Спілкування з працівником ДАІ

Зупинення транспортного засобу здійснюється виключно жезлом, а у виняткових випадках – жестом руки. При цьому співробітник ДАІ спочатку вказує на транспортний засіб, який повинен зупинитися, а потім – на місце, де йому слід зупинитися (пункт 27.3. Наказу 111).

 Законодавством (пункт 21-1 статті 11 ЗУ «Про міліцію») визначений вичерпний перелік випадків, які надають право співробітнику ДАІ зупинити транспортний засіб, а саме при:

• порушенні правил дорожнього руху водіями;

• відсутності номерного знака на транспортному засобі або наявності номерного знака, який не відповідає встановленим вимогам, закріплений у не встановленому для цього місці, закритий іншими предметами чи забруднений, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів;

• наявності ознак, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

• наявності даних, що свідчать про причетність транспортного засобу, його водія, пасажирів або вантажу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, злочину чи адміністративного правопорушення;

• перебування транспортного засобу в розшуку;

• наявності даних про використання транспортного засобу з протиправною метою;

• необхідності опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, злочину чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

• необхідності залучення водія транспортного засобу для надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або працівникам міліції чи як свідка при оформленні протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

• проведенні цільових заходів (операції, відпрацювання, оперативні плани) для перевірки документів на право користування і керування транспортним засобом, документів на транспортний засіб;

• виконанні рішень про обмеження чи заборону руху, прийнятих уповноваженими на це державними органами;

• якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

• порушенні визначеного порядку встановлення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

В кожному разі працівник міліції зобов’язаний повідомити водієві причину зупинення транспортного засобу, суть вчиненого правопорушення. На вимогу співробітника ДАІ зупинку варто здійснювати з дотриманням вимог ПДР (пункт 2.4 ПДР).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зустріч із міліціонером на вулиці

 Не поспішайте кидатись в обійми міліціонерові, вибігаючи з автомобіля, поки не з’ясуєте його намірів та не будете впевнені в адекватності його поведінки. З автомобіля не виходьте, а зачекайте працівника ДАІ, знаходячись в автомобілі. Фіксатори дверей установіть в нижнє положення, для спілкування приспустіть скло водійських дверей. Працівник ДАІ відповідно до пункту 27.4. Наказу 111 має право запросити водія вийти з автомобіля лише:

• з метою усунення технічної несправності транспортного засобу або порушень правил перевезення вантажів;

• коли є достатні підстави вважати, що водій знаходиться в стані сп’яніння;

• коли водій або пасажири підозрюються в скоєнні злочину;

• коли є необхідною участь водія в оформленні документів або наданні допомоги іншим учасникам дорожнього руху;

• При наявності аудіо, відео фіксуючого пристрою (мобільний телефон з технічними можливостями тощо) – увімкніть його.

 Зафіксуйте автомобіль, на якому несе службу працівник ДАІ. У разі знаходження поблизу інших зупинених транспортних засобів, водіїв чи пасажирів – зафіксуйте їх та запишіть номерні знаки цих транспортних засобів з метою встановлення потенційних свідків на випадок суперечливих правовідносин з працівником ДАІ. Якщо працівник ДАІ змусив Вас зупинитися в одному з місць, заборонених для зупинки (пункт 15.9. ПДР) – зафіксуйте об’єкти, розташовані біля Вас, таким чином, щоб можна було ідентифікувати місце розташування Вашого автомобіля.

Зупиняти транспортні засоби в місцях, заборонених ПДР (крім залізничних переїздів), працівник ДАІ має право лише у виключних випадках (достатні підстави вважати, що водій перебуває у стані сп’яніння, підозрюється у скоєнні злочину, залишив місце ДТП, створює аварійні ситуації іншим учасникам руху) (пункт 12.11. Наказу 111).

 Під час зупинки транспортного засобу працівник ДАІ зобов’язаний без затримки підійти до водія (пункт 27.4. Наказу 111), а не змушувати його витрачати час.

 Уважно вислухайте і зафіксуйте звернення до Вас працівником ДАІ (більше інформації про технічну фіксацію дій працівника міліції Ви можете знайти у відповідному розділі), заборона таких дії є протиправною. Під час звернення до водія працівник ДАІ зобов’язаний: привітатися; чітко й зрозуміло назвати свою посаду, звання та прізвище; повідомити про причину зупинки транспортного засобу, суть звернення, суть скоєного правопорушення у випадку його вчинення. На вимогу учасника дорожнього руху працівник ДАІ зобов’язаний пред’явити своє службове посвідчення (ст. 5 ЗУ «Про міліцію).

 Працівник ДАІ має право висловити вимогу про пред’явлення водієм:

 а) посвідчення на право керування транспортним засобом;

 б) реєстраційного документа на транспортний засіб;

 в) поліса (сертифіката) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для перевірки (пункти 14.7., 27.2. Наказу 111; підпункт «а» пункту 2.4. ПДР, частина 2 статті 5 ЗУ «Про міліцію»).

 Названі документи надавати в руки працівникові ДАІ не обов’язково, достатньо показати в розгорнутому вигляді. Вимога працівником ДАІ передати йому в руки документи протиправна (абзац 2 частини 2 статті 16 ЗУ «Про дорожній рух»; підпункт «а» пункту 2.4. ПДР). Перед тим, як пред’явити свої документи, бажано висловити вимогу до працівника ДАІ пред’явити його службове посвідчення).

 З посвідчення бажано переписати прізвище, ім’я, по батькові, звання, посаду для можливого оскарження дій до прокуратури чи до суду, також уточнити причину зупинки і суть скоєного правопорушення. Не забудьте записати номер нагрудного знака працівника, він також може Вам знадобитися для його ідентифікації. У взаємовідносинах з учасниками дорожнього руху працівникові ДАІ забороняється: звертатися на «ти»; використовувати погрозливі чи ображаючі жести; допускати при спілкуванні зневажливий тон, грубість, неввічливе викладення зауважень, вирази або репліки, які ображають людську гідність, погрози; пред’являти безпідставні звинувачення (пункт 17.2. Наказу 111).

 Зверніть увагу, чи відповідають прізвище, звання та посада тим, які назвав працівник ДАІ при зверненні, і чи не закінчився термін дії посвідчення. У разі виявлення невідповідності чи закінчення терміну дії посвідчення, вимоги такого працівника не виконуйте, негайно телефонуйте черговому УМВС (ГУМВС), на території обслуговування якого це трапилося, та на телефон довіри Департаменту ДАІ МВС України.

 Згідно підпункту «в» пункту 2.4. ПДР на вимогу працівника ДАІ водій повинен дати можливість оглянути транспортний засіб, але відповідно до законодавства та за наявності на те законних підстав. Крім ПДР, право працівникам правоохоронних органів оглянути в певних випадках твій автомобіль надається також низкою норм КУпАП, ЗУ «Про міліцію», ЗУ «Про заходи протидії…» тощо.

Проте жодна з цих норм не визначає межі такого огляду (оглянути автомобіль зовні, чи оглянути салон автомобіля, у тому числі важкодоступні місця). Така невизначеність працівниками міліції, як правило, тлумачиться на свою користь, в салоні Вашого автомобіля вони почуваються як у власному. Такі обставини досить часто призводять до того, що при оглядах автомобілів вилучаються заборонені в обігу предмети (боєприпаси, наркотичні засоби тощо), які потрапляють туди разом з працівниками міліції.

Тому, щоб убезпечити себе від таких неприємностей, Ви маєте знати, що Ваш автомобіль охоплюється юридичним поняттям «інше володіння особи» (абзац 3 пункту 11 Постанови ВСУ N 2). Проникнення до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду не допускається (частина 1 статті 30 Конституції). Конституцією передбачені, як виняток, невідкладні випадки, пов’язані лише з: врятуванням життя людей; врятуванням майна; безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.

 Цей перелік випадків є вичерпний. У цих випадках можливий інший порядок проникнення до Вашого автомобіля, проведення в ньому огляду чи обшуку, але цей порядок має бути встановлений виключно законом (частина 2 статті 30 Конституції). За проникнення працівника ДАІ до Вашого автомобіля, проведення в ньому огляду чи обшуку всупереч зазначеному порядку передбачене кримінальне покарання за порушення недоторканості іншого володіння особи (стаття 162 ККУ).

 Крім того майте на увазі, що огляд від обшуку відрізняється тим, що при огляді активні дії здійснюються Вами (наприклад, Ви самостійно відкриваєте багажник, двері салону, демонструєте закриті місця салону тощо), виконуючи вимоги працівника ДАІ, а він в свою чергу лише спостерігає за твоїми діями та речами, ні до чого не торкаючись руками. За результатами огляду обов’язково складається протокол, один екземпляр якого Ви маєте отримати.

 Для того, щоб притягнути Вас до відповідальності за порушення ПДР, працівник ДАІ має скласти протокол, а в ряді випадків має право на місці зупинки винести постанову про притягнення до відповідальності. Саме протокол має передувати винесенню постанови, а не навпаки. Протокол складається в двох екземплярах, один з яких під розписку вручається водієві (стаття 254 КУпАП).

 У протоколі зазначаються:

• дата і місце його складення;

• посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;

• відомості про особу, яка притягається до відповідальності;

• місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;

• нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;

• прізвища, адреси свідків;

• пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;

• інші відомості, необхідні для вирішення справи (частина 1 статті 256 КУпАП).

 Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (частина 2 статті 256 КУпАП).

 У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання (частина 3 статті 256 КУпАП).

Зверніть увагу на бланк протоколу, де зазначено, що Вам роз’яснені стаття 63 Конституції та стаття 268 КУпАП. Працівник ДАІ зобов’язаний зробити ці роз’яснення при складенні протоколу (частина 4 статті 256 КУпАП), але, як правило, ним ця вимога ігнорується. Тому Ви маєте знати, що стаття 268 КУпАП дає Вам, між іншим, право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення; подавати докази; заявляти клопотання.

 І головне – при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи (далі – захисника). Держава гарантує Вам можливість, незалежно від характеру правовідносин з державними органами, вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує. Ви маєте право реалізовувати всі вище перераховані права за участі саме того захисника, послугами якого Ви бажаєте користуватися.

 А тому у всіх випадках, коли законодавством працівникові ДАІ надане право накладати стягнення (виносити постанову) безпосередньо на місці зупинки, в протоколі, в графі «пояснення правопорушника» Ви маєте право зробити запис: «  Правопорушення не скоював. Стаття 268 КУпАП мені не роз’яснена. При розгляді справи бажаю скористатися послугами адвоката, за участі якого буду знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання  ». При наявності такого запису у протоколі працівник ДАІ позбавляється права виносити постанову на місці, а зобов’язаний призначити час і місце розгляду справи у присутності визначеного Вами захисника. Це надає Вам можливість отримати кваліфіковану юридичну допомогу при прийнятті стосовно Вас рішення по адміністративній справі. З таких обставин наявність чи відсутність правопорушення, Вашої вини у його скоєнні буде встановлюватися не лише протоколом, складеним працівником ДАІ, а сукупністю наявних та представлених Вами за допомогою захисника доказів, до яких, зокрема, належать Ваші пояснення, пояснення свідків, висновки експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, інші фактичні дані, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 251 КУпАП).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Застосування спецзасобів та вогнепальної зброї

 Крім того Ви маєте знати, що не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності (стаття 17 КУпАП) і у разі наявності таких обставин вони кваліфіковано будуть доведені Вашим захисником при розгляді адміністративної справи. Слід також мати на увазі, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – два місяці з дня його виявлення.

 Працівник ДАІ запідозрив, що Ви перебуваєте у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують Вашу увагу та швидкість реакції. Ви маєте знати, що така підозра може виникнути лише у разі наявності відповідних ознак.

 Ознаками алкогольного сп’яніння є:

• запах алкоголю з порожнини рота;

• порушення координації рухів;

• порушення мови;

• виражене тремтіння пальців рук;

• різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

• поведінка, що не відповідає обстановці.

 Ознаками наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

• наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп’яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);

• звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

• сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

• почервоніння обличчя або неприродна блідість. (Пункти 1.3.; 1.4. Наказу 400/666).

 При наявності зазначених ознак працівник ДАІ зобов’язаний відсторонити водія від керування автомобілем та провести огляд на стан сп’яніння (частина 1 статті 266 КУпАП). Відсторонити – це не значить відібрати у Вас автомобіль. Можливість керування автомобілем має бути надана уповноваженій Вами особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування автомобілем (частина 7 статті 266 КУпАП).

У жодному разі не відмовляйтесь від проходження огляду на стан сп’яніння, не давайте себе спровокувати на таку відмову, тому що правові наслідки відмови такі ж самі, як і керування у стані сп’яніння (стаття 130 КУпАП, пункт 8 Постанови КМУ 1103). Але вимагайте проведення огляду у порядку, встановленому чинним законодавством. Для цього Ви маєте знати деякі вимоги законодавства.

 Огляд на стан сп’яніння (незалежно від того, чи це наркотичне або алкогольне сп’яніння, чи знаходження під впливом лікарських препаратів) має бути проведений з дотриманням таких обов’язкових вимог!:

• на місці зупинки;

• працівником ДАІ, який пройшов відповідну підготовку (має відповідний сертифікат);

• з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту у видихуваному повітрі мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові;

• у присутності двох свідків. (частина 2 статті 266 КУпАП, пункти 2.2.; 2.7. Наказу 400/666).

 Не можуть бути залучені як свідки працівники міліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви (пункт 4 Постанови КМУ 1103). Огляд на стан сп’яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції (пункт 2.4. Наказу 400/666).

 Перед проведенням огляду на стан сп’яніння працівник ДАІ інформує водія про порядок застосування спеціального технічного засобу та на його вимогу надає свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про його повірку (пункт 2.5. Наказу 400/666).

 Для проведення огляду можуть використовуватися спеціальні технічні засоби, використання яких погоджене Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації, Міністерством охорони здоров’я, а саме:

• газоаналізатор «AlcoQuant 6020»;

• газоаналізатор «Alcotest 6510»;

• газоаналізатор «Alcotest 6810»;

• газоаналізатор «Alcotest 7410 Plus com»;

• прилад спеціалізований визначення концентрації парів етанолу в повітрі, що видихається, «Алконт 01». (Наказ 33).

 Пам’ятайте, що водій має нести відповідальність не за вживання алкоголю, а за певний фізіологічний стан (більше 0,2 проміле алкоголю в крові), який є наслідком такого вживання). Відповідно до вимог Закону (статті 266 КУпАП) проведення огляду водія на стан сп’яніння у закладі охорони здоров’я можливе лише в двох випадках:

• якщо огляд проведений на місці зупинки з дотриманням всіх вище перерахованих вимог, але водій незгоден з результатами огляду і виявив бажання провести огляд у закладі охорони здоров’я;

• якщо водієві в присутності двох свідків запропоновано провести огляд на місці зупинки, водія попередньо проінформовано про порядок застосування спеціального технічного засобу, на його вимогу надане свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про його повірку, але водій відмовився від проходження огляду на місці і виявив бажання провести огляд у закладі охорони здоров’я. (Частина 2 статті 266 КУпАП). Будь-якого іншого порядку проведення огляду Законом не передбачено, а огляд, проведений з порушеннями зазначених вимог, вважається недійсним (Частина 5 статті 266 КУпАП).

 Зверніть увагу:

• у жодному разі працівник ДАІ не має права доставляти Вас до закладу охорони здоров’я примусово;

• для того, щоб ставити питання про проведення Вашого огляду на стан сп’яніння, крім виявлення відповідних ознак сп’яніння, у працівника ДАІ обов’язково має бути спеціальний технічний засіб (який у нього переважно відсутній);

• закон (КУпАП) встановлює однакові вимоги щодо порядку проведення огляду незалежно від виду сп’яніння (алкогольного, чи наркотичного, чи під впливом лікарських засобів). Щоправда пункт. 2.12. Наказу 400/666 у разі виявлення ознак наркотичного сп’яніння чи перебування під впливом лікарських препаратів передбачає направлення до закладу охорони здоров’я без проведення огляду на місці, але ця норма відомчого нормативно-правового акту суперечить Закону (частині 2 статті 266 КУпАП), а тому відповідно до принципу верховенства закону має бути застосований саме Закон.

 Отже, у кожному випадку намагання працівника ДАІ провести Ваш огляд у спосіб інший, ніж на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу з дотримання вище зазначених вимог, негайно зателефонуйте за номери, що вказані у додатку. На проведення такого огляду Ви маєте право не погодитися, а в протоколі зробити запис: «Від проходження огляду не відмовляюсь, наполягаю на проведенні його у встановленому Законом порядку згідно частини 2 статті 266 КУпАП». Максимально акцентуйте увагу свідків на Вашій вимозі, щоб вони в подальшому чітко могли засвідчити наявність такої вимоги з Вашого боку під час судового розгляду справи.

