загрузка...




загрузка...





Останні коментарі

На Полтавщині почали облаштовувати залізничні вокзали для людей-візочників
Хотіла б я подивитись, як того, хто зробив на нашому Гребінківськ...

Ремонт в квартире no
Само термин «Модерн» уходит своими корнями в XIX-XX веке, когда в...

Работы в саду и огороде в апреле no
Согласен, но частично

Новорічні канікули для гребінківських школярів продовжили до 18 січня no
Вообще-то в школу 19 января. Снова информация опаздывает.


Мешает ли реклама на сайте?

Всего ответов: 95



ПРИРОДНЫЕ УСЛОВИЯ И ПРИРОДНЫЕ РЕСУРСЫ

 
Поиск:   

    

Рослинний світ Гребінківського району

Гребінківський район Полтавськоъ області розташований в лісостеповій зоні.


ЛІСОСТЕП

Характерною особливістю лісостепу є поєднання лісових і степових ділянок. У минулому майже всі вододільні простори району були зайняті барвистими різнотравно-типчаково-ковиловими степами. Ближче до річкових долин, на їх схилах, в балках та річкових заплавах росли дубові та різнопородні листяні ліси.

Внаслідок господарської діяльності ландшафти району значно змінилися: степи розорані повністю, степова рослинність залишилась на невеликих ділянках по схилах балок і річкових долин, іноді на перших двох надзаплавних терасах, зменшились площі природних лісів, луків, боліт.

У сучасних фунтово-кліматичних умовах району зустрічаються відповідні фітоценози: листяні ліси, соснові ліси, діброви, заплавні і суходільні луки, очеретяно-рогозяні болота; невеличкі ділянки степів збереглися в межах пасовищ на крутосхилах. Мають свої фітоценози річки, ставки та штучні водойми. До фітоценозів, створених людиною, належать лісопосадки, включаючи полезахисні лісосмуги, дендро- і лісопарки, поля, сади, городи.

Флора Гребінківського району нараховує майже 1500 видів вищих рослин. З них: бореальних — 349, степових — 347, представників флори Західної Європи — 391. Культурних квіткових рослин в області 69 видів. Спорові рослини також складають значну частину флористичного багатства району.В нашій місцевості зустрічається майже 120 видів мохів і 160 видів лишайників. Грибів-гастероміцетів на території краю виявлено 120 видів, шапинкових грибів — 484, грибів інших груп — 452 види.

Відносне флористичне багатство різних фітоценозів визначають в основному квіткові рослини.

Найбільш типовими і поширеними на нашій території  є степові, лучні, лісові, болотні, прибережно-водні та водні фітоценози.

СТЕПИ

До XVIII ст. це був домінуючий тип рослинності на території Гребінківщини. Найпоширенішими були степи лучного типу з переважанням різнотрав'я. Рослинність сучасних степових ділянок представлена скупченнями ксерофітів (посухостійких рослин), в основному дерновинних злаків, з домішками різнотрав'я.







ЛУКИ

Серед сучасних фітоценозів району провідне місце займають луки — заплавні, низинні, суходільні. Заплавні луки, на території району зустрічаються як окремий фітоценоз, в минулому не існували. Вони є наслідком знищення людиною заплавних лісів з метою розширення земель під городи та випаси. Тому поняття про типові лучні рослини дуже відносне.

Рослинність заплавних лук формувалася за рахунок степових, лісових та деяких водно-прибережних рослин, у т.ч. бур'янів. Низинні луки зустрічаються на зниженнях надзаплавної тераси річок у місцях з близьким до поверхні рівнем ґрунтових вод. Суходільні луки зустрічаються на схилах річкових долин і балок, де водне живлення рослин відбувається лише за рахунок атмосферних опадів.



ЗАПЛАВНІ ЛІСИ

В структурі фітоценозів району заплавні ліси займають значне місце. Вони включають заплавні діброви, ділянки вербняків, осокорників, заболочених вільшняків, сирих лісів з вільхою, дубом, ясенем, лісові галявини лучного типу, цілу мережу невеликих різнотравних боліт та водойм, що влітку не пересихають.

ДІБРОВИ

Діброви — обмежено поширений в районі фітоценоз. Вони ростуть біля річкових долин, рідше — на вододілах. Крім дуба звичайного, ще ростуть липа серцелиста, клен гостролистий, клен польовий, ясен звичайний, рідше граб звичайний. Кленово-липов.

