На Гребінківщині повним ходом ідуть весняно-польові роботи

Настав найкращий період для саджання картоплі

Почалися весняні роботи і гребінчани на своїх городах почали саджати картоплю.

Картопля — другий хліб для багатьох гребінчан. Хтось полюбляє картоплю смажену, хтось — фрі чи пюре, ще хтось - печену. Але щоб її виростити, треба добряче попрацювати на городі. Що треба знати про садіння картоплі та про посадковий матеріал?

Вже немає заморозків на грунті, у землі достатньо вологи. Час розпочинати саджати картоплю. Найкращі умови для росту картоплі - коли вологість ґрунту в період від садіння до сходів складає 40–60 відсотків, це саме зараз.

Тому не можна гаяти часу. У фазі бутонізації та цвітіння вологість грунту має бути 75–85 відсотків. Критичний період для картоплі – це цвітіння. У посушливі роки її потрібно поливати раз на тиждень.

Яку бульбу треба саджати

Десь в середині сімдесятих років минулого століття в Україні робилася спроба налагодити виробництво безвірусного оздоровленого посадкового матеріалу картоплі.

На жаль, тоді справу так і не довели до позитивного результату. А зараз це теж навряд чи вийде, враховуючи тяжке положення аграрної науки. Не виключено, якщо з 2013 року, коли землю стануть продавати і приватизовувати, нинішні товстосуми завезуть здоровий посадочний матеріал з тієї ж Голландії. А для мільйонів власників клаптевих наділів, кажучи жаргонною мовою, навряд чи що-небудь "обломиться".

Спробуйте хоч би з тієї картоплі, яка у вас є, виділити більш-менш здорові бульби і постарайтеся щорічно чітко проводити таку роботу.

Видаляйте "нитчасті" і "ледачі"

"Не чекай від хворого здоров'я" - так можна сказати про якість тієї картоплі, яка зараз висаджує більшість городників. Єдине, що можна порадити: постарайтеся з того, що ви висаджуєте роками, відібрати найурожайніші і без ознак звиродніння.

Зараз якраз розпал посадочних робіт картоплі. У нинішню затяжну весну навіть в Криму і південних областях терміни посадки картоплі теж дещо зрушилися на пізніший час і в інших місцях він настане пізніше.

Сподіваємося, що більшість городників посадочний матеріал картоплі виставили на пророщування на початку, середині або кінці березня. І за ці 20-30 діб відносно здорові бульби вже утворили міцні паростки, у вироджених виросла "ниточка". Ці бульби, а також ті, у яких паростки не з'явилися зовсім, треба відібрати і негайно пустити на живлення або на корм тваринам.

Прогріта картоплина повинна мати паростки довжиною до сантиметра, а для механізованого садіння – лише пробуджені вічка.

Здорові, з міцними зеленими паростками перед посадкою обробити 3% бордовською рідиною, а безпосередньо перед посадкою - препаратами Престиж, Шедевр, Матадор, Максим, Круізер, Ровраль або іншими для захисту рослин від колорадського жука.

Це перші кроки на шляху до відбору більш-менш здорових і виведенню з обороту вироджених бульб.

Не забудьте перебрати і відкалібрувати. Калібрують бульбу так: дрібна – 25-30 грамів, середня 51-80, велика – понад 80 грамів. Краще на певній ділянці висаджувати бульби однієї величини, оскільки різні картоплини потребують неоднакової густоти насаджень та глибини садіння. Найкраще садити картоплю вагою 51-80 грамів.

Висаджувати треба цілі, а не різані бульби. На одну сотку витратите 20–30 кілограмів насіння (або 450–580 бульб). Пам’ятайте, що врожай картоплі залежить від якості посадкового матеріалу. Якщо для садіння брати дрібні плоди (по 30 г), то врожай зменшується на 30–60 відсотків. Це тому, що кущ формує багато тонких стебел, відтак зберете мало картоплі, і та буде дрібною.

Коли ж садити картоплини вагою 60–80 г, то під кущем, який матиме чотири-шість сильно розвинених пагонів, знайдете восени великі бульби. Якщо ж посівні картоплини розрізати на дві частини, урожай буде меншим на 70–100 центнерів, а як начетверо – недобір становитиме 138–141 центнер з гектара.

Варто й «озеленювати» насіння на світлі. Це пришвидшує дозрівання на два-три тижні. Насадження позеленілої картоплі стійкіші до приморозків, та й бульби виростають великі. До того ж, коли бульби зеленять, у них утворюється соланін, який робить їх стійкішими до гнильних бактерій. Зеленити доцільно під плівкою або у поліетиленових пакетах з отворами для газообміну, при штучному або природному освітленні.

На початку «зеленіння» температура повинна коливатися в межах 18-20 градусів, а через 5-7 днів її слід знизити до 12-14 градусів. Але пам’ятайте, що позеленілу картоплю не можна вживати в їжу чи згодовувати худобі, бо соланін – отруйна речовина.

Саджати якомога раніше

Другий етап по відбору більш-менш здорового матеріалу - надрання посадка картоплі. Як тільки дозріє грунт, негайно висаджуйте відібрані бульби. Потрапивши в ще добре зволожений осінньо-зимовими опадами грунт при тих, що склалися сприятливих умовах вони зійдуть і знаходитимуться в комфортних умовах по температурному і вологосному режиму.

Міцні рослини менші, а то і зовсім не будуть схильні до зараження бактерійними, грибковими і вірусними захворюваннями. Адже до цього часу вони ще не встигнуть відродитися і оселитися на тих, що зійшли рано рослинах.

