 |
Один зі стовпів радянської фантистики, Іван Єфремов, особистість не ординарна |
Один зі стовпів радянської фантистики, Іван Єфремов, особистість не ординарна. Палеонтолог, письменник, філософ, соціолог, все це поєднувалося в одній людині. А після його смерті, радянська влада підозрювала його у шпигунстві на користь Великобританії.
У повній мірі світогляд Єфремова розкривається у циклі, який складається з романів «Туманність Андромеди», «Година бика» і повісті «Серце змії». В цих творах, письменник ділиться своїми поглядами на на науку, освіту, виховання, сім’ю і суспільний лад. Єфремов малює цілісну картину майбутнього нашої планети.
В цьому майбутньому, вся сисмтема суспільних відносин влаштована так, щоб приносити щастя і радість кожній людині. Якщо ж людство не зробить певних висновків вже сьогодні, то Землю чекає доля планети Торманс, з роману «Година бика».
Деякі твердження письменника спірні, утопічні, але з деякими важко не погодитись. Наприклад, Єфремов вважає, що науково-технічний прогрес принесе користь лише в тому випадку, якщо відбуватиметиься разом з моральним і фізичним розвитком людини. Кожний член суспільства має думати про благо ближнього і всього суспільства.
Як на мене, стиль Івана Єфремова далеко не ідеальний. У деяких місцях, дуже важко продиратися через великі об’єми тексту без жодного абзацу. Діалоги затягнуті, перевантажені філософськими роздумами. Особливо це стосується роману «Година бика».
Але всі недоліки перекриває неймовірний талант Єфремова закохувати читача у своїх героїв. Я співпереживав кожному персонажеві. Мені не хотілося розлучатися з ними. Найбільші ємоції у мене викликало прощання друзів у романі «На краю Ойкумени».
Всі сюжети Єфремова досить динамічні й тримають у напрузі до самого кінця. Викликати у читача легкий смуток після прочитання є характерною особливістю багатьох творів письменника. Але цей смуток не загонить у депресію, а змушує замислитися, пробуджує бажання жити, ставати кращим і робити добро іншим.
ЧИТАТИ РЕКОМЕНДОВАНО!
My WebPage
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
