Чому пирятинські жінки воліють народжувати у Гребінці?

Пирятинці й досі обурюються закриттям фтизіатричного та офтальмологічного відділень

Медична реформа у дії. Недоліки і переваги

Здоров’я - найважливіша складова життя кожного, тому люди не можуть не перейматися проблемами медицини. Із запитаннями, стосовно реформи галузі охорони здоров’я ми звернулась до головного лікаря Пирятинської центральної районної лікарні Олександра Гаркавенка.

- Олександре Михайловичу, розкажіть про медичну реформу в цілому, про її реалізацію в нашому районі, а також зупиніться, будь ласка, на її позитивних і негативних сторонах.

- Суть реформи галузі охорони здоров’я полягає в розмежуванні її на первинну, вторинну, третинну, невідкладну, допомоги. Минулого року відбулось відокремлення невідкладної допомоги і передача її на утримання до обласного бюджету; відбулось розмежування первинної і вторинної ланок; відповідно, керують ними дві різні юридичні особи; пройшло розмежування матеріальної бази.

Первинна ланка - це фельдшерсько-акушерські пункти, сімейні лікарі, амбулаторії і педіатрична служба. Вторинна ланка - це стаціонар; вузькі фахівці: хірург, уролог, травматолог, гінеколог та інші; стоматологія і параклінічні служби: лабораторія, рентген, функціональна діагностика.

Третинна ланка - це обласна лікарня і четвертинна - науково-дослідні інститути, наприклад, інститути Амосова чи Шалімова.

Звичайно, жодна реформа, на стадії її впровадження, не може похвалитись лише позитивним перебігом. Будь-які зміни, майже завжди, неохоче сприймаються виконавцями, бо це нестабільність, скорочення штату чи реструктуризація. Це перший негативний момент, а занепокоєння медичних працівників автоматично передається пацієнтам.

Є певні недоліки в організації, адже будь-яка реформа повинна бути підкріплена фінансово, а в даному випадку, відверто кажучи, фінанси не передбачаються. Також, на мій погляд, чіткого бачення кінцевої мети реформи немає ні в медичних працівників, ні у пацієнтів.
Проблеми транспорту: людям із сільської місцевості складно дістатись до лікарні.

Серед позитивів, найперше - це увага до первинної ланки. Сімейний лікар не лише може надати першу допомогу людині, а й більш серйозно допомогти зі здоров’ям, адже знає анамнез, історію хвороби, тобто працює із пацієнтом протягом його життя.

Думаю, вектор роботи обраний правильно, але слід конкретно сформулювати завдання сімейного лікаря і розглянути питання оплати праці. Позитивним моментом є також увага до сільських закладів охорони здоров’я.

Останнім часом ФАПам та амбулаторіям виділялись малі кошти, переважно залишкові, тому вони перебувають у плачевному стані і потребують покращення матеріальної бази.
Стосовно вторинної ланки і створення окружних госпіталів - думаю, такий підхід правильний.

- Пирятинці й досі обурюються закриттям фтизіатричного та офтальмологічного відділень. Прокоментуйте це рішення іще раз.

- Звичайно, лікарні повинні бути в кожному районі, але якщо мова іде про фінансування, то одразу ситуація ускладнюється, коштів бракує. Приміром, утримання реанімаційного відділення нам щороку обходиться у 850 тис. грн., утримання фтизіатрії коштувало 670 тис. грн., а офтальмології - 500 тис. грн.

Фінансування виділяється на душу населення і його не вистачає для належного утримання відділення. Наприклад, у фтизіатрії для харчування 1-го пацієнта на добу виділялось 4 грн., це занадто мало. Краще кошти перенаправити на інші відділення, хай їх навіть стане менше, ніж погано утримувати усі. Перевезти наших пацієнтів до області значно дешевше, ніж фінансувати в районі все відділення.

В офтальмології обладнання було застарілим, а у наш час новітніх технологій, лікуватись дідівськими методами мало кому хочеться. Тож і було прийняте рішення, стосовно реорганізації. У хірургічному відділенні зараз встановлено 6-ть офтальмологічних ліжко-місць, працюють лікарі, тобто тим, кому потрібна госпіталізація не відмовляють.

- На якому етапі перебуває ремонт центру матері і дитини?

- Пологовий будинок увійшов у державну субвенцію, кошти проходили через обласне управління капітального будівництва, безпосередньо ми ними не розпоряджались. Район також виділив значну суму на виготовлення проектної документації.

Роботи розділено на З етапи. 1-й - утеплення приміщення, ремонт покрівлі і облаштування прилеглої території. Цей етап успішно завершився. 2-й етап передбачався на 2013 р. - це заміна водогінної, каналізаційної, теплової мереж; ремонт всередині приміщення. Кошти не виділялись, але є надія, що роботи все ж продовжаться цього року. 3-й етап - забезпечення медичним обладнанням.

- Чому, на вашу думку, пирятинські жінки воліють народжувати в сусідніх містах, приміром у Гребінці, а не у нас?

- Це питання мені ставлять відтоді, як я працюю на посаді головного лікаря. Близько 15 р. тому у пирятинській лікарні за 1 рік проходили лікування 30-40 осіб з інших районів. 80-90 жителів Пирятинщини лікувались за межами району. На сьогодні ситуація має зворотній характер.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Гребінківській ЦРЛ при пологовому відділенні відкрите заняття з вагітними жінками

У нашій лікарні за 1 рік проліковується 140 не місцевих осіб і 30 пирятинців звертаються до лікарів сусідніх регіонів. Кожна людина, обирає того лікаря, який подобається, незважаючи на місце його знаходження.

Причина відтоку потенційних пацієнтів може полягати у неналежних нормах деонтології, культури наших лікарів, простіше кажучи, у хамстві. Але перевчити людину не може ніхто, навіть головний лікар.

- В рамках організації окружних госпіталів, пологове відділення у Гребінці перестане існувати. Чи не пробували ви запрошувати тамтешніх лікарів на роботу до Пирятина?

- Я пропонував своїм колегам із Гребінки такий варіант, але наполягати не можу. Такі питання кожен вирішує індивідуально, крім того, як завжди, є проблеми із житлом. Якщо колеги виявлять бажання працювати у Пирятині, я буду радий.

Пирятинська правда

Схожі матеріали: