чайный блог













загрузка...







НАСЕЛЕННЫЕ ПУНКТЫ, ЦЕНТРЫ ПОСЕЛКОВЫХ И СЕЛЬСКИХ СОВЕТОВ ГРЕБЕНКОВСКОГО РАЙОНА  
Поиск:   


Село Наталівка Гребінківського району

   Сільські населені пункти

НАТАЛІВКА – село Гребінківського району, центр сільської Ради народних депутатів, якій підпорядковані села Мар'янівка, Новодар, Олексіївка.

Розташована на річці Сухій Оржиці, за 18 км від районного центру та за 15 км від залізничної станції Кононівка. 255 жителів (1990).

Населення    242
Площа    3,073 км²
Густота населення    78,75 осіб/км²
Поштовий індекс    37411
Телефонний код    +380 5359
Географічні координати    50°11′59″ пн. ш. 32°13′34″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря    118 м
Водойми    р. Гнила Оржиця

Наталівка, разом з Теплівкою, Олексіївкою і Смотриками, заснована Тепловим Григорієм Миколайовичем. До них він приєднав хутір Сурмачівка, який існував уже до цього, і створив так звану Теплівську економію.

Теплов Г.М., син опалювача Олежсандро-Невської Лаври в Петербурзі, одержав початкову освіту в монастирі, а потім учився в Петербурзькій семінарії. За протекцією архієпископа Феофана Прокоповича Теплова Г.М., як обдарованого юнака, направили за кордон, де він вдосконалював свої звання мов латинської, французької та німецької і придбав ґрунтовні знання з ботаніки.

Фаворит цариці Єлизавети Петрівни Олексій Григорович Розумовський, відправляючи свого брата Кирила за кордон для одержання там освіти, приставив до нього Теплова Г.М. наставником. З тих пір (1743 р.) до 1761 р. він був наставником графа Кирила Григоровича Розумовського.

В 1751 р. вони разом поїхали і в Малоросію, гетьманом якої став Кирило Григорович. Теплов значився правителем гетьманської канцелярії, а фактично він був правителем не тільки канцелярії... Можливості в земельних і інших придбаннях у нього тут були необмеженими, він придбавав землі в Козелецькому, Остерському, Переяславському, Пирятинському і інших повітах.

В Пирятинському повіті він придбав землю у Свічок, у багатого козака Уса та в Михайлівському монастирі (що біля с. Журавки) і створив Теплівську економію. Як це придбання здійснювалося, згодом розповідали нащадки козака Уса: «Во время какой-то прогулки или поездки в гости Теплов подкатил к хате Уса на шестерке белых лошадей и, приказав позвать его к себе, сам предложил ему уступить свои поля. Ус молча стоял перед знатным паном, снявши шапку.

Теплов бросил ему в шапку кошелек с деньгами. Ус угрюмо ответил: «На що мені гроші? Земля батьківська, не хочу», и 6росив кошелек в зкипаж, ушел в хату. Теплов уехал, а на другой день, когда Ус вышел с работниками на поле сеять, явились козаки от Теплова и разогнали их, заявив, что зто поле Теплова. Ус долго усом крутил, да ничего уже сделать не мог, ибо и сын его, служивший в Лубнах в полковой канцелярии, заявил, что от Теплова нельзя ждать добра. Так и пропала «батькивщина».

Мабуть, таким же чином була відібрана земля і у Свічок, якщо вони не здогадалися самі подарувати цю землю «ясновельможному панові Теплову як це робили інші «здогадливі» пани. Наприклад, Яків Андрійович Маркович 21 жовтня 1760 р. в своєму «Щоденникові» записав: «Дворик свой на Веригине (в м. Глухові, в той час столиці Малоросії - Прим, авт.) 6лиз двора Теплова, купленный у есаула компанейского, уступил безденежно стат советнику Теплову».

Заснування сіл Теплівської економії припадає на середину 1750-х років. В селі Теплівці був побудований прекрасний палац і інші садибні побудови, які були виконані в вищій мірі художньо в архітектурному відношенні. Одно із населених місць, заснованих на цій землі, Теплов назвав Наталівкою, мабуть, на честь своєї дочки Наталії. За переписом 1767 р. в хуторі Наталівці налічувалося 41 бездвірних хат.

В кожній хаті проживала сім'я, яка сюди прийшла із інших місць. Серед них:

- Дрингаленко (Дрингаль) Лазар, уродженець с. Кулажинець, тут живе 9 років;
- Сердюченко (Сердюк) Яків, уродженець с. Кейбалівки Яблунівської сотні, звання козацького, тут живе років 4;
- Верченко (Вирченко) Стефан, уродженець с. Чернецького Ніжинського полку, тут живе 2 роки;
- Дмитренко Дмитро, уродженець с. Вечірок, Пирятинської сотні, звання козацького, тут живе років 4.

В 1761 р. Теплов виїхав із Малоросії до Петербургу, де разом з Орловим і іншими прихильниками Катерини сприяв державному переворотові (1762 р.). Вірність Теплова була щедро нагороджена Катериною II: він став одним із головних діячів у власному кабінеті імператриці, в 1767 р. одержав чин таємного радника (який дорівнювався військовому чинові генерал-лейтенанта), а в 1773 р. йому було наділено 1149 десятин землі біля Петербургу.

Помер він в 1779 р. і похований в Олександро-Невській Лаврі. Він залишив велику спадщину - маєтності в різних місцях Російської імперії - своїй дружині Мотроні Герасимівні (яка була двоюрідною племінницею гетьмана Розумовеького К.Г.), синові Олексію дістались: Теплівська економія в Пирятинському повіті і велика маєтність на Орловщині - с. Молодово Карачевського повіту, де був великий кам'яний будинок із великим архівом і чудовою бібліотекою.

В 1787 р. хутір Наталівський був записаний за лейб-гвардії Ізмаїлівського полку капітаном Олексієм Тепловим, сином Григорія Миколайовича. 28 квітня 1793 р. бригадир (генеральське військове звання) Олексій Григорович Теплов продав таємному радникові графу Завадовському Петрові Васильовичу Теплівську економію, в тім числі х. Наталівку.

П.В. Завадовський був першим міністром народної освіти з Росії (1802-1810 р.р), помер він 1812 р. і Теплівська економія дісталась його синові Олександрові Петровичу Завадовському, який з сім'єю оселився в с. Теплівці в 3-поверховому кам'яному палаці (до нього ні його батьки, ні Теплови тут не жили). Завадовські заборгували полковникові Йосипові Гнатовичу Понятовському велику суму грошей, строк повернення боргу давно вже пройшов, а боржники не повертали його.

Справа була передана до суду, який десь близько 1830 р. присудив Теплівську економію Й.І. Понятовському. Син останнього, Август Йосипович, 28 липня 1847 р. продав Теплівську економію ротмістрові Михайлові Михайловичу Долгорукову. При ньому в Наталівці був збудований цукровий завод. У звіті Пирятинського повітового керівництва за 1857-59 р.р. записано; цукровий завод в Наталівці, який належить князю Долгорукову, заснований в 1851 р., а з 1853 р. перебудований.

Його енергетика складалася з чотирьох паровиків по 40 сил (мабуть, мається на увазі - кінських сил) кожний, та п'яти парових машин - дві по 10, одна в 40, одна в 16 і одна в 3 сили. А в 1863 р. в газеті «Полтавские губернские ведомости» повідомлялось: «Среди трех значительных сахарннх заводов значился сах. завод в дер. Наталовке ротмистра кн. Михаила Долгорукова, находящегося в аренде у купца Небученова; в 1860-1861 г.г. выделано на нем сахарного песку 7320 пудов, а в 1861-1862 г.г. - до 6216 пудов. Зто единственный сах. завод в Пирятинском уезде».

