ОСНОВНІ ЦЕХИ ПІДПРИЄМСТВА
Локомотивне депо має свій екіпірувальний парк. До екіпірувальних пристроїв відносяться склади палива, устаткування для постачання тепловозів та електровозів (раніш паровозів) паливом, піском, водою і мастильними матеріалами Територія, на якій розташовуються техничні засоби паркового господарства має необхідний путній розвиток. В депо є: фрезерні, шліфувальні і токарно-прецизійні верстати, пневматичні ковальські молоти, зварювальні машини і трансформатори, пневматичний інструмент, випробувальне обладнання та ін. Заготівельні цехи, термічна обробка деталей, централізоване заточування різального інструменту, швидкісне різання, обмивання деталей перед їх ремонтом і інші технічні нововведення дозволили поліпшити технологію ремонту, підвищити довговічність роботи деталей, скоротити простої тепловозів, в ремонті. Широко впровадженні різні підйомно-транспортні пристрої. ВИДИ РЕМОНТУ Тч-12 виконує всі види ремонту крім капітального тепловозам 2ТЕ116, 2ТЕ10У, 2ТЕ10М, ЧМЕ3, ТЕМ1, ТЕМ2, ТЕ2, ТЕП10, ТЕГМ6, ТЕП160, ТЕМ7а, ТЕМ15 електровозам ВЛ80к, ВЛ80т; - Експлуатує та ремонтує електровози перемінного струму серії ВЛ80к, ВЛ80т, а також виконує технічне обслуговування ТО-3 і поточні ремонти ПР-1 маневрових тепловозів серії ЧМЭ3; - обслуговує тягові плечі у вантажному та пасажирському русі; - зміцнення гребенів колісних пар електровозів та тепловозыв без викочування з-під локомотива; - ремонтна база основного локомотивного депо Гребінка, що складається з цехів ПР-1, ПР-2, ПР-3, ТО-2, ТО-3, тепловозного та електровозного цехів; - в експлуатації існує позиція мийки й обдування локомотивів та електропоїздів; - технічне обслуговування (ТО-2, ТО-3) і поточний ремонт (ПР-1, ПР-2, ПР-3, ТР3у) локомотивам 2ТЕ116, 2ТЕ10У,2ТЕ10М. - обточування колісних пар усіх видів ТРС і дрезин; - фарбувальні роботи кузовів електропоїздів та локомотивів; - ремонт внутрішньосалонного обладнання - ремонт і відновлення зношених запчастин; - перевезення пасажирів у приміському і місцевому повідомленні по плечах звертання Полтава-Київ-Чернігів-Шевченково. ІСТОРІЯ ЛОКОМОТИВНОГО ДЕПО ГРЕБІНКА (ТЧ - 12)  Гребінка - це залізничне містечко, основним підприємством якого є
локомотивне депо. Його історія почалася ще до Великої жовтневої
революції, коли на станції Гребінка діяв оборотний пункт з приписним
парком паровозів..Після громадянської війни. під час перших п’ятирічок невеличке депо виконувало промивочний ремонт паровозам серії СО та маневрових поїздів Ов, які обслуговували дільницю Ромодан -Яготин протяжністю 120 км. У 1938 р. колектив поповнився працівниками закрившогося в Лубнах депо. Після Великої жовтневої революції в СРСР постійно відбувався потужний розвиток промисловості, що призвело до зростання обсягів перевезень. Згодом Гребінка стала важливим транспортним вузлом, і наказом від 15 травня 1939 року Народного комісаріату шляхів сполучень було засноване локомотивне депо Гребінка Південної залізниці. Плечі обслуговування Гребінка-Дарниця, Гребінка-Ромодан обслуговувалися паровозами серії СО. пізніше були замінені на серію ФД. Річний обсяг перевезень складав 5674 млн.т.км.брутто. В депо виконувався середній ремонт та промивочний ремонт поровозам серії ФД. Довгий час паровоз СО № 17—52 був у занедбаному стані. Партійна організація депо вирішила направити сюди машиніста Івана Іващенка. Він зумів згуртувати паровозну бригаду і вселити людям віру в успіх. Минув певний час — і локомотив був у строю. Все на ньому було відшліфовано, всі вузли у відмінному стані. Разом з своїми товаришами машиніст Іващенко взяв зобов'язання довести пробіг локомотива між промивками до 6000 км. Слова свого паровозники з честю дотримали. Бригада довела пробіг паровоза до 10000 кілометрів. В перші дні Великої Вітчизняної війни деповське обладнання та паровози були евакуйовані на схід. Відразу після визволення Гребінки восени 1943 року прибули чотири паровозних колони та один ремонтний поїзд для забезпечення потреб фронту. Одночасно відновлювалося деповське господарство. Остаточна відбудова депо відбулася в 1947 році. З 1951 року, коли паровози серії «М» були замінені потужними локомотивами «ФД», колектив гребіннівського депо почав освоювати ремонт і експлуатацію нових машин, привчатися до умілого використання потужної техніки. За почином залізничників Москви гребінчани в листопаді 1958 року включилися у змагання за комуністичну працю. Рух охопив усі підприємства вузла. В день відкриття XXI з'їзду КПРС комсомольсько-молодіжній бригаді, яку очолював старший машиніст В. Камірний, і бригаді слюсарів Г. Онопрієпка було присвоєно звання бригад комуністичної праці. Це була радісна подія в житті гребівківських залізничників.  В дні роботи XXI з'їзду КПРС колективу паровозного депо було вручено на вічне зберігання перехідний Червоний прапор Управління Південної магістралі та комітету профспілки залізничників. На мітингу, присвяченому цій події, машиніст-інструктор І. Г. Копилов сказав, що вручення прапора не тільки радує кожного а нас, а й зобов'язує працювати ще краще, продуктииніше. Колектив депо взяв підвищені соціалістичні зобов'язання і вирішив боротися за звання підприємства комуністичної праці. В Гребінці важко знайти таку людину, яка б не знала В. Г. Камірного. В роки Вітчизняної війни він був командиром мінометної батареї, за мужність при форсуванні Дніпра нагороджений орденом Червоної Зірки. Працюючи після війни в паровозному депо Гребінки, він швидко оволодів професією машиніста. Його бригада з місяця в місяць перевиконувала виробничий план, багато разів виходила переможцем у соціалістичному змаганні. В. Г. Камірний охоче ділиться своїм досвідом. Г. Радзієвськнй, Д. Медведенко, В. Стеценко, М. Черниш та багато інших машиністів депо — вихованці Василя Камірного. В післявоєнні роки впроваджувалися нові методи водіння великовагових поїздів. Широко розповсюджувався досвід кращих машиністів Камірного В. І., Василєвського К. М„ Слепцова І. Я., Улько Г. 0., Кочубея В. І.. За високі виробничі досягнення в 1959 році машиністу Камірному В.І. було присвоєнно звання Героя Соціалістичної праці. В 1964 році після реконструкції. депо переведено на тепловозну тягу з тепловозами ТЕ3, згодом ТЕ10, робота яких була налагодженна на кільці Дарниця-Гребінка-Лозова протяжністю 1026 км.  В 1964 році
в депо запровадженно крупноагрегатний метод ремонту тепловозів ТЕ3 і ТЕ10, простої яких на великому періодичному ремонті становили 1,8 діб, при нормі 14 діб з обсягом ремонту до 12 одиниць на місяць. В депо почалося широке впровадження наукової організації праці. Наказом МШС від 15 лютого 1965 року №6/Ц Локомотивне депо Гребінка визнано опорним підприємством із наукової організації праці та мережі залізниць СРСР. В депо з’явився ще один Герой Соціалістичної праці слюсар Примак С.М. а також лауреати Державної премії СРСР Стародубцев Б.Ф., Мінін Л.М., Примак С.М. та Корж В.С.. У травні 1964 року в локомотивному депо відбулась Всесоюзна нарада тепловозннків. В її роботі взяли участь залізничники Далекого Сходу і Середньої Азії, Кавказу і України, Уралу і Білорусії. У 60-80 рр.. в депо Гребінка, крім ТЕ3 і 2ТЕ10Л, експлуатувались також тепловози серій ТЕ10 і ТЕП10. Так, тепловоз ТЕ10-006 зараз встановлений як пам'ятник у Лубнах, а ТЕП10-333 знаходиться в робочому стані на Новооржицьке цукровому заводі. Поява на залізниці нових локомотивів різних серій і видів тяги зробило необхідним у свою чергу, спеціалізацію підприємства по виконанню необхідних видів ремонту. У цьому питанні локомотивне депо Гребінка можна вважати флагманом. Трудовий колектив підприємства славився як зразковий ще в далекі радянські часи. Завдяки впровадженню нових потокових ліній і механізованих позицій, наукової організації роботи, в депо стало можливим освоєння великого агрегатного методу ремонту тепловозів серії ТЕ3, а в подальшому - серій 2ТЕ10Л і 2ТЕ116. Все це перетворило депо в основну на Південній залізниці базу ремонту в обсязі ПР-3 тепловозів цих серій. В 1980 році приписний парк тепловозів ТЕ3 та ТЕ10Л було замінено на тепловози серії 2ТЕ116 з опануванням крупноагрегатного методу їх ремонту в обсязі ПР-2, ТР-3. Депо було та є основною ремонтною базою тепловозів цієї серії в обсязі ПР-3 на Південній залізниці. На території депо на честь 40-річчя Перемоги встановлено пам'ятник - паровоз ФД20-2560 і пасажирський вагон. Паровоз випущений Луганським паровозобудівним заводом в 1939 р. В грудні 1994 року у зв’язку з електрифікацією дільниці Яготин-Гребінка, парк депо поповнюється електровозами змінного струму ВЛ80к і ВЛ80т, а після електрифікації ділянки Гребінка — Ромодан уся вантажна робота виконується тільки електровозами. Тому згодом було виконано реконструкцію тракційних колій депо, виробничого цеху для виконання технічних обслуговувань Т0-2 та поточних ремонтів ПР-1 електровозів. У найкоротші терміни спроектовані та впроваджені у виробництво пристрій для перевірки падіння напруги на силових діодах та для випробування і налагодження блока диференціальних реле БРД-356 електровозів ВЛ80, позиція для ремонту полозів струмоприймачів електровозів та електропоїздів, кантувач головного вимикача В0В-25-4М, позиція для обдування внутрішньо-кузовного обладнання електровозів, відкидні платформи для обслуговування лобових частин кузова електровозів. В 1996 році за наказом начальника залізниці на базі оборотного депо Прилуки та основного депо був налагодженний капітальний ремонт дрезин серії ДГКУ, АГМУ, АГМС, АГВ, МПТ. 
Натхнені рішеннями XXIII з'їзду КПРС, трудящі Гребінки — наймолодшого міста на Полтавщині — віддають всі сили в ім'я побудови комуністичного суспільства. Над виконанням виробничих планів самовіддано трудяться колективи усіх підприємств міста. За високі виробничі показники, економію пального, впровадження на підприємстві наукової організації праці Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 липня 1966 року локомотивне депо нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. А в серпні цього ж року нагороджена орденами 3 медалями велика група залізничників вузла. Ордена Леніна удостоєні начальник локомотивного депо Б. М. Леонович, дорожний майстер дистанції колії С. П. Киричок, ордена Трудового Червоиого Прапора — секретар партійної організації локомотивного депо А. Р. Медвєдєв, черговий по станції А. І. Павловський, слюсар С. М. Примак, оглядач вагонів М. О. Савченко, електромеханік дистанції сигналізації і зв'язку П. П. Тарасенко. Багато працівників вузла нагороджено орденами «Знак—Пошани», медалями «За трудову доблесть» і «За трудову відзнаку».  В 1999 році
реконструйовано тракційні колії депо та виробничий цех що збудований у 1947 році, для виконання ТО-2 за поточних ремонтів Пр-1 електровозів. Цього ж року, враховуючи майже 30-річний досвід ремонту тепловозів 2ТЕ116, вказівкою Укрзалізниці депо було затверджено опорним підприємством по ремонту дизелів 5Д49 на мережі залізниць України.