 Зафіксуйте час, коли працівником ДАІ були виявлені ознаки сп’яніння, і акцентуйте на цьому увагу працівника ДАІ та свідків, тому що огляд в закладах охорони здоров’я здійснюється не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

 Якщо Вам будуть відомі вимоги законодавства щодо тимчасового затримання транспортних засобів шляхом доставляння їх на спеціальні майданчики чи стоянки, дотримуватися сам цих вимог і змусите дотримуватися їх працівника ДАІ, здійснити таке затримання Вашого автомобіля буде практично неможливо.

 Закон (стаття 265-2 КУпАП) передбачає два варіанти затримання транспортного засобу: шляхом блокування; шляхом доставляння його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку. Другий варіант може бути застосований лише в якості крайнього заходу. По своїй суті це є вилучення власності, перешкоджання володінню нею, користуванню, розпорядженню своїм майном на власний розсуд (стаття 41 Конституції, стаття 319 ЦКУ).

 Затримання доставляння та зберігання транспортного засобу може бути правомірним лише у разі обов’язкової наявності нижче зазначених чотирьох умов (складових) у сукупності:

Умова перша. Затриманню обов’язково має передувати скоєння одного з правопорушень, передбачених статтею 265-2 КУпАП, а саме:

• порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, п’ятою і шостою статті 121 КУпАП (Порушення водіями правил експлуатації транспортних засобів, …);

• порушення, передбачене статтею 121-1 КУпАП (Експлуатація водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах);

• порушення, передбачені статтею 126 КУпАП (Керування транспортними засобами особами, які не мають відповідних документів або не пред’явили їх для перевірки);

• порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 КУпАП (Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції);

• порушення, передбачені статтею 132-1 КУпАП (Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами);

• порушення, передбачені статтею 206-1 КУпАП (Незаконне перевезення іноземців та осіб без громадянства територією України).

Умова друга. На місці виявлення адміністративного правопорушення, яке передбачає затримання транспортного засобу, неможливо усунути причину затримання (пункт 2 Постанови КМУ 1102).

Умова третя. Розміщення транспортного засобу у місці затримання суттєво перешкоджає дорожньому руху (частина 1 статті 265-2 КУпАП, пункт 2 Постанови КМУ 1102). Суттєве перешкоджання дорожньому руху – це унеможливлення руху транспортних засобів проїзною частиною дороги (пункт 8.1. Наказу 77). Наявність цієї умови є необхідною для затримання шляхом доставляння на спеціальний майданчик чи стоянку. За відсутності цієї умови транспортний засіб може бути затриманий лише шляхом блокування.

Закон не надає працівникові ДАІ права вибору щодо того, який саме захід застосувати при затриманні транспортного засобу – заблокувати чи доставити його для зберігання на спеціальний майданчик або стоянку. Законом встановлено, що тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставляння його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку можливе лише в тому разі, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху.

Умова четверта. Працівником ДАІ водієві надана можливість вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, але водій не скористався цією можливістю. У разі тимчасового затримання транспортного засобу працівник ДАІ зобов’язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації (частина 2 статті 265-2 КУпАП). Ця умова необхідна при здійсненні затримання як шляхом блокування, так і шляхом доставляння на спеціальний майданчик чи стоянку.

 Отже, працівник ДАІ як крайній захід має право тимчасово затримати транспортний засіб шляхом його доставляння для зберігання на спеціальний майданчик або стоянку лише за обов’язкової наявності всіх чотирьох складових у сукупності:

• скоєне відповідне правопорушення, визначене статтею 265-2 КУпАП;

• на місці зупинки неможливо усунути причину затримання;

• розміщення транспортного засобу у місці затримання суттєво перешкоджає дорожньому руху;

• водієві надана можливість повернути автомобіль на місце постійної дислокації, а він такою можливістю не скористався.

 Працівникам ДАІ забороняється брати участь у здійсненні блокування або евакуації транспортних засобів у випадках, не передбачених законом (абзац 3 пункту 2 Постанови КМУ 1102). Доставляння транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється виключно (!) за допомогою спеціальних автомобілів евакуаторів, у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов’язану з транспортуванням транспортних засобів, і з якими Державтоінспекцією укладені в установленому порядку договори (пункт 3 Постанови КМУ 1102).