В 1899 р. в тижневику Полтавського сільськогосподарського товариства «Хуторянин» була надрукована стаття добродія В. Василенка «Несладкие думи о сахарном деле», в якій читаємо: «В 1846 г. в Полтавской губернии было 16 свеклосахарных заводов, а в 1862 г. их было уже 20. В числе значительнейших фигурировал на первом месте завод в с. Старом Переяславского уезда, существующий и теперь. За ним следовал завод в деревне Наталовке Пирятинского уезда, но от него до наших дней сохранилась среди развалин лишь огромная заводская труба».

І далі автор висловлює своє бачення причини закриття деяких цукрових заводів: «С уничтожением крепостного права прекратили своё существование державшиеся на даровом труде многочисленние фабрики и заводы, преимущественно сельскохозяйственного характера. Не избежали этой участи и сахарные заводы».

Місцевий історик Аполлон Заліський в 1916 р. в своєму нарисі «Малютииці» (В с. Малютиицях автор нарису народився 1862р. і виріс) так писав: «Князь Долгоруков выстроил очень большой сахарный завод на берегу реки Оржицы против с. Кулажинец (один із старожилів говорив, що цукровий завод був розташований за південно-західною околицею Наталівки, де згодом був хутір Обзов. - Прим, авт.), который был устроен по последнему слову техники и должен был отапливаться торфом.

Однако торф оказался непригодннм и завод после того, как сжег весь дубовнй лес, находившийся возле него, прекратил производство сахара. Все машины погибли, а високая труба стояла до конца прошлого (ХІХ-го) века».

Початок господарювання М. М. Долгорукова в Теплівській економії був успішний: в 1849 р. тут був найбільший в Пирятинському повіті завод тонкорунного вівчарства, який налічував 14222 голови овець, в 1851 р. був збудований цукровий завод... Але згодом господарські справи стали гіршати. В 1856 р. планувався приїзд у ці місця імператора Російського Олександра II для огляду військ і вирішено було розмістити його і його свиту в прекрасному теплівському палаці.

Із казни була відпущена значна сума грошей на опорядження теплівського палацу, провізію ж для государя, його свити і гостей збирали зі всього Пирятинського повіту. Мабуть, кепські справи були у Долгорукових, володарів майже 10 тис. десятин землі, якщо не змогли взяти на себе всі ці витрати. Справа в тому, що дружина Михайла Михайловича Віра Гаврилівна Долгорукова (дівоче прізвище - Вишнівська), рідна сестра знаменитої в гой час київської красуні Софії Гаврилівни Писарєвої, постійно проживала в Парижі і витрачала там всі прибутки і позички.

До речі, після огляду військ Олександр II виїхав, а в теплівському палаці ще десяток днів продовжувалися банкети. Під час проводів останніх гостей палац загорівся (упала свічка із канделябра, а оскільки всі були зайняті проводами гостей, то ніхто не помітив цього, загорілись гардини, і невдовзі вогонь охопив весь
будинок) і через те, що не було ніяких протипожежних пристроїв, палац вигорів повністю. Це сталося в кінці літа 1856 р.

Селянська реформа 1861 р. впроваджувалась в Наталівці ще за часів кн. Долгорукових. В Наталівці по 10-му переписові населення (1859 р.) налічувалось 203 душі чоловічої статі (в викупних документах вони іменувались ревізькими душами, за якими і велися всі розрахунки), та 4 душі чоловічої статі, які після перепису прийшли сюди із інших місць. Всього мали право на земельні наділи 207 душ чоловічої статі.


В даній місцевості на кожну ревізьку душу поміщики зобов'язані були виділити для продажі селянам своєї землі в розмірі від 0,9 десятини (мінімальний розмір подушного наділу) до 2,75 десятин (максимальний розмір подушного наділу). Переважно поміщики виділяли землю за мінімальним розміром подушного наділу, в кращому разі - за середнім. Долгорукови ж своїм селянам виділили в продажу їм по 2,75 дес. на кожну ревізьку душу.

Селяни Наталівки одержували для викупу 569,25 десятин землі, в тім числі: садибної, зайнятої під селянські огороди і будівлі - 25,65 дес., вигонної землі, яка знаходилась у виключному користуванні селян 17,35 дес., 12,75 дес. землі із левади «Долгорукове», яка знаходилась за Наталівкою в сторону с. Олексіївки, прирізались селянам для «усадебной оседлости» 17 домогосподарям.

Польової землі селяни одержали 513,5 десятин. До реформи селяни користувались землею поміщика в розмірі 717,75 десятин, за яку, звичайно, відробляли «панщину». Таким чином, 148,5 десятин землі відрізалась від існувавшого селянського наділу в розпорядження поміщика.

Ще в травні місяці 1850 р. Михайло Михайлович і Віра Гаврилівна Долгорукови були оголошені неспроможними боржниками. Про Долгорукових писав М. В. Стороженко в своєму труді «З мого життя»:

«...біля Теплівки в селі Наталівка маячить димар від цукроварні, що збудовано було її колись князем Михайлом Михайловичем Долгоруким, батьком княгині Катерини Михайлівни Юр'євської, другої жінки царя Олександра II. Отой Долгорукий наприкінці свого життя зробився гірким п'яницею, протурив усе своє майно та помер у злиднях у свого лакея Івана Рубця, що набув собі з князівських маєтностей хуторець із 200 десятин...»
(х. Петропавлівка, що нині увійшов до складу с. Степанівки Драбівського району. - Прим. авт.).

Після смерті подружжя Долгорукових Полтавський окружний суд оголосив в 1876 р. продажу їх маєтності. Теплівську економію з публічного торгу 3.11.1876 р. купив полковник Штігліц Федір Борисович, після смерті якого (1886 р.) вона перейшла до його сина статського радника Бориса Федоровича.

В кінці XIX ст. господарські справи власників Теплівської економії Штігліців погіршали, був оголошений її продаж. На цей раз вона була продана не як одно ціле. Землю купували поміщики, козаки і селяни. Поміщицьку садибу в с. Теплівці в 1892 р. за 13667 крб. купило Пирятинське земство для лікарні. Наталівські поміщицькі землі були куплені заможними селянами Наталівки, козаками і селянами з інших сіл. На цих землях з введенням в дію Столипінської аграрної реформи (1906 р.) було створено багато хуторів.

В Наталівці складались умови для швидкого росту населення: в період реформи 1861 р. селяни одержали максимальні подушні наділи, а при розпродажі Штігліцьких володінь з'явилась можливість добавить до цих наділів іще трохи землі. І мабуть, із Наталівки менше, чим із інших сіл Пирятинщини від'їжджало переселенців в Сибір, на Далекий Схід, куди змушені були переселятись до революції багато малоземельних селян Полтавщини.

Кількість населення Наталівки в різні роки становила:
1787 рік - 88 душ обох статей,
1812 рік - 286 душ,
1859 рік - 438 душ,
1884 рік - 629 душ,
1900 рік - 723 душ,
1910 рік - 984 душ,
1926 рік - 1370 душ,
1939 рік - 791 душа,
1959 рік - 588 душ,
1972 рік - 328 душ,
1990 р. - 255 душ.
Швидкий ріст населення продовжувався і при радянській владі до колективізації 1930 року. Під час колективізації частина заможних селян була «розкуркулена» і вивезена в північні райони радянської держави.

Інші селяни самі виїхали в різні місця, рятуючись від репресій. Мабуть, багато життів забрав і голодомор 1932-1933 років. Багато життів забрала і війна: не повернулося із війни 60 душ. В період окупації вивезено на роботи до Німеччини 108 жителів Наталівки. Цікаво, що в матеріалах перепису населення 1939 року відображено поділ села на частини: хутір Могилів, с. Наталівка, хутір Новоселівка, хутір Обзов.