У 2002-2003 рр.. в депо надійшли два електропоїзди - ЕР9М-506 і ЕР9М-507, які використовуються в приміському та місцевому сполученні. Як і раніше під час переходу на тепловозну тягу, трудовий колектив депо приклав багато зусиль та успішно подолав завдання опанування особливостей експлуатації та ремонту електровозів і електропоїздів. Крім електровозів і електропоїздів у депо традиційно використовуються тепловози 2ТЕ116, ЧМЕ3, ЧМЕ3т. В експлуатації знаходяться і дизель-поїзди ДР1А, належать локомотивному депо Полтава та обслуговуючі приміські ділянки Гребінки, на яких немає електричної тяги. В 2004 році було затвердженно Програму підготовки персоналу й виробництва депо до виконання поточного ремонту ПР-3 дизелів Д80, В стислий термін було спроектовано та виготовлено технологічне обладнання та оснащення, що сприяло успішному ремонту першого тепловоза, обладнаного дизелями Д80, вже у лютому 2005 року. На даний час локомотивне депо Гребінка має потужну виробничу базу й досвідчений та кваліфікований персонал, який здатний вирішувати будь-які проблеми сьогодення та майбутнього. У листопаді 2005 року в депо прибув новенький електропоїзд - ЕПЛ9Т-013. Електропоїзд побудований холдинговою компанією "Луганськтепловоз" в 2005 р. і складається з восьми вагонів, у кожному причіпному вагоні - по три тамбура, в головних - по два. 15 липня 2008 в локомотивне депо Гребінка надійшов ще один електропоїзд нового покоління ЕПЛ9Т-015 виробництва холдингової компанії «Луганськтепловоз», який Південна придбала по лізингу. 2009-2010 рр. Локомотивне депо Гребінка переживає глибоку кризу, яка тільки частково зумовлена світовою фінансовою кризою, а більшою мірою ця криза спричинена відсутністю грамотної та послідовної політики, як державного так і керуючого регулювання галузі. Великій кількості працівників ремонтного складу загрожує безробіття, в той час коли керуючий апарат стрімко зростає. Тільки завдяки правильним скоординованим діям вільної профспілки, робітничому класу локомотивного депо, вдалося зберегти свої робочі місця і не дати провернути масову корупційну схему вищого керівництва. НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ, РЕМОНТ, МОДЕРНІЗАЦІЯ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ 30 липня 2009 року в локомотивному депо Гребінка була проведена модернізація електровоза ВЛ80к № 019 радіостанцією «Оріон» РВ-4, що працює в КВ і УКХ діапазонах, що дозволяє підтримувати зв'язок як з бригадиром поїзда і бригадою провідників, так і з щ локомотивними диспетчерами і черговими по станціях. У 2004 р. була затверджена Програма підготовки персоналу та виробництва локомотивного депо Гребінка до виконання поточного ремонту ПР-3 дизелів Д80. Протягом чотирьох місяців власними силами деповчан був виготовлений весь комплект спецінструменту та пристроїв згідно з «Керівництвом з експлуатації 1Д80Б РЕ». Уже у 2005 р. був проведений успішний ремонт першого тепловоза, обладнаного дизелями Д80. З метою удосконалення технології ремонту дизелів придбаний стенд для визначення дійсного натягу підшипників колінчатих валів. Також на базі станини повздовжньо-строгального верстата спроектовано обладнання для перевірки прогинання та ступіньчатості корінних шийок колінчатих валів. В умовах депо виготовлений станок для полірування шийок колінчатих валів, який обладнаний пересувною скобою для закріплення дефектоскопа. Технологія полірування дозволяє усувати шорсткість та риски корінних та шатунних шийок. Депо має все необхідне технологічне обладнання для ремонту та утримання ТРС. Останнім часом до його складу долучилися розроблені деповчанами механізована позиція ультразвукової дефектоскопії бандажів колісних пар з використанням дефектоскопа УД2-70, яка дозволяє значно скоротити час виконання операцій вхідного контролю бандажів, та стенд для опресування бандажів колісних пар. Впроваджено у виробництво унікальний кантувач рами візка тепловоза 2ТЕ116 з метою забезпечення якості вимірів геометричних параметрів рами і зручності виконання робіт з ремонту повідків, кронштейнів трамвайних підвісок, що позитивно впливає на якість поточного ремонту ПР-3 екіпажної частини локомотивів. Окрім удосконалення існуючих технологій і модернізації наявного обладнання, робітники депо активно впроваджують нові технології, за допомогою яких підприємство має значний економічний ефект. Наприклад, раціоналізаторами депо виготовлено: • пристрій та технологічні операції для відновлення посадочних місць підшипників вала якоря ТЕД методом наварювання у середовищі вуглекислого газу;Усі ці прогресивні технології та нестандартне обладнання були реалізовані завдяки талановитому інженеру Марікуці Миколі Даниловичу, який є «технічним генієм» депо гребінка, а також очолювальному ним колективу експериментального цеху. З метою зменшення експлуатаційних витрат раціоналізаторський колектив депо розробив та впровадив у виробництво стенд повірки електровозних лічильників електроенергії. Слід зазначити, що депо має право відомчої повірки локомотивних швидкостемірів СЛ-3А, електровимірювальних приладів, манометричних засобів вимірювань. Створена також дільниця з повірки засобів лінійних вимірювань. Виробничі потужності та кваліфікований персонал дозволяють отримувати значні кошти від підсобно-допоміжної діяльності. Щорічно в депо виконується поточний ремонт п'яти тепловозів серій ТЕМ15, ТЕМ2, ТЕМ7, 2ТЕ116, які належать незалізничним підприємствам. ПЛАНИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ На сьогодні депо виконує експлуатаційну роботу на дільницях Гребінка — Дарниця, Гребінка — Ромодан — Полтава (Київська) електровозною тягою; на дільницях Ромодан — Кременчук, Гребінка — Ніжин — Бахмач тепловозною тягою. Інвентарний парк депо Гребінка становить 79 локомотивів. Виконується річна програма ремонту тепловозів серій 2ТЕ116, ЧМЕЗ, електровозів серії ВЛ80, електропоїздів серій ЕР9М та ЕПЛ9Т. Загальна площа тягової території — 280 тис. м2, цехів та будівельних споруд — понад 37 тис. м2. Загальна корисна довжина тракційних колій становить понад 18 км. До складу основного депо Гребінка входять два оборотних депо на станціях Прилуки та Ромодан, котельна, база запасу локомотивів та склад палива. Станом на 2009 рік в депо працює 936 чоловік. І, звісно, саме колектив заслуговує на подяку за успіхи депо, адже в ньому завжди були небайдужі люди. Серед них почесні залізничники: Ященко С. І., Кривенко В. М., Бузина І. П., Гой 0. А., Киридон М. Г., Казаєв 3. К., Касьян Д. І. та ін. На своєму трудовому шляху багато працівників депо були відзначені державними нагородами. Серед них: головний інженер Ковтун В. І. — знаком «Залізнична слава* 3-го ступеня, слюсар Бусло О. І. - знаком "Кращий працівник залізничного транспорту України", головний бухгалтер Шурдуба О. А. - срібним знаком "За вагомий внесок у розвиток Південної залізниці" та ін. Нині у депо сумлінно працюють продовжуючи сімейні традиції відданості залізничній справі трудові династії. Наприклад, сімейні династії Соболєвих, Гринів, Кірідонів, Ковтунів, Чічуг, Ічанських, Жовноватюків, Кривенків, Зателеп та ін. - усього 44 династії. Локомотивне депо Гребінка має потужну виробничу базу, досвічений та кваліфікований персонал, який здатний вирішувати будь-які проблеми. Колектив депо бачить такі перспективи розвитку підприємства: • опанування технології капітального ремонту КР-2 тепловозів 2ТЕ116;Наприклад, капітальний ремонт тепловозів 2ТЕ116 в умовах депо — це задача, яка цілком до снаги нашому підприємству. Звісно, ще потрібно провести організаційну, нормативну та технологічну підготовку, яка вимагатиме капіталовкладень, але результатом стане суттєве скорочення витрат Укрзалізниці. Сьогодні підприємство виконує технічний огляд ТО-3 та поточний ремонт ПР-1 електропоїздів серій ЕР9М та ЕПЛ 9Т, але технічний стан існуючих виробничих цехів не дозволяє виконувати обслуговування електропоїздів з належною якістю. Існує необхідність реконструкції пунктів технічного обслуговування електропоїздів. ФОТОГАЛЕРЕЯ ЛОКОМОТИВНОГО ДЕПО (ТЧ-12)
|
|
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
|
|
|