Блоги Grebenka.com » ✔️ Історії маленького міста » Нариси про моральну сторону будь-якої ситуації очима звичайного гребінківця
Запахло рум'яними каштанами, які ще вчора так бісили, створюючи зі звичайної ходи "балет корови на льоду"; сьогодні вони посимпатичнішали навіть згребені в купи сміття обабіч доріг і вже ніхто не казиться, що ніяк припаркуватися через "мерські кургани"(як стали називати ці гребінківські каштаново-сміттєві піраміди).
Заусміхалися перехожі. Засвітилися. Зсередини. М'яким теплим світлом умиротворення. Наче ніхто не давав червінця, а спалахи усміхнених облич розсипалися позитивним горохом по вуличкам Гребінки.
Веселі павуки влаштували перегони на цупких павутинах, хихотять і щебечуть між собою писк, вереск. Розвага їм, бачте.
Йдуть розпашілі малі учні в розстебнутих куртках з непідйомними ранцями на малих плечах, бо звідки ж мамам було знати, що сором'язливий ранок принесе такий погожий день.
Повиходили бабусі, в усміхнених квітчастих хустках, мружачись від сонечка, бо ніхто не питав, де вони були ці два місяці дощів, ніхто не помітив їх відсутності, бо той дощ і холод всіх перетворили в черствих летючих голландців.
Привіталася сусідка, зазвичай зла, як собака, що шукає, кого б вкусити, і дивно було бачити тепло в її вузьких єхидних зазвичай очах.
Он ідуть підлітки, років по 12, він тримає її за руку і вони, не бачачи світу, ідуть за своїм маршрутом. Сьогодні, дивлячись на це "раннє дорослішання", не хочеться сказати: "куди ті матері дивляться, що такі малі, а вже любов крутять.."
Маленьке місто змінилося. Воно - усміхулося, відкривши в добрій посмішці беззубий рот відсутності доріг.
Бо - бабине літо.
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Заусміхалися перехожі. Засвітилися. Зсередини. М'яким теплим світлом умиротворення. Наче ніхто не давав червінця, а спалахи усміхнених облич розсипалися позитивним горохом по вуличкам Гребінки.
Веселі павуки влаштували перегони на цупких павутинах, хихотять і щебечуть між собою писк, вереск. Розвага їм, бачте.
Йдуть розпашілі малі учні в розстебнутих куртках з непідйомними ранцями на малих плечах, бо звідки ж мамам було знати, що сором'язливий ранок принесе такий погожий день.
Повиходили бабусі, в усміхнених квітчастих хустках, мружачись від сонечка, бо ніхто не питав, де вони були ці два місяці дощів, ніхто не помітив їх відсутності, бо той дощ і холод всіх перетворили в черствих летючих голландців.
Привіталася сусідка, зазвичай зла, як собака, що шукає, кого б вкусити, і дивно було бачити тепло в її вузьких єхидних зазвичай очах.
Он ідуть підлітки, років по 12, він тримає її за руку і вони, не бачачи світу, ідуть за своїм маршрутом. Сьогодні, дивлячись на це "раннє дорослішання", не хочеться сказати: "куди ті матері дивляться, що такі малі, а вже любов крутять.."
Маленьке місто змінилося. Воно - усміхулося, відкривши в добрій посмішці беззубий рот відсутності доріг.
Бо - бабине літо.
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції Grebenka.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія
|
НАЙБІЛЬШ ЧИТАЄМІ БЛОГИ
|
|
|
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КОРИСНОГО
|
|