загрузка...




загрузка...





Останні коментарі

Реформування медицини. Лікарня в Гребінці буде no
Ховаючись за фейкові реформи мабуть керівництво лікарні забуло в ...

У Гребінці провели рейд щодо продажу алкоголю неповнолітнім no
Ну що за стаття? В яких магазинах проводили рейд? Де дітям продал...

На Полтавщині почали облаштовувати залізничні вокзали для людей-візочників
Хотіла б я подивитись, як того, хто зробив на нашому Гребінківськ...

Ремонт в квартире no
Само термин «Модерн» уходит своими корнями в XIX-XX веке, когда в...


Придерживаетесь ли Вы поста и почему?

Всего ответов: 55




ПРИРОДНІ УМОВИ ТА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ ГРЕБІНКІВЩИНИ

 
Поиск:   

    

Геологічна будова та корисні копалини


ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА ТА КОРСИІ КОПАЛИНИ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Територія Полтавської області складалась під впливом горотворних процесів і вулканізму, трансгресій (наступів) древніх морів і накопичення потужних товщ морських відкладів, регресій (відступів) древніх морів і активізації ерозійних процесів, наступу і танення льодовиків антропогенового періоду.

Територія Полтавщини належить до двох геоструктурних районів: Українського кристалічного щита (УКЩ) і його північно-східних схилів та центральної частини Дніпрово-Донецької западини (ДДЗ). Обидві геотектонічні структури входять до складу Східноєвропейської (Російської) платформи. їх геологічна будова різна. УКЩ є однією з най-древніиіих геоструктур Землі. ДДЗ теж має древній докембрійський фундамент, але в час герценського геотектонічного циклу, внаслідок розширення і опускання земної кори, ділянки її фундаменту по лініях розлому були нерівномірно опущені.

Територія ДДЗ протягом 340 млн. років заповнювалася морськими та континентальними відкладами, неодноразово піднімалась і опускалась. Характерною для УКЩ була тенденція підняття, для ДДЗ — опускання. Походження та історія розвитку цих геотектонічних структур зумовили поширення геологічних відкладів, корисних копалин та характер рельєфу на території області.

Найдавніші геологічні утворення на території області — це гірські породи архейської ери (понад 2600 млн. р.  тому): амфіболіти, епідіабази, гнейси, мармури, сланці, гранодіорити та ін.

Утворення протерозойської ери (1700 — 1100 млн. р. тому) представлено теж кристалічними породами: гранітами, сланцями, гнейсами, мігматитами, залізистими кварцитами. Вони виходять на денну поверхню в районі м. Кременчука, на півдні Кобеляцького району. В центральній частині області ці породи перекриті товщею осадових порід потужністю — 8 — 10 км.

Протерозойські кристалічні породи, що виходять на поверхню, використовуються як будівельний матеріал у вигляді бутового каменю та щебеню для звичайного та гідротехнічного бетону, а також для будівництва доріг. З протерозойськими утвореннями пов'язані залізорудні родовища в Кременчуцькому та Козель-щинському районах. Крім того, з відкладами протерозойського часу пов'язані незначні рудопроявлення марганцю, молібдену, вольфраму, алюмінію, що мають місце в Кременчуцькому районі.

Центральна частина області покрита потужною багатокілометровою товщею осадових порід. З цих відкладів найдавнішими є відклади девонського періоду (410 — 350 млн. р. тому), представлені вапняками, пісковиками, сіллю. В девонський період в результаті вулканічної діяльності на території області нагромаджувалися ефузивні породи, а пізніше, в результаті девонського наступу моря, — соленосні породи, пісковики, аргіліти, алевроліти, товща яких перевищує 2 км.

У кам'яновугільний період (350 — 285 млн. р. тому) відбувалась ритмічна зміна наступів і відступів моря. Відклади цього періоду представлені вапняками, сланцями, пісковиками. Частина вапня-Р ків має вуглисті накопичення або про-£ мащені нафтою, їх потужність інколи ш досягає 500 м. У більш пізніх відкладах зустрічаються шари бурого вугілля. Загальна потужність відкладів становить 1500 - 1600 м.



