Чому під час заходу сонце набуває червоного кольору?

Саме такі процеси ми часто не можемо пояснити своїм дітям чи молодшим братикам і сестричкам. І тільки дякуючи їхній цікавості, відкладаємо свої «дорослі нагальні справи» та починаємо шукати відповіді на прості питання про дивовижний світ, у якому живемо.

Для того, щоб зрозуміти, чому сонце стає червоним на заході, треба спершу розібратися, що таке взагалі колір та яким чином людське око його сприймає? В цьому нам допоможе оптика – наука, що займається вивченням світла. Так от, уявіть собі, що згідно з її твердженням всі сім відтінків веселки – це електромагнітні хвилі! Точніше, один з видів таких хвиль, які відносяться до видимого спектру.

Отже, якщо фізичне тіло випромінює електромагнітні хвилі певної довжини, ми сприймаємо їх як його забарвлення. І неважливо про живу чи неживу природу йдеться. Колір будь-якого предмету залежить не від його походження, а саме від довжини електромагнітної  хвилі, яку він розповсюджує в конкретному заданому середовищі. Наприклад фіолетовий – це близько 380 нм, а червоний – найінтенсивніший, бо має найдовшу хвилю з усього світлового спектру, протяжністю близько 760 нм.

Коли ми говоримо про сонце, середовищем для сприйняття кольору є атмосфера та усе, що в ній знаходиться: пил, водяна пара та інше. Кольори, тобто хвилі, відбиваються в цих частинках та розсіюються в повітрі різним чином. Наприклад, у блакитного кольору вони дуже короткі та не можуть протистояти великій кількості частинок, які зустрічають в атмосфері.

З огляду на це, колір сонячного диску залежить ще й від того, де саме він розташований на обрії в певний момент. Адже біля горизонту атмосфера має найтовщий шар, і короткі хвилі світлих кольорів просто не можуть пробитися крізь нього. Ось чому нам здається, що небо заграло всіма відтінками рожево-помаранчевого, а диск виглядає саме червоним на заході. І навпаки: у зеніті сонце жовте, бо чим вище воно знаходиться, тим менший шар атмосфери повинні подолати електромагнітні хвилі, щоб бути видимими для людського ока.