Архів новин    Актуально    Шкільний екран    Зверніть увагу!    Соціальний захист     Міська рада    Районна рада     РДА    Прес-реліз    Технології    Новини Полтавщини TV   


18.12.2020
На Полтавщині презентували літературно-мистецький журнал “Полтавська криниця”
Головний редактор видання Володимир Шкурупій зробив огляд сторінок “Полтавської Криниці”

Для вчителів та бібліотекарів Полтавської області відбулася презентація літературно-мистецького журналу “Полтавська криниця” (№1(3) і №2(4) 2019 року), що його започаткували письменники Полтавщини – члени обласної організації НСПУ. Організаторами зустрічі з редакційною колегією виступили Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. М. В. Остроградського та обласна письменницька організація.


Літературно-мистецький журнал “Полтавська криниця”
 

Про це розповіли у Полтавській обласній організації Національної спілки письменників України.

Ось уже третій рік поспіль “Полтавська Криниця” виходить за підтримки департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОДА та Полтавської обласної ради. У кожному номері – цікаві автори, безмір сторінок великих та малих історій. Краплина до краплини постають письменники та журналісти, науковці й редактори, викладачі та священники, більшість із яких – члени Полтавської обласної організації Національної спілки письменників України. Окрім поетичних та прозових сторінок журнал має цікаві та вкрай потрібні рубрики: “Книжковий хронограф”, “Гостьова світлиця”, “Малим читачам”, “Наголос”, “Літмайдан”. А це – огляди та рецензії (напрямок літературознавства нині майже вимираючий), ґрунтовні, неупереджені інтерв’ю, критика, статті про письменників і для письменників, за якими – безмір відер колодязної води, яку витягала й витягує редакційна колегія.
 
«У редакційному слові перших чисел цього видання говориться, що, стверджуючи народження нового літературно-художнього часопису, полтавські митці постійно відчувають криничну свіжість і життєдайність духовних коренів славетних полтавців: Івана Величковського, Григорія Сковороди, Івана Котляревського, Євгена Гребінки, Миколи Гоголя, Панаса Мирного, Миколи Зерова, Дмитра Нитченка, Олеся Гончара, Григорія і Григора Тютюнників, Феодосія Рогового. На сторінках журналу публікуються маловідомі й невідомі сторінки літературної творчості славетних земляків, а також твори сучасників», – звернулася до учасників онлайн-зустрічі голова Полтавської обласної організації Національної спілки письменників України.

Головний редактор видання Володимир Шкурупій зробив огляд сторінок “Полтавської Криниці”, зазначивши, що маємо потужних поетів, серед яких Олена Гаран з її добіркою сонетів «По той бік ріки», яка стала значним кроком у творчості поетеси і засвідчила її високу майстерність. Добірка ж поезій Тетяни Кльокти сповнена філософією думки, образним мислення. Її вірші світяться добром і лагідністю, вони, власне, є такими собі картинами в мініатюрі з різноманітними тонами і напівтонами. Мова в поезіях відомої поетеси Наталії Баклай ведеться авторкою від власної особи і, як завжди, відзначається м’якою і образною поетикою.


Літературно-мистецький журнал “Полтавська криниця”

 
Вміщено добірку поезій відомої і знакової в українській літературі поетеси Наталки Фурси. Як завжди, поезії експресивні, глибоко-філософські, душевно-емоційні, духовно-благочестиві, в яких поєднується і містичність, і міфічність. Я б сказав – у кожній поезії тужлива музика, яка зачіпає і душу, і мозок. Її поезію один із читачі порівняв із органною фугою. Взагалі, поезія Наталки Фурси – це смислове і душевне потрясіння.

