Гребінківська гімназія ( до 2002 року – Гребінківська середня загальноосвітня школа № 3 І-Ш ступенів) у 1997- 98 навчальному році відзначила своє 80-річчя.
Перегорнемо сторінки історії школи. А почалося все в далекому 1917 році, коли діти залізничників ст. Гребінка переступили поріг школи. До революції 1917 року діти працівників станції Гребінка ходили до Городищенської церковно – приходської школи та до шкіл таких сіл як Короваї, Корніївка, Слободо-Петрівка. Потім навчання стали проводити в приміщенні залізничної казарми за три кілометри від ст. Гребінка, пристосоване під школу.
Сталося це у 1917 році. Йшла громадянська війна. А 137 учнів щоденно у маленьких вагончиках відвозили до школи. Весною 1919 року школа перебазовується у колишнє вузькоколійне паровозне депо ст. Гребінка А в 1927 р. було закладено перші камені у фундамент під нове шкільне приміщення. За один рік залізничники побудували нову школу, і вже у 1928 році тут почали навчатися діти. В 1934 році нашу школу було реорганізовано в середню. І у 1937 році її вихованці вперше одержали атестати про середню освіту. Це був перший випуск. Ще через рік було збудовано чудове приміщення середньої школи. Грізний 1941-й.
З перших днів війни на двобій з ворогом встали вчителі та учні нашої школи. Багато з них не повернулися у рідну Гребінку, їх імена на стелі, що відкрита 1967 року на подвір'ї школи. Загинули на війні колишній директор школи Федір Григорович Волін, вчителі: Олексій Іванович Воля, Павло Васильович Кривенко, учні Корчемний, два брати Стасевські, три брати Кулаксюзян, Толочний, Яресько, Левченко, Котенко, Котляревський, Нетунський, Безвиненко, Воробйов, Квітка, Коровник, Шемет, Дудка та ін.
В 1943 році перед відступом фашисти спалили нашу школу. Зразу ж після звільнення Гребінки від німецьких окупантів, трудящі дружно взялися за відбудову спаленої вщент школи. Почалося відродження. Вчителі і учні того періоду пам'ятають, як усі, хто міг, і дорослі і малі, працювали на відбудові школи. Самі виготовили парти, а в теплу пору року навчання проходило "в зеленому класі", в шкільному саду.
Уже в 1944 році відбудували шкільні приміщення і всі учні сіли за парти. Важко було в повоєнні роки, не вистачало підручників, зошитів, але учні вчилися добре, співали в хорі, займалися спортом, працювали в теплиці, мали неабиякі успіхи. Школа наша тоді була 23-залізнична, а пізніше 55а залізнична. В 1960 - 1961 навчальному році школа перейшла із відомства МШС до Міністерства освіти і стала середньою школою № 3 м. Гребінки.
Славиться школа і своїми випускниками. Серед них генерали і артисти, доктори і кандидати наук, вчителі і інженери, керівники і робітники, багато з них – залізничників. А школа продовжує жити і працювати. Навчання, гуртки художньої самодіяльності, заняття спортом - цим заповнені будні школи. В 1979 році добудовано 6 класних кімнат та їдальня з допомогою батьків, вчителів, учнів.
В 1986 році завершено капітальний ремонт спортзалу власними силами В 1988 році відкрито перший клас шестирічок, в 1990 році обладнано комп'ютерний клас, в 1993-94 році в школі почали вивчення англійської мови з 2-го класу. У листопаді 2002 році Гребінківська середня школа №3 отримала статус Гребінківської гімназії.
В школі зараз працюють вчителі-методисти, старші вчителі, вчителі вищої категорії. Введено поглиблене вивчення предметів. Кожного року школа випускає золотих і срібних медалістів, є в школі переможці районних та призери обласних олімпіад, конкурсів учнівських наукових робіт. Вони занесені на шкільну дошку пошани. Школа живе, творить, радіє і сумує.
Галерея слави
1. Буцько М.О. – професор Київського національного університету ім.Т.Г.Шевченка;
2. Коцюба Є.М. – кандидат технічних наук;
3. Могирьова Л.А. – кандидат медичних наук;
4. Федоренко В.П. – кандидат історичних наук;
5. Линовицька В.В. – кандидат філологічних наук;
6. Гук І.П. – кандидат біологічних наук;
7. Мальцева Н.М. – кандидат біологічних наук;
8. Шароваров Г.О. – кандидат технічних наук;
9. Дорошенко Л.А. – кандидат медичних наук;
10. Демиденко В.О. – кандидат юридичних наук;
11. Мальована Н.В. – кандидат біологічних наук;
12. Воля В.О. – генерал - майор;
13. Смик П.І. – генерал - майор;
14. Затинайко О.І. – генерал - полковник;
15. Семенець В.В. – доктор технічних наук, проректор ХНУРЕ;
16. Ткалич Т.О. – член збірної України з легкої атлетики