...




загрузка...





Останні коментарі

Гребінка на "пивних бровах" повзе додому.. no
Класно: "очистити бари від молоді" і загнать її в пивну...

На Полтавщині військкомат влаштував облаву на призовників (ВІДЕО)
Знову чергові заклики, поповняймо ряди робітничо-селянского війсь...

Гребінка на "пивних бровах" повзе додому.. no
Чому ж не контролюють відповідні органи що в цьому сараї наливают...

У Гребінці обмежили рух вантажних автомобілів
А тим керманичам що впровадили таке рішення хватило розуму визнач...


Где вы планируете провести отпуск?

Всего ответов: 146




О ГОРОДЕ И РАЙОНЕ

 
Поиск:   

    

Історична довідка та демографічна ситуація

  Полтавщина з 1036 року ввійшла до складу Київської Русі, а саме Переяславського князівства. За часів Богдана Хмельницького територія Полтавщини була розподілена між сімома козацькими полками (Переяславським, Іркліївським, Прилуцьким, Лубенським, Миргородським, Гадяцьким (Зіньківським) і Полтавським). 9 березня 1802 року була утворена Полтавська губернія, площа якої в 1804 році складала 46603,16 кв. км.

  Низка адміністративно-територіальних реформ радянських часів завершилась утворенням 22 вересня 1937 року Полтавської області. На той час до її складу входило 45 районів та два міста обласного підпорядкування - Полтава і Кременчук. У січні 1954 року зі складу області було виведено 8 районів: Згурівський та Яготинський відійшли до Київської області, Гельмязівський, Драбівський, Золотоніський, Іркліївський, Чорнобаївський, Ковалівський - до Черкаської. З того часу межі Полтавської області залишалися без змін, змінювалася лише її внутрішня адміністративна структура.

  Сьогоднішня Полтавська область займає територію в 28,8 тис. кв. км, що складає 4,8% території України. Її довжина з півночі на південь дорівнює 213,5 км, а з північного заходу на південний схід - 259 км. За територією Полтавська область посідає 7 місце серед областей України. В області налічується 25 районів, 5 міст обласного і 10 - районного підпорядкування, 5 районів у містах, 21 селище міського типу, 1846 сільських населених пунктів, 467 сільських рад. Містами обласного підпорядкування є Полтава, Комсомольськ, Кременчук, Лубни, Миргород, найбільшими містами районного підпорядкування - Гадяч, Глобине, Гребінка, Зіньків, Карлівка та інші.

  На Полтавщині розвідано понад 10 видів корисних копалин, зокрема нафти, газу, вугілля, торфу, залізної руди, будівельних матеріалів, мінеральних вод та ін. Полтавщина посідає перше місце серед областей України за запасами (близько 500 млрд. куб. м) і видобутком природного газу. Запаси нафти в області складають близько 20 млн. т. Родовищ торфу, загальна площа яких дорівнює понад 110 тис. га, тут понад сто, а їх запаси перевищують 100 млн. т. Запаси залізних руд, яких тут понад 30 млрд. т, у т. ч. понад 1 млрд. т багатих руд із вмістом заліза 50% і більше, зосереджені в районі Кременчуцької магнітної аномалії. На території Полтавської області розвідано також понад 100 родовищ будівельних матеріалів.

  В області експлуатується 20 джерел мінеральних лікувальних та столових вод, найпопулярнішими з яких є "Миргородська", "Семенівська", "Хорольська", "Новосанжарська", "Гоголівська".
Станом на 1 січня 2003 року чисельність населення області становила 1609,4 тис. осіб. За 2002 рік унаслідок природного скорочення кількість жителів області зменшилася на 17,7 тис., що становить 10,9 особи на тисячу жителів. Природне скорочення населення спостерігалося в усіх адміністративно-територіальних одиницях області. Найвищого рівня воно сягнуло в Миргородському районі (18,7‰), найнижчого - в Комсомольській міськраді (5,7‰).

загрузка...

Природне скорочення в сільській місцевості (16,0‰) було набагато більшим, ніж у міських поселеннях (7,4‰). У той же час позитивний вплив на демографічну ситуацію в області справляє збільшення числа народжених. Загалом по області за 2002 рік народилося 11546 дітей, що на 413 (3,7%) більше, ніж за попередній рік. Народжуваність у сільській місцевості вища, ніж у містах (7,2‰ проти 7,1‰). Загальна кількість померлих у 2002 році зменшилася проти 2001 року на 172 особи, або на 0,6%. За цього смертність сільських жителів (23,1‰) була значно вищою, ніж міських (14,5‰).

 За офіційними даними, в усіх галузях господарства області зайнято 725 тис. чоловік, 545 тис. з яких працюють в економічній сфері: 130 тис. у промисловості, 127 тис. у сільському господарстві, 30 тис. у будівництві, 38 тис. на транспорті й у галузі зв’язку, 36 тис. у торгівлі та громадському харчуванні; 46,5 тис. громадян зайняті у сфері охорони здоров’я, фізкультури та соціального забезпечення, 64,5 - у сфері освіти, 32 тис. - в апараті органів управління.

Динаміка розвитку політичних партій регіону

  Нині на Полтавщині діють осередки 74 політичних партій, загальна кількість членів яких складає близько 100 тис. осіб, що втричі більше, ніж у 2000 році. Найчисельнішими є партосередки таких партій, як АПУ (близько 25 тис. членів), НДП (10 тис.), Партія регіонів (8,5 тис.), СПУ (8 тис.), СДПУ(о) та "Демсоюз" (по 7 тис.), КПУ (4,5 тис.), "Батьківщина" (близько 3 тис.), "Трудова Україна" (2 тис.), ПППУ (2 тис.).

 Загальною тенденцією в області залишається незначна представленість членів політичних партій у місцевих органах влади. Зокрема в обласній раді КПУ має одного депутата, АПУ провела до облради 16, Партія регіонів та НДП - по 7. Переважна більшість депутатів місцевих рад є позапартійними. Про це свідчить і той факт, що з-поміж 10007 обраних депутатів місцевих рад тільки 1858 були висунуті партіями.

 Виборчі кампанії 1998-го і 2002 років засвідчили стійке домінування в області лівих партійно-політичних уподобань. Зокрема в 1998 році виборчий блок СПУ та СелПУ "За правду, за народ, за Україну!" здобув 36,2% голосів виборців. На виборах Президента України в 1999 році в першому турі переміг на Полтавщині Олександр Мороз, а в другому - Петро Симоненко.

У 2002 році Соціалістична партія України з результатом 22,05% також виборола перше місце. Водночас уперше КПУ відійшла на третє місце, а на друге вийшла політична сила нелівого спрямування - виборчий блок політичних партій Віктора Ющенка "Наша Україна" (20,46%). Це може свідчити про те, що соціальні пріоритети в поведінці виборців домінують над власне ідеологічними. Загалом підсумки виборів 2002 року в багатомандатному окрузі на Полтавщині були такими: Соціалістична партія України - 22,05%, виборчий блок політичних партій Віктора Ющенка "Наша Україна" - 20,46%, Комуністична партія України - 17,69%, виборчий блок Ю. Тимошенко" - 8,07%, виборчий блок "За єдину Україну!" - 6,17%. Усі інші суб’єкти виборчого процесу в ході виборчої кампанії на Полтавщині набрали менше 4 відсотків голосів прихильників.

Регіональні лідери та їх роль у розвитку регіону

  Главою Полтавської облдержадміністрації до 29 липня 2003 року був Євген Томін, призначений на цю посаду в березні 2000 року. Він є також депутатом Полтавської обласної ради ІV скликання. Деякий час Є. Томін очолював Полтавську облраду, однак 12 вересня 2002 року головою Полтавської облради було обрано Володимира Гришка, який до цього працював заступником голови облради, а раніше, з 1992 по 2002 рік, - начальником головного управління економіки та заступником глави Полтавської облдержадміністрації.

 Володимирові Гришку 57 років, він уродженець Полтавщини, доктор економічних наук. Про нього говорять як про людину, що знає економіку регіону і віддає перевагу професійній діяльності перед політичною. Його не задовольняє ситуація, що область хоч і утримує з ряду економічних показників друге місце після Києва, але рівень життя полтавців не зростає. Саме поліпшення якості життя полтавців В. Гришко і сформулював як основне своє завдання.

Помітне місце серед регіональних лідерів належить народному депутату Анатолію Кукобі, який хоч формально і не є міським головою Полтави, але повністю контролює діяльність міської ради. Саме Анатолій Кукоба створив у місті прецедент, у зв’язку з яким протягом року Полтава не має міського голови.

Оцінка стану економічного розвитку регіону

  За структурою господарства сучасна Полтавщина - індустріально-аграрна область України, яка належить до числа областей із середнім рівнем розвитку промислового виробництва.
Більшість галузей промисловості області було започатковано в 60-х роках - нафто- і газодобувну, залізорудну, чорну металургію, нафтопереробну, автомобільну, верстато- і приладобудівну, електротехнічну та ін. У галузевій структурі промисловості провідними є паливна і харчова промисловість та машинобудування і металообробка. На частку цих галузей припадає близько 80% усього промислового виробництва області. Ілюстрацією цього можуть слугувати показники виробництва промислової продукції в області за 2000 р. (див. рисунок 1, створений на основі даних "Статистичного щорічника Полтавської області за 2000 рік").

 Фактично дві галузі - паливна промисловість та чорна металургія - видають більше половини всього обсягу виробництва промислової продукції області. Якщо врахувати, що основу цих галузей в області складають два підприємства - Кременчуцький НПЗ та Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат, то виходить, що від діяльності цих двох підприємств залежить загальна ситуація по області. За цього навіть в умовах різкого спаду виробництва у паливній промисловості та чорній металургії ці підприємства визначають загальний обсяг промислового виробництва. А в попередні роки їхня питома вага доходила й до 70%.

 Основними паливно-енергетичними ресурсами області є нафта, газоконденсат та природний газ, промисловий видобуток яких на Полтавщині розпочато з 1951 року. Найбільшим родовищем області є Глинсько-Розбишівське нафтогазове родовище (Лохвицький і Гадяцький райони), яке забезпечує майже половину видобутку нафти і газу області. Полтавська нафта є високоякісною: в її складі до 55% світлих нафтопродуктів і мало сірки. У супутніх газах майже 70% пропано-бутанових легкозаймистих фракцій, завдяки чому вони є цінною сировиною для хімічної промисловості (виробництва штучних волокон і пластмас).

 Слід зазначити також, що Полтавська область має потужну гірничодобувну промисловість, яку представляє ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат". Основною продукцією цього підприємства є залізорудний концентрат з вмістом заліза до 65% та офлюсований залізний окоток для доменних цехів металургійних комбінатів.

 Харчова промисловість області представлена м’ясною, молокопереробною, цукровою, хлібопекарською, кондитерською, плодоовочеконсервною, спиртовою та лікеро-горілчаною, пивоварною, масложировою галузями, виробництвом безалкогольних напоїв.
Галузь машинобудування і металообробки за обсягами виробництва продукції утримує третє місце в обласному промисловому комплексі. До виробництв, що мають істотне значення в загальнодержавному розподілі праці, відносяться автомобільна та електротехнічна промисловість, верстато- і приладобудування, залізничне вагонобудування, виробництво дорожньо-будівельної техніки та технологічного устаткування для хімічної, харчової і легкої індустрії.

 За темпами розвитку промислового виробництва Полтавщина є сьогодні одним із найдинамічніших регіонів України. У 2001 році приріст обсягів промислового виробництва склав майже 33%. Висові темпи утримуються й поточного року.
Поряд із відновленням роботи великих підприємств значна увага приділяється розвитку дрібного та середнього підприємництва.

 Полтавська область була і залишається славнозвісним центром розвитку сільського господарства. Вже в 70-х роках ХХ ст. в області активно запроваджувалися природозберігаючі технології виробництва. Сьогодні 640 сільськогосподарських підприємств нарощують виробництво продукції. Минулого року було зібрано 2 млн. 350 тис. тонн зернових. Відновлюється тваринництво.

Оцінка бюджетних процесів в області та міжбюджетних відносин

  Бюджет 2003 року яскраво характеризують деякі дані витратної частини. Зокрема сфера освіти з урахуванням необхідності реалізації ст. 57 Закону України "Про освіту", потребує 355 млн. грн., отож передбачений Мінфіном обсяг видатків у 228,4 млн. грн. не покриває витрат навіть на оплату праці та енергоносіїв. А видатки, призначені для системи охорони здоров’я, сума яких дорівнює 178,5 млн. грн., не забезпечують навіть потреби в заробітній платі, яка складає 179,1 млн. грн. 4 млн. грн. недодані області для утримання територіальних центрів.

  Усього на 38,2% до потреби передбачено обсяги субвенції на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян. На 10,6 млн. грн. зменшені видатки для отримувачів усіх видів допомоги відповідно до законів України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", решти законодавчих актів соціального спрямування. При розрахунках обсягів міжбюджетних трансфертів з питання надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям не враховано 4,3 млн. грн. на погашення заборгованості, яка залишилася ще з 2001 року.

 При формуванні проектних цифр область виходила з пропозицією про скорочення обсягу вилучення коштів з бюджетів міст, але Міністерство фінансів натомість збільшило їх на 6,3 млн. грн.
Загальна тенденція останніх років така, що за стрімкого зростання платежів до бюджетів усіх рівнів питома вага того, що залишається в області, постійно зменшується.

Розвиток малого та середнього бізнесу

  У сфері малого та середнього бізнесу спостерігається позитивна динаміка кількісних показників. Зокрема за останній рік зростання кількості малих підприємств склало 6,1%. Зростає також кількість фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності. Це зростання склало 11,5% (з 41998 чол. на 1 квітня 2001 року до 48360 чол. на ту ж дату 2002 року). Загалом у сфері малого бізнесу зайнято 108,7 тис. осіб, що становить 12,7% працівників, зайнятих у всіх сферах народного господарства області.
Міцніє інфраструктура підтримки малого підприємництва: в області діє 14 бізнес-центрів, 2 бізнес-інкубатори, 38 інформаційно-консультаційних установ, 7 інвестиційних та 1 інноваційна компанія, 75 фінансово-кредитних установ, у т.ч. 22 кредитні спілки, 5 фондів підтримки підприємництва. Створено також банк даних державного майна, що може бути наданий суб’єктам підприємницької діяльності.

 Проте малий бізнес розвивається переважно в містах. Підприємництво в сільській місцевості ще не стало механізмом вирішення економічних та соціальних проблем.
Свободу економічної конкуренції та ступінь владного протекціонізму можна оцінити як тотожні середньоукраїнському рівню. Полтавщина не є оазисом вільної економічної конкуренції і водночас не є зразком найодіозніших варіантів владного протекціонізму. Щоправда, приклади жорсткого тиску на бізнес є. Зокрема під час виборів міського голови м. Полтави з Анатолієм Кукобою вирішив позмагатися Юрій Фастовець - президент асоціації "Полтавапродукт", яка об’єднувала багато виробничих та торговельних підприємств. Однак нині вона припинила своє існування, не витримавши жорсткого пресингу з боку міської влади, а сам Ю. Фастовець змушений був залишити Полтаву.

Стан аграрної реформи

   Нині на Полтавщині зареєстровано 634 сільськогосподарські підприємства, у яких господарює близько 1,5 тис. фермерів. Паювання земель пожвавило інтерес селян до землі.
Стан справ з виплатою орендної плати за земельні паї - фактично один із головних чинників, що формує соціальну ситуацію на селі. В області орендними відносинами охоплені майже всі власники земельних часток (паїв). Лише 15 тис. селян, або 4%, господарюють самостійно.
Половина землевласників - а це 167 тис. осіб - отримали державні акти взамін сертифікатів, іще 65 тис. державних актів перебуває в роботі.

 Результатом реформування земельних відносин стала реалізація громадянами права на вільний вибір форм господарювання і розпоряджання землею. Позитивним явищем є прагнення власників паїв до співпраці з крупними господарствами, які працюють ефективно. Наприклад, ТОВ "Колос" Гадяцького району орендує 1585 паїв, СБК "Лан" Зіньківського району - 1225. У місцевих орендарів - 273 тис. паїв в оренді, а в немісцевих - 33 тис. За три роки, скориставшись правом власності на землю, селяни отримали орендної плати майже на 300 млн. грн.

 На даний час здійснено грошову оцінку земель по 967 населених пунктів із 1882. Повністю грошова оцінка земель завершена в Хорольському, Котелевському, Решетилівському, Глобинському, Гребінківському, Пирятинському, Лубенському районах, в усіх містах обласного та в двох - районного підпорядкування (Карлівці і Червонозаводському), у восьми селищах міського типу (Котельві, Ново-Санжарах, Оржиці, Решетилівці, Чутовому, Артемівці, Градизьку, Опішні). Динаміка надходжень коштів від сплати за землю по області показує, що саме проведення оцінки земель населених пунктів забезпечує значне збільшення надходжень до місцевих бюджетів. Цьому значно сприяє також проведення робіт з інвентаризації земель. Так, за 1999 рік фактично надійшло від сплати за землю 35,9 млн. грн., за 2000 рік - 45,8 млн., а за 2001 рік - уже 54,6 млн.

 Приватизували ділянки за рішенням відповідних рад 528 тис. громадян у 1877 населених пунктах області (97,5% від загальної кількості). Вартість цих ділянок тільки за грошовою оцінкою становить близько 10 млрд. грн.

 Громадяни отримали 140 тис. державних актів на право приватної власності на землю, що складає 27% загальної кількості прийнятих радами рішень.
За період реформи станом на 1 серпня 2002 року державні органи підготували до продажу та до отримання права оренди на них 652 земельні ділянки загальною площею 321,6 га й експертною вартістю 19 млн. 457 тис. грн. За весь період продажу ділянок несільськогосподарського призначення до бюджетів надійшло 11 млн. 605 тис. грн.

 Процес приватизації в області спирається на прошарок невеликих, але стабільних підприємств. Саме вони в ринкових умовах добре розраховують свої фінансові можливості, купуючи лише оптимальні для виробничих потреб ділянки. З-поміж крупних підприємств до приватизації землі вдаються ті, що випускають конкурентну продукцію, а також ті, що отримали інвестиції (ВАТ "Полтавський алмазний завод", ЗАТ "Миргородський завод мінеральних вод", АТ "Хорольський молоко-консервний комбінат дитячих продуктів", ЗАТ "Нафтохімік" та інші).

 За цього в 1999 році середня ціна 1 кв. м землі в області становила 4,46 грн., а за вісім місяців 2002 року - зросла до 9,17 грн. За найвищими цінами продається 1 кв. м земель комерційного використання в містах Кременчуці (240 грн.), Полтаві (102 грн.), Лубнах (63,33 грн.). Найвища ціна за 1 кв. м земель, призначених для промисловості, встановилась у містах Комсомольську (22,17 грн.), Кременчуці (18,18 грн.), Полтаві (18,08 грн.) та Кобеляцькому (12,24 грн.), Пирятинському (6,88 грн.) і Диканському районах (5,38 грн.).

 Отже, можна зробити деякі висновки. Загальна оцінка рівня задоволеності сільського населення району процесами формування земельних відносин є низькою. Аналіз ситуації, що склалася, показав, що більшість населення району (82,32%) віддали свої земельні паї в оренду (лише 7,17% та 9,8% обробляють свої земельні паї відповідно власними силами або на умовах спільного обробітку).

