На честь Стрітення у Гребінківському храмі пройшло святкове Богослужіння

Святкову літургію провів Єпископ Кременчуцький і Лубенський Миколай

15 лютого в народно-релігійному календарі відзначають Стрітення.

Цього дня до Гребінківського храму Святого Георгія Побідоносця завітав Єпископ Кременчуцький і Лубенський Миколай. Зустрічали владику діти з короваєм.

Службу супроводжував хор Гребінківської дитячої музичної школи. Владика провів Божественну літургію у храмі Святого Георгія Побідоносця.

Стрітення Господнє - це одне з дванадцятьох найбільших свят у Православ’ї.

Слово Стрітення означає Зустріч. Тут зустрічаються не лише старець Симеон та Богонемовля Іісус Христос – а й Старий та Новий Завіти.

Стрітенням закінчується різдвяний цикл свят, і Церква починає входити до нового літургійного простору – Великопісного та Пасхального.

Свято Стрітення Господнього було встановлене майже через 500 років після Різдва Христового.

На закінчення святкової Літургії владика звершив традиційне освячення свічок, після чого звернувся до учасників молитовного зібрання з словом.

Вітаючих усіх з двонадесятим святом - Стрітення Господа нашого Ісуса Христа, владика розкрив духовний зміст євангельської історії про сороковий день після народження Спасителя. У проповіді правлячий архієрей наголосив, що і ми сьогодні зустрічаємо Спасителя, як Його зустрів праведний Симеон Богоприімець.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гребінківська поліція нагадують про правила поведінки на залізниці

А на сороковий день і нині після народження дитини мати приносить немовля для воцерковлення у храм. Праведний Симеон і пророчиця Анна засвідчили, що Ісус – Син Божий, і зараз нам усе відомо, але віра слабка, укріпляти яку треба молитвою.

Владика зазначив, що при освячені свічок в молитві ми просили, щоб це світло було в темряві нашого життя дороговказом.

На завершення Єпископ Кременчуцький і Лубенський Миколай побажав усім здоров’я, терпіння, любові та успіхів у благочестивому та побожному житті.

У день Стрітення Господнього у храмах, за традицією, освячуються свічки. Традиція ця походить зі стародавнього звичаю влаштовувати в день Стрітення хід містом із запаленими світильниками (на зразок хресного ходу). Потім з’явилося повір’я, що ці свічки охороняють житло від удару блискавки. Насправді ж у молитвах на освячення свічок на Стрітення Господа Бога прохають про те, щоб, як запалені свічки своїм світлом розганяли нічний морок, так і наші душі, просвічені Духом Святим, уникали гріховної темрви (сліпоти).

Стрітенська свічка важлива як символ просвіченості серця Духом Святим, а якщо цього немає й свічка сприймається просто як обряд або традиція, то вона втрачає свій зміст і перетворюється на язичницький магізм. Звичай святити свічки на свято Стрітення прийшов у Православну Церкву в ХVII столітті. Стрітенські свічки зберігаються весь рік і запалюються під час домашньої молитви.