 |
Букет людських чеснот |
Наталенко Олена Адамівна: душа, вишита червоними і чорними нитками.
Моя вчителька ураїнської мови і літератури, Наталенко Олена Адамівна - це душа, вишита червоними і чорними нитками.
Є в ній щось невловимо - незвичайне і трепетне, жіноче, материнське, тепле, благодатне; водночас, сильне і незламне, тихо - впевнене і бездонно - чесне.
Ви знаєте, Олена Адамівна - це букет людських чеснот.
Вона, як волошки, відніжені налиті небом, як запашний чебрець, наповнений терпкістю і духмяністю землі, як сонячна скромна кульбаба - благородна, проста, улюблениця дітей, символ заплетеного сонячного дитинства.
Моя Вчителька приносила нам любов до рідної мови, як бабуся приносить онукам стиглі, червонобокі усміхнені яблука - цей момент є у кожного в житті і пам'ятається назавжди, викликає затишну усмішку.
Навіть найбільші розбишаки з нашого класу старалися готуватися до її уроків, адже в глибокі, повні доброти і натхнення очі Олени Адамівни, не можна було дитивитися ледачими очима.
Наша Вчителька чарувала магією українського слова, навчила нас проживати життя героїв, пропускати через своє серце їхні переживання, страждання, радості; вона ліпила з нас Людей.
Такий собі маленький скульптор дитячих душ. Ми були глиною, з якою вона вміла натхненно працювати, ми набиралися сили від її творчих рук і думок, шліфувалися, вчилися дружити, мріяти, йти до мети.
У нас був дружний клас.
Наша Вчителька, наша Адамівна ( як ми її називали) , маючи непросту долю, не винесла негарадзи в свою роботу, не дозволила собі бути слабкою, мститися світові, зриватися на нас.
Вона своїм прикладом навчила нас бути Людьми.
Не ламатися. Гідно проживати непрості моменти життя.
Олена Адамівна стала тихішою..
Ми всі це помітили і боялися зайвий раз її розстроїти.
Ми були одним організмом, одним годинником: кожен правильно робив те, що мав, щоб не збити роботу механізму, налагодженного годинниковим майстром дитячих душ Оленою Адамівною.
Є люди, які залишають на долі інших людей свій слід назавжди.
Наша Олена Адамівна залишила свій на наших душах.
Його не зітруть роки чи нові емоції, відстані і дороги, нові горизонти і нові люди.
Той слід вишитий, як мамина сорочка: червоними і чорними нитками.
З теплом випускники Гребінківської гімназії, вдячні учні Олени Адамівни Наталенко.
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції Grebenka.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія
|
|
НАЙБІЛЬШ ЧИТАЄМІ БЛОГИ
|
|
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КОРИСНОГО
|
|
|
|
| ||||
|
|
|
| ||||
|
|
|
|
|
|