 |
Сумна філософія |
Розридалася злива зранку
Затопивши твоі сліди...
Я шукала тобі коханку,
Я благала тебе: піди!!!...
Вітер всі обірвав пелюстки,
Посивіла від них трава...
А на серці лиш вирви й пустки-
Хто підскаже: я ще жива?
І веселка не завжди сходить,
І не все виліковує час....
Він тепер із коханкою ходить,
Я весь час тільки згадую нас...
Після бурі приходить затишшя,
Сонце вип' є усі сльози злив....
Зрозуміла утративши лиш я:
Легко втратив- бо ти не любив......
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції Grebenka.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія
|
|
НАЙБІЛЬШ ЧИТАЄМІ БЛОГИ
|
|
|
|
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КОРИСНОГО
|
|
|