1) Іменники в англійській мові поділяються на власні (proper) (Mary, Lviv, Canada), загальні (common) (a table, a TV set, a ship), збірні (collective) (gentry, machinery), абстрактні (abstract) (love, freedom, life) і ті, що означають речовини(nouns of material) (gold, gas, water).

2) В англійській мові іменники мають форму однини і множини:
This is a pen. It’s on the table.
These are pens. They are on the tables.

Важливе значення в оформленні англійського речення має інтонація.

У кожному реченні є слова, які містять більше смислове значення, ніж інші, отже, їх треба виділити, тобто надати їм фразовий (смисловий) наголос. Зазвичай, в англійській мові наголос не падає на артиклі, особові і присвійні займенники, сполучники, прийменники (якщо вони не потребують особливого, смислового, наголосу). Щоб оволодіти навичками інтонації в англійській мові, необхідно засвоїти дві основні інтонації мови: висхідну, що графічно зображується

Усі багатоскладові слова можна поділити на дві групи. I група — багатоскладові слова, утворені за допомогою префіксів, суфіксів, граматичних закінчень.

Читання таких слів вимагає знання усіх цих елементів і вміння відкинути їх для того, щоб прочитати основу слова за вже відомими правилами читання одно- і двоскладових слів.

У ненаголошеному положенні голосні звуки вимовляються по-іншому, ніж у наголошеному складі. Вони редукуються, тобто змінюють своє звучання, довготу, а іноді зовсім не вимовляються.

1) Голосні е, і, у у ненаголошеному складі читаються [і].
Наприклад: funny [‘fΛni], rocket ['rkit],

Закінчення -ed додається до правильних дієслів у Past Indefinite і при утворенні дієприкметників минулого часу.

1) Закінчення -ed читається [d], якщо дієслово закінчується голосним. Наприклад: offered ['fəd], cornered [’k :nəd].
2) Закінчення -ed читається [d], якщо дієслово закінчується дзвінкими приголосними [b], [g], [l], [v], [z], [dЗ], [η], [m], [n]. Наприклад: turned [tə:nd], bridged [bridЗd], hanged [haeηd].

Множина більшості іменників і форма дієслова в Present Indefinite у 3-й особі однини (he, she, it) утворюються додаванням закінчення -s. Читання цього закінчення різне залежно від того, яким звуком закінчується слово.

1) Закінчення -s читається [s], якщо слово закінчується глухими  приголосними [р], [k], [t], [f], [θ]. Наприклад: stops [stps], winks [wiηks], months [mΛnθs].

Буквосполучення о + ld читається [ould]: cold [kould].
Буква і у сполученні з ld, nd, gh читається [ai]: child [t∫aild], kind [kaind], high [hai].

Примітка: В сучасній англійській мові сполучення gh не читається у жодному слові.
Буква а читається [α:] перед буквосполученнями ss, st, sk, sp: pass [pα:s], past [pα:st], ask [α:sk], grasp [grα:sp].
Буква a читається [α:] також перед буквосполученнями nt, nсе, nch: plant [plα:nt], dance [dα:ns], branch [brα:nt∫].

В англійській мові є глухі і дзвінкі приголосні.
Наступні приголосні читаються глухо, тобто без голосу: f [f], t [t], р [р], к [k], h [h], s [s].

Буква x передає сполучення звуків [ks].
Такі приголосні читаються дзвінко, тобто з голосом: d [d], b [b], g [g], z [z], n [n], m [m], l [l], r [r].
В англійській мові дзвінкі приголосні у кінці слова не можна оглушувати.