 |
Та ми захистим Україну достойно |
Моя Україна залита слізьми,
Занедбана, кинута гола в терни,
Розп'ята, повішена в саду вона,
Між квітів дерев залишилась одна.
Всі хочуть узяти її у раби,
І навіть напитись не дати води.
Розбити усе, чим живе вона нині,
І ми підкоряться їм також повинні!?
Вони панувати усі тут хотять,
Один перед одним у пекло спішать.
Не знаючи навіть, що їх там чека,
Та й нащо їм знать, це ж зайва морока.
Все мало і мало їм влади земної,
І більше давайте безмежної волі.
Не хочуть спинити загарбницькі руки,
Все більше вбивають, і марять від скуки!
А ми, українці, не так вже й здамося,
І квіти вплитем Україні в волосся.
Ми будем на правді і честі стояти,
Та Батьківщину свою захищати.
І буде цвісти, розвиватись вона,
Як тая прекрасна і рання весна.
Зеленими стануть посушені віти
І знов зацвітуть кругом білії квіти.
А знаєте, краще ви бійтеся нас!
Ми віримо в себе й не чуєм образ.
Не чуєм й не бачим як хочете ви,
Розбити весь мир і дійти до війни.
Та ми захистим Україну достойно,
Не будем коритись вам більше невольно!
Ми будем у Ріднім Краю панувати,
Країну свою із колін підіймати.
Не будьте байдужі, ми браття єдині,
Хто може країну піднять із руїни.
Поставить на ноги, одіти вінок,
І разом всі доужньо піти у танок.
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції Grebenka.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія
|
|
НАЙБІЛЬШ ЧИТАЄМІ БЛОГИ
|
|
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КОРИСНОГО
|
|
|
|
| ||||
|
|
|
| ||||
|
|
|
|
|
|