|
Джон-вирішення природних потреб гребінківців |
Є в британському фолькльорі така легенда:
жив собі на світі паскудний-препаскудний чоловік, і нічого хорошого він не зробив на світі, окрім,як паскудства всілякого.
Так він поводив себе нечемно, бридко аж доки не догрався до порушення британських законів. Видав король наказ - стратити засранця!
ну от: гільотина, дривитня, палач, сокиряка і дають тому приреченому останнє слово.
Він і каже: "королю мій, япрожив життя, хай хоч і паскудне, ну все життя мріяв,щоб в мою честь щось назвали, щоб слід залишить на цій землі..".
"Добре,-мовив Король.-Увіковічимо тебе в чомусь."
Хрясь! і полетіла паскудна башка з паскудних плеч.
Сіли, думають..як же увіковічить?
Як звати страченого? Джон.
Як одним словом можна охарактеризувати його життя? Лайно.
Ну то нехай віднині всі туалети називаються" Джонами"!
На тому і постановили.
Це, шановні мої гребінчани, присказка, а казочка про інше: чи випускний на стадіоні, чи матч футбольний, чи свято яке масове в Гребінці, а срати - ніде.. ну воно, наче, некультурно так звучить, але проти природи не попреш.
Гребінці потрібні сральники! ой, соррі, себто, "Джони". Найбільш , звичайно, підійшли б біо-"Джони": і переносні і можна було б білети на джонення продавати(була б копійка в місцевий бюджет).
Ви вже, любі друзі не сочтіть мою пропозицію сраною, ой, блін, джоновою, а подумайте: "Джони" і справді б вирішили нагальні потреби.
Та і в Європу йдемо: пара Джонів і ми- на крок ближче до неї!
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.