Сьогодні гребінчани несуть вербу до церкви

Сьогодні, 8 квітня, в останню неділю шостого тижня Великого посту, православні християни відзначають Вербну неділю.

А весь наступний тиждень буде вербним. У Гребінці можна побачити багатьох людей з гілками «котиків» в руках, які прямують до чи уже від церкви.

Гілля верби гребінківці освячують, а потім несуть в свої оселі, бо вірять, що воно має цілющу силу.

День цей пов'язують із входом Ісуса Христа до Ієрусалима. За легендою, коли Ісус Христос їхав верхи на віслюку, люди стелили на його шляху пальмові гілки. Це поклало початок звичаю святити гілки.

В нашій місцевості у цей день люди освячують у храмі замість пальмового листя гілочки верби (лози). У народі вірять — освячена верба має цілющу та очисну силу: символічне биття освяченим гіллям оберігє від хвороб та пристрітів.

Перед вербною неділею до церкви люди везуть вербове гілля, щоб зранку під час святкового богослужіння посвятити його. У цей день усі богобоязні люди обов’язково повинні піти до церкви, щоб посвятити вербу.

Того, хто проспить процедуру освячування верби, по поверненні з церкви легенько б’ють свяченими гілками:
Це не я б’ю, а верба б’є,
За тиждень — Великдень!

Коли верба вже посвячена священиком, діти один перед одним стараються встигнути проковтнути по кілька «котиків». За народними переконаннями, ці свячені «котики» вбережуть горло від хвороби. Народні знахарі широко використовували свячену вербу під час приготування цілющих настоїв і напоїв як для людей, так і для тварин: і від ревматизму, і від лихоманки, і від головного болю, і від шлункових захворювань, і для загоювання ран.

Свяченій вербі приписувалися й інші магічні властивості, зокрема, виганяючи вперше худобу на пасовисько, треба обов’язково поганяти її свяченою вербою, щоб нечиста сила свійську тварину обминала. А якщо викласти за двері свячену гілку під час граду, то, за народними уявленнями, град припиниться.

Добрі господарі після повернення з церкви садять на городі по кілька гілочок свяченої верби. Це сприяє гарному врожаю та злагоді в господі. Ті гілки, що залишилися, треба поставити під образами.

Молодь жартома била одне одного свяченим вербовим гіллям ще по дорозі із церкви.

При цьому треба промовляти такі слова:
Будь великий, як верба!
Будь багатий, як земля!
Будь сильний, як вода!

Після «використання» свячену вербу в жодному разі не можна топтати ногами — це великий гріх. І викидати її теж не можна, а слід обережно зібрати в одному місці та спалити.

Схожі матеріали: