичам, які підтвердять прізвище та ім’я), також за допомогою друга, що покаже свої документи тощо.

ст. 19 Конституції України

Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП)

Стаття 185. Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця.

Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку - тягне за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

ст. 5, п. 2 ст. 11 Закону України «Про міліцію»

Стаття 5. Діяльність міліції та права громадян.

При звертанні до громадянина працівник міліції зобов'язаний назвати своє прізвище, звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення. У взаємовідносинах з громадянами працівник міліції повинен виявляти високу культуру і такт.

п. 2 ст. 11. Права міліції.

2) перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію;

п. 2.2, п. 2.4 розділу ІV; п. 1.2, п. 1.4 розділу V «Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України» затвердженими Наказом №155 МВС України від 22.02.2012

Пункт 2.2 розділу ІV.

• При виявленні протиправних дій та їх припиненні працівник зобов’язаний:
пояснити правопорушнику, якщо дозволяє обстановка, у тактовній і переконливій формі причину його затримання;

• висловлювати думки коротко і ясно, виключаючи можливість помилкового або двозначного їх розуміння громадянами, яких вони стосуються;

• зберігати витримку і гідність, контролювати свій емоційний стан, своїм виглядом і діями демонструвати впевненість і спокій;

• виявляти емоційно-психологічну стійкість при провокації правопорушниками конфліктної ситуації, не дозволяти втягнути себе в конфлікт, уживати всіх можливих заходів до його мирного вирішення і припинення;

• уживати всіх можливих заходів для встановлення психологічного контакту з очевидцями та свідками, залишаючись водночас принциповим, рішучим та авторитетним представником державної влади;

• давати роз’яснення правопорушнику про неправомірність його дій доброзичливо, переконливо і ясно, посилаючись на відповідні вимоги нормативно-правових актів;

• утримуватись від жорстких дій і різких висловлювань стосовно правопорушника.

Пункт 2.4 розділу ІV.

Обмеження працівником прав і свобод громадян може бути застосовано виключно на підставі і в порядку, передбачених законом. У таких ситуаціях, за винятком дій у стані крайньої необхідності або необхідної оборони, працівник повинен роз’яснити громадянинові підставу такого обмеження.

Пункт 1.2 розділу V. 1.2. Працівникові необхідно:

• починати службове спілкування з привітання (прикласти руку до головного убору, перебуваючи у форменому одязі), утримуючись від рукостискання; представитися, назвати посаду, спеціальне звання, прізвище, коротко повідомити мету і причину звернення, на прохання громадянина пред’явити службове посвідчення;

• висловлювати свої зауваження та вимоги в коректній і переконливій формі, якщо потрібно, спокійно, без роздратування повторити і роз’яснити зміст сказаного;

• вислухати пояснення або питання громадянина уважно, не перебиваючи, виявляючи доброзичливість і повагу до співрозмовника;

• ставитися з повагою до громадян, перш за все до людей похилого віку, ветеранів, інвалідів, надавати їм необхідну допомогу;

• бути уважним до жінок і дітей.

Пункт 1.4 розділу V. У спілкуванні з громадянами з боку працівника неприпустимі:

• будь-які висловлювання і дії дискримінаційного характеру за ознаками статі, віку, раси, національності, мови, громадянства, соціального, майнового або сімейного стану, політичної чи релігійної належності;

• надмірний тон, грубість, некоректність зауваження, пред’явлення неправомірних, незаслужених звинувачень;

• погрози, образливі вирази або репліки;

• суперечки, дискусії та дії, що перешкоджають нормальному спілкуванню або провокують протиправну поведінку;

• необґрунтовані перевірки паспортів та інших документів.