Виходи третинних пісковиків на денну поверхню, с Михайлівка диканського району


На початку пермського періоду (285 — 230 млн. р. тому) на території області закінчилась трансгресія моря. Воно перетворилося в лагуну, в умовах якої накопичувалися пісковики, глини, що чергувались з прошарками доломітів, гіпсу. Ще в середині пермського періоду відклалися потужні соляні товщі, які складаються з кам'яної солі, гіпсів, доломітів, мергелю, вапняків. Потужність соленосної світи досягає 1000 — 1200 м (Машівський район). Кінець пермського періоду на території області представлений глинами яскраво-кольорових порід потужністю до 200 м.

З відкладами девонського, кам'яновугільного та пермського періодів на Полтавщині пов'язані родовища нафти і газу (Радченківське, Сагайдацьке, Ма-шівське та ін.).

На початку мезозойської ери, в тріасовий період (230 — 195 млн. р. тому), в умовах континентального режиму накопичувались грубоуламкові пісковики та глини потужністю 300 — 500 м.

Юрський період (195 — 138 млн. р. тому) на території області представлений морськими піщано-глинистими відкладами. В пізньоюрську епоху відбулося об'єднання моря ДЦЗ з басейном центральних областей Російської платформи. В кінці юрського періоду відбувається нове підняття морського дна та обміління моря.

У відкладах цього часу спостерігаються чергування пісковиків з прошарками менш потужних вапняків, на окремих ділянках залягають гіпси і ангідрити. Серед юрських відкладів на окремих ділянках спостерігаються прошарки оолітових та сидерит-шамо-зитових руд з вмістом марганцю. З відкладами тріасового та юрського періодів пов'язані окремі родовища газу на території області (Радченківське та ін.).

У відкладах кінця палеозойської та початку і середини мезозойської ер на території області зосереджені значні запаси високонапірних вод з високою мінералізацією, що залягають на глибинах від 600 до 3000 м. Вміст солей в цих водах коливається від 3 до 30 г/л і більше.

На початку крейдяного періоду (137 — 67 млн. р. тому) територія області являла собою акумулятивну рівнину, на якій відбувалося нагромадження пісків та глини, потужність їх сягає понад 100 м. З відкладами раннього та частково пізнього крейдяного періоду пов'язані основні запаси підземних прісних вод Полтавської області.



Гора Пивиха, с Максимівка Кременчутського району


У кінці мезозойської та на початку кайнозойської ер (67 млн. р. тому) тектонічні рухи обумовили підняття північної окраїни Українського кристалічного щита та зони ступеневих скидів південної окраїни ДДЗ. Це викликало глибоке ерозійне руйнування докайнозойсь-кого рельєфу. У відкладах цього періоду містяться брили девонських діабазів, винесених з глибин соляними діапірами. Такі породи зустрічаються в районі с. Висачки Лубенського району.

У зв'язку з трансгресією палеогенового моря ранні нижньопалеогенові відклади (ранньоеоценова епоха) потужністю до 80 м представлені мілководними глауконітово-фосфоритовими пісками та глинами з включенням опок. В кінці палеогенового періоду (бучацький час) по всій області відкладались піски з лінзами пісковиків та прошарками глин. Потужність відкладів бучацького віку перевищує 100 м. В піщаних відкладах бучацького часу знайдено невелике родовище бурого вугілля (Кременчуцький район), яке не розробляється. В цих відкладах містяться також води, що використовуються для харчових і господарських цілей.

У київський час пізнього еоцену палеогенового періоду продовжували нагромаджуватись морські відклади — глини та мергелі потужністю 40 — 50 м. В харківський час нижнього та середнього олігоцену палеогенового періоду море в межах області стало міліти. В цей час відкладалися піски і глини потужністю 140 м. В полтавський час раннього неогену (25 — 23,5 млн. р. тому) морський режим на території області змінюється на континентальний.

