 |
Трохи про безпеку велоруху |
В Правилах дорожнього руху зазначено, що велосипед для руху по дорогах загального користування має бути обладнаний світлоповертаючими приладами, дзвінком, бажано - дзеркалом, але нічого не сказано про екіпіровку для велосипедиста. Вона не є обов'язковою. Але все-таки я обираю для себе екіп, хай з боку це виглядає трохи дивно і незвично (принаймні, для невеликих містечок, до яких відноситься і Гребінка).
Мій велосипед обладнано двома дзеркалами заднього огляду (друге поставила нещодавно, до того їздила з лівим), фарою та заднім червоним маячком, який також працює як світлоповертаючий прилад. Що входить до мого екіпірування? Велошолом, окуляри-антифара, захист на руки, лікті та коліна, браслет із групою крові, світлоповертаючі браслети на руки і ноги, а також світлоповертаючий жилет для руху в темний час доби.
З жилетом все зрозуміло - він виділяє мене на дорозі в темний час доби. Так само браслети. Якщо на ногах це просто додатковий світлоповертаючий елемент, то на руках вони незамінні при подачі сигналу повороту або зупинки в темний час доби. Незамінними є і окуляри, які захищають очі від заслиплення фарами автівок, в тому числі, і через дзеркало (вдень окуляри рятують від пилу, комах та засліплення сонячним світлом, а також від вітру).
Це те, що стосується темного часу доби. А денний час, а все інше екіпірування?
Тільки не треба думати, що це "столична звичка". Багато велосипедистів у мегаполісах їздять без шолому, а про наколінники взагалі мова не йде. Знову-таки, згідно ПДР, екіп носити не обов'язково. Дехто взагалі каже, що "якщо на тебе налетить автівка, то шматок пластика твою башню не врятує".
Так-то воно так, але, окрім автівок, є ще маса всього, що чекає на велосипедиста під час руху! Наприклад, ти тільки виїжджаєш із подвір'я, а тобі під колеса якась шавка кидається. Що робити? Різко по гальмах. Іноді не минається без падіння або удару головою об кермо. Знаєте, вдаритись шоломом - воно якось менш неприємно, ніж ходити в кращому випадку з гулею на лобі, в гіршому - з роздряпаним лобом, а в крайньому - зі швами на голові. Те ж саме стосується колін і ліктів. "Я не падатиму, бо я обережно їжджу" - не падав з велосипеда лише той, хто на нього не сідав.
Або не собака, а дитина, чиї батьки втратили пильність, вискоче просто під колеса. Що робити - знову-таки, гальмувати з ризиком покласти велосипед і поцілувати лобом асфальт. Позитивних вражень падіння не додасть, але голова в шоломі залишиться цілою.
Та навіть якщо просто їдеш і випадково натрапляєш колесом на перешкоду - все в житті буває! Знову-таки, падати на елементи захисту більш безпечно і менш боляче, ніж просто на коліно.
Крім усього іншого, людина, що не гребує екіпом, тим самим показує іншим учасникам руху своє ставлення до власної безпеки. А в поєднанні з дотриманням ПДР це ще й знак поваги до всіх інших учасників дорожнього руху.
І розмови по те, що "хто довго їздить, для того все це зайве" - дурниці. Мій брат - водій з майже 20-річним стажем, але він завжди користується пасом безпеки та вимагає того ж від кожного пасажира, який сідає наперед поруч із ним. Я п'ятий рік за кермом педального коня, досконало знаю свій велосипед і те, як він себе поведе за тих чи інших дорожніх умов, але ні за яких обставин я не відміняю для себе екіп. І хай виглядатиму я як інопланетянин або новорічна ялинка, та голова цілішою буде.
Я обираю не екіп - я обираю безпеку руху.
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