Якщо говорити про прозу, то характерною рисою, як і поезії, з одного боку є висока мовна культура авторів, а з другого – індивідуальна стилістика, що вигідно відрізняє їх з-поміж авторів інших культурно-мовних ареалів. Крім цього, я б відзначив мовну розкутість. Це особливо помітно у творах Ганни Кревської, Любові Пономаренко, Сергія Осоки, Світлани Фільчак. Присутня також і прив’язаність оповіді до місця й обставин, які зображає автор у творах. Хоча вони здебільшого вигадані, та сприймаються, як реальні.

Вражає Сергій Осока з його оповіданням «Діда Грицька поховають завтра». В ньому Сергій розкривається як талановитий прозаїк, який пише смачно, насичено, добірною українською мовою, багатою на метафори, порівняння, кожне речення несе в собі глибокий смисл. Як на мене, то немає жодного намарно використаного слова. Кажуть, що проза Осоки нагадує Тютюнника. Кожен, хто народився й тим паче живе на Полтавщині, напоєний силою духу цієї землі. Це наша природа, яка й виливається начебто в подібне мовлення творів. Письменник Осока самобутній і глибокий у своїй самобутності”, – говорить головний редактор «Полтавської Криниці
», письменник Володимир Шкурупій.

Всі твори, що виходять з-під пера знакового в українській літературі прозаїка Любові Пономаренко – це приклад постмодернізму в кращих зразках світової прози. Любов Пономаренко із трьома оповіданнями, як завжди, високого письма, теж представлена на сторінках часопису. Письменниця Ганна Кревська подає велике оповіданням «Попова яма», в якому переплелися різні постмодерні ракурси: реалізм із містикою, навіть абсурдом і міфом. Постмодернізм знайшов своє вираження в цьому оповіданні в усій повноті.


Літературно-мистецький журнал “Полтавська криниця”
 

Вартий уваги вдалий дебют полтавки, відомої журналістки Світлани Фільчак. Її оповідання «Мотя-королева» і «У Мальці, на Трійцю» достатньо зрілі, які вказують на високий творчий потенціал авторки.
 
Приємно, що кожне нове число журналу відкриває нам нові імена, по краплі додає живої води із невсипимого джерела творчості: чистого, світлого, незамуленого… Заслуговує на увагу чудове есе Лідії Віцені «Під одним небом». Неймовірні есеї «До війни звідси – триста кілометрів. Хлопці на броньовиках будуть на сході вже на світанку. Господи, рукою владики захисти їх…» або: «Картопляне бадилля ще диміло на городі нашої Лесі, звіддаля гірчило, вечір догорав поміж сосен, яскраво, мов багаття, сяяли червоні хмари…» Знаходжу у віддзеркаленні криничної води своїх земляків та землячок. Олександр Міщенко і його щемлива «Баночка меду», де зметені з прилавку крихти і мед, який розлито тільки в літрові і трилітрові банки, тож для матері – шкода. Далі – чудова рецензія літературознавця, наукового співробітника Інституту літератури Алли Диби на історичний роман «Реквієм для Рози» . Раїса Плотникова в романі майстерно говорить на різні голоси. Створені нею герої – це часто антиподи одне одного. /…/ Тут безліч символічних епізодів-кадрів, які кількома важливими штрихами змальовують епоху знавіснілого зародження більшовицького режиму», – своїми думками від знайомства з черговими номерами «Полтавської Криниці» ділиться письменниця Ганна Кревська.

Онлайн-презентацію відвідали вчителі та бібліотекарі з Миргорода, Карлівки, Полтави, Зінькова, Лохвиці, Пирятина, Глобиного, Лубен, Полтавського району.

Захід відбувся за підтримки Українського культурного фонду.

Пресцентр Полтавської обласної організації
Національної спілки письменників України


Схожі матеріали:
   Категорія: Актуально | Переглядів: 114
Теги: Полтавська криниця, Бібліотекарі, вчителів | Рейтинг: 0.0/0



Всього коментарів: 0
Имя *:
Email:
Усі смайли
Код *:

СВІЖІ ПУБЛІКАЦІЇ