Брати Кулаксюзян: Армік, Рупен, Аркадій
Видатні люди, Гребінківський район,
Полтавська область, Україна
Провулок в центрі Гребінки має назву Кулаксузян, але більшість гребінківців не знають про цих людей нічого.
Скориставшись документами, що знаходяться у музеї дитячо-юнацької спортивної школи, нам вдалося встановити, що три брати Армік, Рупен та Аркадій Кулаксузян не повернулися з Великої Вітчизняної війни.
Продовжив родинну династію Кулаксузянів лише наймолодший Рафік, що мешкав у Гребінці все своє житгя.
За довоєнними документами, що збереглися, відомо, що Армік Андрійович народився в 1920 році, а Рупен Андрійович в 1925 році. Свідчень про Аркадія не збереглося. У музеї знаходиться лише довідка про те, що Аркадій Андрійович безвісти пропав в грудні 1943 року, а Рупен Андрійович загинув 9 січня 1945 року в селі Баклат, що в Угорщині.
Також зберігся фронтовий лист Рупена від 19 грудня 1944 року, який він надслав батькам з румунського міста Плоешти. Юнак докладно розповідає, як його з іншими хлопцями посадили на потяг в Абазовці 10 грудня о 4.00, вони рухалися до Чернівців. Скрізь виднілися сліди бомбардувань, знівечена земля та будинки.
За кордоном картина була не краща. Рупен пише батькові, що його приголомшив вигляд румунського міста, в якому до війни діяло 25 нафтопереробних заводів. Після бомбардувань англоамериканської авіації у Плоешті залишилося лише 2 заводи. Місто було зруйноване.
Та юнак висловлює сподівання, що він виживе у цій війні та повернеться додому. Хлопець передає привіт своїм рідним, друзям. Та через 20 днів Рупен Андрійович Кулаксузян героїчно загинув, визволяючи угорське село.
Зберігся Атестат про закінчення Г ребінківської середньої школи N9 55 станції Гребінка Південної залізниці, виданий Арміку Андрійовичу Кулаксузяну 25 червня 1938 року, який свідчить про відмінну успішність випускника.
Після закінчення школи Армік вступив до танкового училища, брав участь у боях радянсько-фінської війни.
Велику Вітчизняну він пройшов офіцером і загинув, проявивши мужність та героїзм. У спогадах гребінківців брати Кулаксузяни були розумними та старанними учнями, добре грали в шахи.
Збереглася фотографія Арміка та Рупена у спортивній формі юнацької команди "Локомотив". Юнаки були завзятими футболістами, на тренування бігали, як на свято. Адже до війни гребінківцям пощастило навчатися у відомого московського тренера з футболу Олександра Федоровича Лавришина. Імена спортсменів-футболістів, які не втілили свої мрії та таланти в життя через війну, не повинні забувати земляки.
Тому щоразу, коли тривають ігри між футбольними клубами, звучать імена братів Кулаксузян.