БОЛОТА

Болота. Основна маса боліт району прилягає до заплав річок. Майже всі вони низинного типу і містять значні поклади торфу.

За характером рослинності болота Гребінківщини в основному трав'янисті — високотравні (з переважанням очерету та рогозу) та осокові, рідше лісові (вербові, чорновільхові) і чагарникові (в основному з верби попелястої).

Прибережно-водні та водні фітоценози. Вони формуються в районі річок, стариць, ставків, водосховищ. Для цих фітоценозів характерне поясне розміщення рослинності. По берегах водоймищ та у водній товщі до глибини 0,5 м переважає болотна рослинність, з формаціями очерету, рогозу, лепешняка водяного, стрілолиста звичайного, частухи подорожникової, їжачеголівкових, іноді осок.

На річках і в заводях, старицях прибережно-водяна рослинність тягнеться вздовж берега суцільною смугою. За цією смугою до глибини 2 — 2,5 м ростуть рослини, прикріплені до дна, з плаваючим листям. У цій смузі зустрічаються і не-прикріплені до дна рослини з плаваючим листям (жабурник звичайний, кушир занурений та ін.). Майже у всіх старицях, ставках, заводях річок зустрічається ряска. На глибинах більше 2,5 м поширені придонні рослини.


Окрему групу рослин становлять акліматизовані види деревних та чагарникових рослин.
В 1946 році засновано парк поблизу с. Бесідівщина. Нині він носить назву "Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва ім. Г. Перевери". Його площа 27,4 га. Більше 35 відсотків дерев парку мають вік більше 50 років.

Парк є одним з найкращих місць відпочинку жителів міста та району.

 На території Майорщинської школи-інтернат знаходиться пам'ятка природи - Дуби-черещаті (площа 0,2 га). Вік дерев понад 300 років. На території  Майорщинської школи-інтернат розташована ще одна пам'ятка природи "Соснова алея". Вік сосен понад 200 років.

Дикі та культурні рослини Гребінківщини мають велике господарське значення. Вони належать до всіх 20 існуючих у класифікації груп та 71 підгрупи і використовуються як у сільському господарстві, так і в промисловості. Найбільш поширені в районі білкодайні рослини, крохмалоносні, олійні, цукроносні, натурнохарчові (плодові, ягідні, овочеві0, культурні та дикорослі кормові трави, технічні, ефіроносні, лікарські, що використовуються в офіційній та народній медицині.

У сучасних умовах зростання антропогенного тиску на природу відбувається скорочення ареалів поширення видів рослин, зменшується видовий склад рослинного світу. Причини цього — ріст інтенсивності загального природокористування, що призводить до зміни водного режиму та фізико-хімічних властивостей атмосферного повітря і фунтів, порушення в зв'язку з цим умов розвитку та розмноження рослин, пряме знищення фітоценозів.

Зараз близько 300 видів вищих рослин Гребінківщини є рідкісними. До них належать рослини, що мають обмежений ареал, або ті, що зменшуються чисельно в результаті прямого і опосередкованого їх знищення. Так, 80 видів флори району є регіонально рідкісними і підлягають особливій охороні, 45 занесено до Червоної книги України, а 2 види потрапили навіть до Європейського червоного списку (глід український та козельці українські). Майже зникли з території нашого краю півонія вузьколиста, лунарія оживаюча та цілий ряд орхідей: билинець довгорогий; булатки — довголиста, велико-квіткова та червона; зозулинці — блощичний, пурпуровий та салеповий; коручка темно-червона.

У 1992 р. Полтавською обласною радою народних депутатів прийнято рішення «Про порядок встановлення лімітів по заготівлі лікарської сировини з лікарських, технічних та інших цінних видів дикорослих рослин».

Згідно з цим рішенням категорично забороняється заготівля рослин, занесених до Червоної книги, а також рідкісних, ендемічних, реліктових видів і видів, що знаходяться під загрозою зникнення на території області та району. Суворо лімітуються обсяги заготівлі таких рослин, як валеріана бульбиста, лепеха звичайна, конвалія звичайна, звіробій, материнка та інші.

