Порядок надання додаткових відпусток

Право на відпустки мають усі громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої приналежності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Державні гарантії права на відпустки, умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи визначає Закон України "Про відпустки".

Статтею 4 цього Закону визначено види відпусток, а саме: щорічні відпустки; додаткові відпустки у зв’язку з навчанням; творча відпустка; соціальні відпустки; відпустки без збереження заробітної плати.

При цьому, законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Доцільно зазначити, що до щорічних відпусток та соціальних відпусток відносяться також додаткові відпустки. А саме, до щорічних відпусток відносяться додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці; додаткова відпустка за особливий характер праці; інші додаткові відпустки, передбачені законодавством, до соціальних відпусток – додаткова відпустка працівникам, які мають дітей.

Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.

У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи, їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу.

Проте, до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві щорічні відпустки повної тривалості за бажанням працівника надаються:

• жінкам – перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;
• інвалідам;
• особам віком до вісімнадцяти років;
• чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
• особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду на постійне місце проживання;
• сумісникам – одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
• працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
• працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;
• працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
• батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу;
• в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно із щорічною основною відпусткою або окремо від неї. Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних, гірничих роботах – 69 календарних днів.

При цьому, щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові, як правило, з таким розрахунком, щоб вони були використані до закінчення робочого року.

Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці.

Стосовно права на отримання щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці слід зазначити, що відповідно до статті 7 Закону України "Про відпустки" зазначена відпустка тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, що затверджується Кабінетом Міністрів України (Список виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затверджений додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1290).

Кон­кретна тривалість такої відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.

Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці.

Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здо­ров’я, – тривалістю до 35 календарних днів за Списком ви­робництв, робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України (Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затверджений додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1290).

Крім того, працівникам з ненормованим робочим днем надається додаткова щорічна відпустка тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою. Кон­кретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим дого­вором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Тривалість додаткових відпусток окремих категорій працівників встановлена відповідними законами України.

Наприклад, державним службовцям, що мають стаж роботи в державних органах більше 10 років надається щорічна додаткова відпустка тривалістю до 15 календарних днів.

Також щорічна додаткова відпустка тривалістю 15 календарних днів надається суддям за наявності стажу роботу на посаді більше 10 років.

Атестованим працівникам прокуратури надається щорічна додаткова відпустка, тривалістю від 5 до 15 календарних днів, в залежності від стажу роботи в прокуратурі.

Крім того, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до 1 і 2 категорії потерпілих внаслідок катастрофи передбачено надання додаткової відпустки тривалістю 14 робочих днів на рік.

Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням.

Розділ III Закону України "Про відпустки" передбачає ряд додаткових відпусток у зв’язку з навчанням. А саме цей Закон передбачає надання додаткової відпустки у зв’язку з навчанням у середніх навчальних закладах, професійно-технічних навчальних закладах, у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти, аспірантурі, у зв’язку з профспілковим навчанням.

Так, працівникам, які здобувають загальну середню освіту в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, надається додаткова оплачувана відпустка на період складання перевідних іспитів в основній та старшій школах (від 4 до 6 календарних днів); на період випускних іспитів (в основній школі – 10 календарних днів; в старшій школі – 23 календарних дні).

Додаткова оплачувана відпустка для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року надається працівникам, які успішно навчаються на вечірніх відділеннях професійно-технічних навчальних закладів.

Також статтею 15 Закону України "Про відпустки" передбачено надання працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва, додаткових оплачуваних відпусток при навчанні у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації.

Слід зазначити, що на час додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.

Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей.

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей, надається жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.

При цьому, за наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 14 календарних днів.

Доцільно зазначити, що витрати, пов’язані з оплатою щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці; щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці; додаткових відпусток у зв’язку з навчанням; додаткової відпустки працівникам, які мають дітей здійснюються за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату праці, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники.

В установах та організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата відпусток провадиться із бюджетних асигнувань на їх утримання.

Оплата інших видів відпусток, передбачених колективним договором та угодами, трудовим договором, провадиться з прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків та інших обов’язкових платежів до бюджету або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники. В установах і організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата цих відпусток провадиться в межах бюджетних асигнувань та інших додаткових джерел.

Щодо виплати грошової компенсації за невикористані щорічні та додаткові відпустки, то слід зауважити, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей.

При цьому, спори, які виникають щодо надання відпусток, розглядаються в порядку, встановленому законодавством про працю.

Автор: Коновалюк Ганна Станіславівна – провідний спеціаліст відділу з питань законодавства про інформацію Департаменту соціального, трудового та гуманітарного законодавства.

Заступник директора
Департаменту соціального,
трудового та гуманітарного
законодавства