  Серед факторів, які негативно впливають на можливість отримання прибутку за рахунок плати за оренду, можна вказати на несвоєчасне внесення орендарем плати за землю, неадекватну її форму (переважно натуральну), через що 63,5% власників земельних паїв, які отримують прибуток за рахунок плати за оренду, бажали б змінити орендаря, а водночас певна частка сільського населення (32,7%) готова змінити "пасивний" спосіб отримання прибутку від власного земельного паю у вигляді плати за оренду на "активний", зокрема у формі участі в кооперативі по спільному обробітку землі. Приміром, сьогодні лише 10,31% сільського населення Машівського району вирішили продати свій земельний пай після вступу у дію відповідного закону. 23,67% населення ще не визначились у цьому питанні, решта не мають чіткої позиції.

Залучення інвестицій

   За оцінками експертів Інституту реформ, які здійснюють моніторинг інвестиційної привабливості регіонів України, Полтавщина стабільно перебуває в групі "переслідувачів", тобто тих регіонів, які йдуть безпосередньо за лідерами.

 Протягом 2002 року в економіку області іноземні інвестори вклали 16,4 млн. дол. США, що в 5,1 разу більше, ніж за 2001 рік. Зокрема з країн СНД та Балтії надійшло 1,4 млн. дол. (8,5% до загального обсягу), з інших країн світу - 15,0 млн. дол. (91,5%). Сукупний обсяг прямих іноземних інвестицій у підприємства Полтавщини станом на 01.01.2003 р. дорівнював 155,9 млн. дол. США. Загалом інвестиції надійшли з 34 країн світу, але найбільші обсяги було внесено Російською Федерацією (104,3 млн. дол. США, або 66,9% до сукупного обсягу), Кіпром (10,1 млн. дол., або 6,5%), Нідерландами (9,7 млн. дол., або 6,2%), США (9,6 млн. дол., або 6,1%), Канадою (4,6 млн. дол., або 3,0%). На ці країни припадає 88,7% загального обсягу прямих інвестицій, вкладених в економіку області.

 Найбільш інвестиційно привабливими в області залишаються такі види економічної діяльності, як виробництво коксу та продуктів нафтопереробки, де іноземні капіталовкладення становили 106,5 млн. дол. (68,3% до загального обсягу інвестицій), харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів (17,5 млн. дол., або 11,2%), добувна промисловість (10,8 млн. дол., або 6,9%) та оптова торгівля і посередництво в торгівлі (7 млн. дол., або 4,5%). Слід зазначити, що майже весь обсяг інвестицій (145,3 млн. дол. США або 93,2%) отримали підприємства промисловості.
Іноземні інвестиції отримало 151 підприємство області. У підприємства колективної форми власності було вкладено іноземних інвестицій на суму 152,1 млн. дол. (97,6% до загального обсягу), в підприємства, що є власністю інших держав, - 3,6 млн. дол. (2,3%), а в приватні підприємства - 0,2 млн. дол. (0,1%).

 Серед регіонів провідні місця за обсягами інвестицій продовжують утримувати підприємства міст Кременчука (79,3%) і Полтави (16,3%). На них припадає 95,6% загального обсягу прямих інвестицій, що надійшли до області.
Обсяг прямих інвестицій 5 підприємств області в економіку країн світу на 1 січня 2003 року становив 59,6 тис. дол. США, у т. ч. в країни СНД - 4,15 тис. дол. (7%), в інші країни світу - 55,45 тис. дол. (93,0%). Протягом 2002 року підприємства Полтавської області, що здійснювали пряме інвестування нерезидентів, зазнали значних втрат капіталу (понад три чверті) через банкрутство нерезидентів у Російській Федерації. Доход інвестора-резидента за 2002 рік склав у середньому 20,37 тис. дол. США.
 