Дельта палео-Дніпра з чисельними старицями і рукавами розміщувалась на території області. Відклади цього часу представлені пісками з різноманітним зернистим складом, з вапняковими вкрапленнями та прошарками глин. їх можна використовувати для будівельних робіт. На бортах ДДЗ, на її окремих ділянках піски збагачені цирконом, рутилом та ільменітом, які містять в собі титан.

Полтавські піски на вододілах перекриваються озерними та озерно-болотними глинами яскравих кольорів, що використовуються для гончарного виробництва. Пізньонеогенові глини використовуються як сировина для виробництва цегли і черепиці. В антропогеновий період (1,5 млн. р. тому) основними геологічними подіями на території області були тектонічні коливні рухи та ритмічні зміни клімату.

Вони в значній мірі обумовили структуру і властивості сучасних ландшафтів. Переважаючими відкладами льодових епох є льодовикові, водно-льодовикові та еолово-делювіальні (лесові) відклади, а між льодовиковими епохами — викопні грунти. Комплекс антропогенових відкладів у різних частинах області відрізняється за складом і походженням. На південному заході (до лінії Кобеляки — Решетилівка - Миргород — Лохвиця) розвинуті льодовикові та водно-льодовикові відклади (валунні суглинки, супіски, піски з уламками кристалічних порід).

На г. Пивиха (біля смт Градизьк) спостерігаються прояви льодовикових дислокацій. На північний схід від цієї лінії поширені породи лесового комплексу, який складається з чергування еолових, делювіальних лесових суглинків та супісків, а також викопних грунтів всіх віків антропогену. Антропогенові породи лесового комплексу — найцінніші як грунтоутворююча порода і як сировина для будматеріалів.

На території Полтавської області і зараз тривають тектонічні процеси: коливання земної кори силою до 4 балів при землетрусах у Карпатах, повільне підняття (південна частина області піднімається швидше від північної на 2—З мм на рік). Під дією неотектонічних рухів та в результаті створення водосховищ на Дніпрі та господарської діяльності відбувається перерозподіл стоку вод, що, в свою чергу, змінює загальний гідрологічний режим області та впливає на характер сучасних рельєфо-утворюючих процесів.


КОРИСНІ КОПАЛИНИ

Корисні копалини Гребінківського району зосереджені в двох структурних ярусах:
   в докембрійському кристалічному фундаменті- це будматеріали;
   в товщі осадових порід, що перекриває кристалічний фундамент - це трф та будматеріали.

Паливні ресурси.
Паливні корисні копалини Гребінківського району представлені торфом.Він використовується як добриво, підстилка в тваринництві, іноді - як паливо.

Будівельні матеріали.
Для виробництва цегли використовуються суглинки, лес і будівельні піски. Гребінківський район бідний на пісок, а ось глини достатньо для будівництва. Неподалеку від Гребінки знаходяться два добувних родовища будівельного матеріалу: Корніївське та Лутайське.

 
 
 
загрузка...
 
 
 
загрузка...
 
 





 
 
  

   admin@grebenka.com

  +38 (099) 361-83-66
  +38 (097) 168-46-12


   » Добавить в закладки 
   » Обратная связь
   » Информация о портале
   » PDA версия сайта

     RSS-экспорт новостей:
   Новости | Фоторепортажи
   Публикации | Объявления
   Форум



   » Знаєте про новину чи подію в місті? Повідомте і ми напишемо про це на сайті.
   Додати новину

   » Потік онлайн-опитувань
   » Книга відгуків і пропозицій
   » Європошук Європошук
   » Тести онлайн
   » FAQ Питання та відповіді

  Відправити СМС безкоштовно Відправка SMS безкоштовно




Loading...

  Яндекс.Метрика