Для збереження та відтворення цінних та рідкісних видів рослин і їх угрупувань в районі створено
 поблизу с. Овсюки  ботанічний заказник "Плисів яр" з рідкісною рослинністю, характерною для лісостепу. Поблизу с. Сліпорід-Іванівка розташований гідрологічний заказник "Пологи" площею 100 га.

ЛІСИ

Інтенсивність сільськогосподарського освоєння лісостепових та степових природно-територіальних комплексів привела до значного скорочення площі лісів як у країні, так і в Гребінківському районі. Існують твердження про те, що в кінці XVII ст. ліси в нашому краї займали ЗО — 34% території.

 Відомий російський ґрунтознавець В. В. Докучаєв, що досліджував лісостепові та степові ландшафти Полтавської губернії в кінці XIX ст., писав: «Ліси, що захищали місцевість від розмивання та вітрів, накопичували сніг, зберігали ґрунтову вологу...»

Лісові фітоценози району представлені листяними та хвойними лісами, в яких з дерев переважають: сосна звичайна, сосна Банкса, сосна кримська, дуб червоний, дуб черешчатий, липа дрібнолиста, ясен звичайний, клен гостролистий, клен польовий, клен татарський, клен-явір, лох вузьколистий, в'яз дрібнолистий, в'яз шорстколистий, верба біла, верба ламка, верба вушката, верба гостролиста, тополя біла, тополя чорна, тополя сіра, тополя пірамідальна, горобина звичайна, робінія (акація) біла, граб звичайний, черемха звичайна, черешня лісова, груша лісова, крушина ламка, жостір проносний, осика, вільха клейка; з чагарників: ліщина звичайна, ожина сиза, спірея зубчата, калина звичайна, бузина чорна, бузина червона, шипшина (21 вид), глід (8 видів), бруслина бородавчаста, бруслина європейська.

Крім деревини, фітоценози району дають плоди та ягоди яблуні лісової, груші лісової, ліщини, шипшини, глоду, обліпихи, калини, горобини, черемхи, суниці, ожини; гриби — білі, маслюки, рижики, підберезники, підосичники, сироїжки, опеньки, білі свинушки та ін.; цінну лікарську та технічну сировину — звіробій, материнку, ромашку, полин, хвощ, череду, водяний перець, деревій, чебрець, барвінок малий, бузину чорну, валеріану лікарську, рутвицю малу, вероніку лікарську, жостір проносний, кропиву дводомну, конвалію звичайну, кору крушини ламкої та дуба звичайного, суцвіття липи, а також хвойну зелень та сіно.

Полтавщина — один з основних в Україні постачальників ромашки лікарської, подорожника лікарського, шипшини, звіробою, конвалії, чистотілу та інших лікарських рослин.

На території Гребінківського району площа лісопокриття становитьвсього 1,5 тис.га., це найменший показник із всіх районів Полтавської області після Машівського району.

В процентному відношенні цей показник становить 0,7% лісопокриття, для порівняння Гадяцький район - 11,6% (26,6 тис.га.). Площа лісистосці в нашому районі становить 2,5% території Полтавської області в цілому. Ці дані включають в себе і площі зелених насаджень в місті Гребінка.

Важливим показником лісозабезпечення є площа лісу в розрахунку на 1 жителя. При нормі 0,5 га/чол. цей показник в середньому по Гребінківському району складає 0,05 га/чол., по області цей показник - 0,13 га/чол, тоді як в середньому по Україні — 0,176 га/чол., а у світі — 0,68 га/чол.

Можливо, прийшов час ставити питання про те, щоб лісові площі мала кожна сільська рада, використовуючи для цього неугіддя, а часом і землі сільськогосподарського призначення.

 
 
 
загрузка...
 
 
 
загрузка...
 
 





 
 
  

   admin@grebenka.com

  +38 (099) 361-83-66
  +38 (097) 168-46-12


   » Добавить в закладки 
   » Обратная связь
   » Информация о портале
   » PDA версия сайта

     RSS-экспорт новостей:
   Новости | Фоторепортажи
   Публикации | Объявления
   Форум



   » Знаєте про новину чи подію в місті? Повідомте і ми напишемо про це на сайті.
   Додати новину

   » Потік онлайн-опитувань
   » Книга відгуків і пропозицій
   » Європошук Європошук
   » Тести онлайн
   » FAQ Питання та відповіді

  Відправити СМС безкоштовно Відправка SMS безкоштовно




Loading...

  Яндекс.Метрика