|
Про замінування залізничного вокзалу нашого міста |
Хотів подурачитися і написати в жартівливому ключі про сьогоднішню ситуацію із замінуванням залізничного вокзалу нашого міста.
А потім передумав. Насправді - страшна річ. Які там жарти. Подумав, що мамка якась сина чекає, що повинен приїхати, чи діти батька виглядають з командировки, а тут - замінування..
Рвоне чи не рвоне? Хто загине? Хто встигне відскочити?? Як хочеться, щоб серед тих людей, що поневолі стали заручниками залізничного вокзалу міста Гребінка, не було рідних і близьких.. Егоїзм? Та ні! Бо кожен хоче бачити живими і здоровими своїх близьких людей.
Хтось зателефонував і повідомив про замінування вокзалу - всі відповідні служби зреагували миттєво, людей вивели з вокзалів, з потягів нікого не випускають, люди в касках і бронежилетах на варті..
Невже це в Гребінці???? Невже це в нас, у спокійному провінційному містечку???
Дожилися ми.
Навіть, якщо це чийсь дурний жарт, від того теж не легше. Бо на тому вокзалі працюють чиїсь дідусі і бабусі, батьки і матері, сини і дочки, і сотні сердець стискаються у переживаннях.
Бо через наш вокзал стелять стежки чиїсь дороги долі.
Як хочеться, щоб усе було гаразд. Дай Бог, минеться. Але чи будуть зроблені висновки з ситуації?
І, будь ласка, не забудьте ті, від кого це залежить, повідомити імена "героїв" сьогоднішнього замінування.
Місто має право знати.
Хочу запитати у "винуватців свята" - НАВІЩО????
Можна ж просто бути людиною. І не гратися з житям. Особливо життям інших людей.
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