Оцінка діяльності ЗМІ регіону

  В Полтавській області зареєстровано 300 місцевих видань, з-поміж яких порівняно регулярно виходить 152, в т. ч. 133 газети.

 За формами власності пріоритет належить комунальним ЗМІ, заснованим за участю органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх структурних підрозділів, - це 40 обласних, міських, районних газет, які виходять регулярно загальним накладом 230 тис. примірників, що становить майже половину всієї періодики, яку читають полтавці за передплатою. Регулярно виходить також близько 20 інформаційно-аналітичних газет, засновниками яких виступають окремі журналістські колективи, політичні партії, громадські організації. Видаються вони в основному в обласному центрі та містах Кременчуці, Лубнах, Миргороді.

  В інформаційному просторі області ця періодика займає 14%. Інша група - рекламно-інформаційні видання недержавних структур, що існують виключно за рахунок реклами та комерційної діяльності. Їх разовий тираж становить 360 тис. примірників, або 30,2% всієї періодики. Наступна група - друковані видання за інтересами, що їх видають підприємства, фірми, спілки, клуби тощо на власні кошти, на пожертвування, членські внески (7,8%). Як правило, вони не публікують реклами, не ведуть комерційної діяльності, а відтак у більшості своїй є збитковими.

66% зареєстрованої в області періодики видається українською мовою. За передплатою в області розповсюджується понад 500 тис. примірників періодичних видань. Найбільш тиражні громадсько-політичні газети області - це обласні газети "Зоря Полтавщини" (40 тис. прим.), "Вечірня Полтава" (40 тис.), газета міськради "Полтавський вісник" (60 тис.).

 Обласна державна телерадіокомпанія "Лтава" транслює свої програми на чотирьох каналах: двох телевізійних і двох радіомовних, орієнтовна аудиторія яких становить приблизно 170 тис. чоловік. Діють також дві районні телерадіокомпанії, засновниками яких є райдержадміністрації та колективні підприємства, 21 редакція районного та міського радіомовлення, 11 комерційних телерадіокомпаній, 1 радіостанція в м. Кременчуці.

 Оцінка розвитку третього сектора та становлення принципів громадянського суспільства в регіоні
Показник загальної кількості громадських організацій в області утримується на середньоукраїнському рівні, тобто тут нараховується 1 організація приблизно на 1800 чоловік. Абсолютні цифри подано в табл. 4.

 Більш-менш достовірну інформацію про чисельність людей, охоплених діяльністю НДО, отримати досить складно. Адже, з одного боку, це люди, які працюють у НДО на постійній основі, а з іншого - члени громадських організацій, більшість яких не передбачає в своєму статуті фіксованого членства. Також є люди, які не є ні працівниками, ані членами громадських організацій, але задіяні в окремих конкретних проектах.

 Загалом можна сказати, що вплив громадських організацій на життя регіону залишається незначним. Ефективно працюють лише ті з них, які спромоглися залучити фінансування від донорських організацій. Незначна ефективність ГО також спричинена низькою соціальною активністю громадян і зневірою в те, що можна власними силами змінювати суспільну ситуацію. Міжсекторна співпраця також перебуває в зародковому стані. Водночас уже є приклади проектів, здійснених спільно.

Реферат на тему:
Полтавська область


 
 
 
загрузка...
 
 
 
загрузка...
 
 





 
 
  

   admin@grebenka.com

  +38 (099) 361-83-66
  +38 (097) 168-46-12


   » Добавить в закладки 
   » Обратная связь
   » Информация о портале
   » PDA версия сайта

     RSS-экспорт новостей:
   Новости | Фоторепортажи
   Публикации | Объявления
   Форум



   » Знаєте про новину чи подію в місті? Повідомте і ми напишемо про це на сайті.
   Додати новину

   » Потік онлайн-опитувань
   » Книга відгуків і пропозицій
   » Європошук Європошук
   » Тести онлайн
   » FAQ Питання та відповіді

  Відправити СМС безкоштовно Відправка SMS безкоштовно





  Яндекс.Метрика