Хутір Могилів був ще не зовсім ліквідований, там залишалось ще 27 жителів. Наталівка і Обзов - це старі частини села. В Обзові чи біля нього в свій час був цукровий завод. А Новоселівка створена після революції 1917 року.

За рахунок молодих сімей, які одержували ділянки для садиб в Новоселівці, на яких вони будували житлові та господарські приміщення і поселилися там. До революції і довгий час після революції мешканці с. Наталівки користувались послугами Теплівської лікарні, а з утворенням районної лікарні в м. Гребінці вони користувались і її послугами. В селі працює фельдшерсько-акушерський пункт.

Село Наталівка до 1791 року відносилось до Теплівської парафії Свято-Духівської церкви, аз 1791 року - до Олексіївської парафії Вознесенської церкви.

Школа тут заснована в 1902 році - однокомплектна з 2-річним строком навчання, вона була земською початковою школою (утримувалась на кошти Пирятинського земства). Приміщення для школи було збудоване в 1902 році. До революції тут учителював Іваницький Михайло Миколайович. Після революції з 1923 до 1927 року учителювала Саєнко-Чернишова Ольга Миколаївна.

Радянську владу встановлено в січні 1918. У 1923 року Наталівка входила до складу Наталівської сільради Березоворудського району Прилуцького округу,1302 жителя.

   У період німецько-фашистської окупації (19.ІХ.1941-20.ІХ.1943) гітлерівці розстріляли одного жителя села, вивезли до Німеччини на примусові роботи 75 чоловік. В Наталівці – початкова школа, клуб на 120 місць, бібліотека (5,5 тисяч одиниць збірників), відділення зв’язку.







   

ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ


Витамины для наших детей от Мульти-табс

/_pu/1/73315361.jpg
Зубная нить – это напрасная трата времен...

/_pu/6/07369316.jpg
Проблемы сидячего образа жизни

/_pu/18/56245990.jpg
Захворюваність населення

/_pu/0/34478259.jpg
Самые распространенные ошибки женской ин...

/_pu/38/78403707.jpg
Гребінківське бюро правової допомоги інф...

/_pu/38/95501584.jpg
Мужское здоровье: тренированные мышцы мо...

/_pu/19/50254486.jpg
Природні «антибіотики»

/_pu/2/82572046.jpg


   

ОСТАННІ НОВИНИ


/_nw/72/80958993.jpg У Лубнах відбувся квест присвячений Цілям Сталого Розвитку

/_nw/72/71058848.jpg Пирятинська ОТГ виділяє найменше коштів на утримання апарату управління

/_nw/72/27672999.jpg Запалити свічку у вікні закликають жителів Полтавщини 24 листопада

/_nw/72/54617295.jpg На Миргородщині за добу правоохоронці зафіксували три випадки шахрайства

/_nw/72/19697305.jpg Минулої доби на Полтавщині сталися 5 ДТП: семеро людей постраждали

/_nw/72/43266909.jpg Масова ДТП на Полтавщині: на автодорозі «Київ-Харків» зіткнулися 5 автомобілів

/_nw/72/08838447.jpg У Гребінці автомобілем «Hyundai Accent» травмовано 18-річну дівчину

/_nw/72/67148387.jpg У Гребінці показали виставку портретів колишніх жертв нацизму (ФОТО)

 
 
 
 
НАШІ СПІЛЬНОТИ






 
 
  

   admin@grebenka.com

  +38 (099) 361-83-66
  +38 (097) 168-46-12


   » Добавить в закладки 
   » Обратная связь
   » Информация о портале
   » PDA версия сайта

     RSS-экспорт новостей:
   Новости | Фоторепортажи
   Публикации | Объявления
   Форум



   » Знаєте про новину чи подію в місті? Повідомте і ми напишемо про це на сайті.   Додати новину

   » Потік онлайн-опитувань
   » Книга відгуків і пропозицій
   » FAQ Питання та відповіді
   » Реклама на сайті

  Відправити СМС безкоштовно Відправка SMS безкоштовно