 Для доставляння транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку працівник ДАІ викликає евакуатор через чергового по підрозділу Державтоінспекції. Після прибуття евакуатора уповноважена особа ДАІ робить у присутності двох свідків і представника підприємства, установи або організації, яким належить евакуатор, запис у протоколі про адміністративне правопорушення про тимчасове затримання транспортного засобу із зазначенням:

1. дати, часу, місця порушення і підстави для тимчасового затримання та доставляння транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку;

2. посади, місця роботи, прізвища, імені та по батькові особи, яка приймає рішення про тимчасове затримання і доставляння транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку;

3. типу, марки, державного реєстраційного номера, переліку візуальних недоліків та пошкоджень транспортного засобу, що тимчасово затримується і доставляється на спеціальний майданчик чи стоянку;

4. найменування, місцезнаходження та номера телефону підприємства, установи або організації, які доставляють транспортний засіб на спеціальний майданчик чи стоянку, державного реєстраційного номера евакуатора;

5. адреси місця зберігання транспортного засобу;

6. посади, прізвища, імені та по батькові особи, яка виконує роботи з доставляння транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку.

 До протоколу за можливості додаються фотографія транспортного засобу, що підлягає тимчасовому затриманню, і перелік речей, які перебувають в ньому.

 Протокол підписують особа, яка прийняла рішення про тимчасове затримання транспортного засобу, особа, що виконує роботи з доставляння такого засобу на спеціальний майданчик чи стоянку, два свідки, а також водій і страховий комісар в разі їх присутності. (Пункт 4 Постанови КМУ 1102).

Будь-який інший спосіб доставляння є протиправний. Ні в якому разі не надавайте згоди працівникові ДАІ самостійно керувати Вашим автомобілем до штрафного майданчика. Така вимога є протиправною.

 Якщо ж працівник ДАІ самовільно проникне у Ваш автомобіль з метою керування ним до штрафного майданчика, ним буде скоєне проникнення до Вашого «іншого володіння», а його дії будуть мати ознаки кримінально караних діянь (стаття 162 ККУ). За наявності таких обставин негайно зателефонуйте за номерами, що вказані у додатку, та звертайтесь до органів прокуратури із заявою про злочин, вчинений міліціонерами.

 Якщо Ваш автомобіль знаходиться на штрафному майданчику, Ви маєте право доступу до нього в присутності особи, відповідальної за його зберігання (пункт 11 Постанови КМУ 1102).

 Ваш автомобіль може утримуватися на штрафному майданчику не більше трьох днів з моменту його затримання (частина 3 статті 265-2 КУпАП).

 Строк затримання Вашого автомобіля обчислюється з моменту складення протоколу про адміністративне порушення стосовно Вас (пункт 10 Постанови КМУ 1102).

 Після закінчення триденного строку тимчасового затримання Вашого автомобіля Ви маєте право звернутися за його отриманням. Таке звернення є обов’язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення (частина 4 статті 265-2 КУпАП).

 Відповідно до Закону (частини 5 статті 265-2 КУпАП) за подання звернення про повернення та за повернення з штрафного майданчика тимчасово затриманого автомобіля не може стягуватися плата. Проте підзаконним нормативно-правовим актом (пунктом 12 Постанови КМУ 1102) всупереч Закону обов’язок оплати витрат, пов’язаних з транспортуванням та зберіганням тимчасово затриманих транспортних засобів, покладено на водіїв, власників (співвласників). З урахуванням цієї невідповідності стягнення з Вас плати за ці витрати Ви можете оскаржити у судовому порядку.

 Аргументувати це Ви можете тим, що роботи, пов’язані з транспортуванням та зберіганням тимчасово затриманих транспортних засобів – це є по своїй суті платні послуги, які надаються примусово. За змістом ряду норм цивільного права послуги не можуть бути примусовими, а відповідно за такі послуги плата стягуватися не може (статті 14, 167, 203, 215, 216, 231, 267, 901, 903 ЦКУ).

 Якщо за адміністративне порушення на Вас накладене стягнення і Ви вважаєте, що накладене воно безпідставно або з порушенням передбаченої законом процедури, не поспішайте його виконувати. Ви маєте право на оскарження постанови про накладення цього стягнення.

 Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Якщо постанова винесена працівником ДАІ, Ви можете її оскаржити вищестоящій посадовій особі, або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд (далі – суд).

Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядаються правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня їх надходження. Оскарження постанови про накладення стягнення вищестоящій посадовій особі не позбавляє Вас права звернення з такою ж скаргою до суду. Оскаржувати постанову до суду Ви можеш як одночасно з оскарженням вищестоящій посадовій особі, так і після прийняття цією посадовою особою рішення по Вашій скарзі.

 Якщо вищестоящою посадовою особою Вам відмовлено в задоволенні Вашої скарги, Ви протягом десяти днів можете звернутися до суду після отримання відмови. В цьому випадку будуть підстави для поновлення судом строку звернення. Рішення суду за Вашою скаргою на постанову, винесену співробітником ДАІ, остаточне і подальшому оскарженню не підлягає. Якщо постанова про накладення стягнення стосовно Вас винесена судом, вона може бути оскаржена протягом десяти днів до суду апеляційної інстанції.

 Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.

 За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

• залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

• скасувати постанову та закрити провадження у справі;

• скасувати постанову та прийняти нову постанову;

• змінити постанову.

 У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, воно не може бути посилено. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Конституція України (КУ)

 Стаття 34 Конституції України:

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір .

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10 2001 року № 1306

 Пункт 2.4.

 На вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що таке міліція і де можна зустріти міліціонера

 Пункт 15.9.

 Зупинка забороняється:

а) на залізничних переїздах;

б) на трамвайних коліях (крім випадків, обумовлених пунктом 15.8 цих Правил);

в) на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, а також у тунелях; г) на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі;

ґ) на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга;

д) у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м; е) ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків;

є) ближче 10 м від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання, де це створить перешкоди технологічним транспортним засобам, що працюють;

ж) у місцях, де буде неможливим зустрічний роз'їзд або об'їзд транспортного засобу, що зупинився;

з) у місцях, де транспортний засіб закриває від інших водіїв сигнали світлофора або дорожні знаки;

и) ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

ст. 3 Закону України «Про міліцію»

 Діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.

Діяльність міліції є гласною. Вона інформує органи влади і управління, трудові колективи, громадські організації, населення і засоби масової інформації про свою діяльність, стан громадського порядку та заходи щодо його зміцнення. За погодженням з міліцією засоби масової інформації можуть акредитувати своїх журналістів при її органах. Не підлягають розголошенню відомості, що становлять державну або службову таємницю.

 У підрозділах міліції не допускається діяльність політичних партій. При виконанні службових обов'язків працівники міліції незалежні від впливу політичних партій та інших об'єднань громадян.

► Постанова КМУ 1103 – Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103

► Інструкція з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затверджена наказом МВС від 27.03.2009 року № 111

 Пункт 27.3

 Зупинення транспортного засобу здійснюється виключно жезлом, а у виняткових випадках - жестом руки. При цьому працівник підрозділу ДПС спочатку вказує на транспортний засіб, який повинен зупинитися, а потім - на місце, де йому слід зупинитися.

 Для привертання уваги учасників дорожнього руху може подаватися сигнал свистком (у необхідних випадках - увімкненим спеціальним світловим або звуковим сигнальним пристроєм). Жести працівника підрозділу ДПС мають бути зрозумілими всім водіям і пішоходам, подаватися своєчасно і так, щоб їх виконання не створювало аварійної обстановки.

 Пункт 27.4

 Працівник підрозділу ДПС під час зупинки транспортного засобу зобов'язаний без затримки підійти до водія. Для розмови з водієм не обов'язково запрошувати його вийти з автомобіля, крім випадків  : з метою усунення технічної несправності транспортного

 засобу або порушень правил перевезення вантажів (27.4.1); коли є достатні підстави вважати, що водій знаходиться в стані сп'яніння (27.4.2); коли водій або пасажири підозрюються в скоєнні злочину (27.4.3); в інших випадках, коли є необхідною участь водія в оформленні документів або наданні допомоги іншим учасникам дорожнього руху (27.4.4).

► Інструкція з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затверджена наказом МВС від 26 лютого 2009 року №77

► Інструкція про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена спільним наказом МВС та МОЗ від 09.09.2009 № 400 / 666

► Перелік технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затверджений наказом МВС від 01.03.2010 № 33

► Постанова Пленуму Верховного суду України від 28.03.2008 року N 2 «Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства»