 |
|
Стан моря дозволяв урятувати крейсер, але "Нептуни" знищили "Москву" зсередини і не залишили шансів на спасіння |
Фотографія ракетного крейсера "Москва" перед затопленням. Перша об'єктивна інформація щодо обставин знищення одного з найбільших бойових кораблів Росії.
По-перше, очевидно, що крейсер затонув на ранок 14 квітня, шторму на той момент на морі не було взагалі.
Добре видно характер ушкоджень. Судячи з усього, дві ракети або одна ракета вразили центральну частину крейсера. Знищено зенітно-ракетний комплекс С-300Ф, боєкомплект якого – 68 ракет, майже всю надбудову, командний пункт, частину систем озброєння. Не видно, у якому стані торпедні апарати – можливо, теж вибух.
Очевидна підводна пробоїна і затоплення та крен на лівий борт. Екіпаж вів боротьбу за живучість, але врятувати крейсер не зміг. Очевидно, саме це затоплення призвело до знищення крейсера. Чому за такого спокійного моря крейсер усе ж таки затонув?
Можемо зробити такі висновки. Внутрішня пожежа, вибух частини ракетного озброєння і через пожежу порушена герметичність внутрішніх приміщень та виведене з ладу електрообладнання, що дозволяє продовжувати боротьбу за живучість. Енергетична установка крейсера виведена з ладу повністю.
Фотографія підтверджує високу ефективність ракет "Нептун". Зрозуміло, що екіпаж боровся за живучість, але не зміг подолати наслідки вибухів. Помпи, які могли б відкачувати воду, не працювали. Очевидно, вода продовжувала поступати до крейсера, і крен збільшувався. Стан моря дозволяв урятувати крейсер, але "Нептуни" знищили "Москву" зсередини і не залишили шансів на спасіння.
Унаслідок вибухів боєкомплекту втрати екіпажу мають бути дуже високими, хоча зрозуміло, що частина російських моряків змогла врятуватися на борт турецького судна. Очевидно, що загинули сотні росіян, оскільки саме в центральній частині, знищеній вибухами, була найбільша концентрація бойових постів екіпажу з 510 моряків.
14 квітня – день знищення "Москви" та день ВМС України.
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