Частенько городники відкладають посадку картоплі на пізніший термін, побоюючись ушкодження сходів заморозками. Проте майте на увазі, що у більшості грунтово-кліматичних зон, особливо на південному сході України, вірогідність ушкодження сходів заморозками менша, ніж настання посушливого періоду з сильними вітрами-суховіями.

Крім того, у городників площа під картоплею невелика, і при загрозі заморозків сходи можна підгорнути, закривши їх землею. До речі, при високому підгортанні картопля захищена від картопляної мілі, яка все частіше з'являється зараз у багатьох місцях України. Ті рослини, що рано зійшли можна також прикрити плівкою або іншими підручними матеріалами.

За станом рослин

Як тільки сходи картоплі піднімуться на 15-20 см, можна відразу помітити різницю в їх стані. Схильні до звиродніння рослини відстають в зростанні, листя на них зморщене або скручене, смугасті, з жовтими плямами і починають швидко засихати. А до цього часу ще здорові рослини вище зростанням, з потужними паростками.

Саме ці здорові рослини треба відмітити гілочками або паличками. Мітити ці здорові рослини треба для того, щоб при прибиранні бульби з добре розвинених рослин залишити на посадку і зберігати окремо. Це третій прийом по відбору здорових рослин.

Урожай рослин з ознаками звиродніння прибрати і зробити так, щоб ці бульби були виключені з використання для посадки.

ДВІ СЕРЙОЗНІ ПОМИЛКИ НАШИХ ГОРОДНИКІВ

Традиція висаджувати картоплю пізно - навіть в південно-східних і центральних областях у кінці квітня, на початку і навіть в середині цього місяця - швидше за все, пішла від боязні піддати сходи ушкодженню весняними заморозками.

При цьому забувають, що такі заморозки бувають раз в 3-5 років, і на невеликій площі присадибної ділянки врятуватися від них можна підгортанням сходів "з головою", тобто закриваючи їх повністю.

Чи укрити їх плівкою і іншими матеріалами. Не враховується, крім того, негативний момент пізньої посадки картоплі. Висаджені в такий пізній час бульби і їх сходи мало того, що підпадають під негативний вплив на них високих температур і посухи, до цього часу вже пробуджуються до життя хвороботворні бактерії, гриби, віруси.

Внаслідок цього формується низький урожай бульб що вже накопили в собі різні хвороботворні починання, тобто не відбувається розрив ланцюжка звиродніння бульб, і наступного року вони залишаться виродженими і не станеться їх знешкодження.

Природне добриво

Ще з осені площу, на якій плануєте висаджувати картоплю, варто засіяти озимим житом або тритикале на зелене добриво. Навесні скосити й додати в ґрунт по 2 кг калімагнезії, по 1 кг амофосу й по 2 кг попелу на одну сотку. Зауважу, що попіл треба брати деревний, а не торфобрикетний (він містить багато заліза і радіонуклідів).

Якщо з осені ви не внесли гною, то зробіть це навесні. Напівперепрілого добрива вам знадобиться 6–10 кг на одну сотку. Не рекомендується вносити у грунт свіжий гній, бо в такому разі город буде дуже забур’яненим щирицею та курячим просом.

Сорти імпортні ранні

Латона - високопродуктивний столовий сорт із раннім накопиченням товарного врожаю. Бульби великі, округло-овальної форми з жовтою шкірочкою, світло-жовтою м’якоттю та мілкими вічками; вирізняються середнім вмістом крохмалю та гарними смаковими якостями, майже не розварюються. Сорт стійкий проти золотистої картопляної нематоди; бульби стійкі проти фітофторозу, досить стійкі проти парші звичайної. Бульби бажано пророщувати перед садінням.

Джаерла - бульби великі, округло-овальної або овальної форми з жовтою шкірочкою та світло-жовтою м’якоттю; глибина залягання вічок — від мілкої до середньої; вирізняються середнім вмістом крохмалю та добрим смаком, майже не розварюються. Бульби стійкі до фітофторозу та парші звичайної. Добре зберігаються, незважаючи на ранню групу стиглості. Характеризуються підвищеною стійкістю до механічних ушкоджень.

Вітчизняні ранні

Загадка — колір шкірки білий, а м’якоті — кремовий; на 40–45 день після появи сходів має врожайність у середньому 185 ц/га, в кінці вегетації — 430 ц/га.

Подолянка — колір шкірки білий, а м’якоті — світло-жовтий; на 40–45 день після появи сходів має врожайність у середньому 170 ц/га, в кінці вегетації — 450 ц/га.

Вітчизняні середньоранні

Левада — колір шкірки рожевий, а м’якоті — кремовий; на 40–45 день після появи сходів має врожайність у середньому 155 ц/га, в кінці вегетації — 470 ц/га.

Фантазія — колір шкірки рожевий, а м’якоті — білий; на 40–45 день після появи сходів має врожайність у середньому 130 ц/га, в кінці вегетації — 485 ц/га. Придатний для переробки на чіпси.

Вітчизняні середньостиглі

Билина — колір шкірки рожевий, а м’якоті — світло-жовтий; має врожайність у середньому в кінці вегетації 445 ц/га.

Довіра — колір шкірки рожевий, а м’якоті — білий; має врожайність у середньому в кінці вегетації 455 ц/га.

Лілея — колір шкірки і м’якоті кремовий; має врожайність у середньому в кінці вегетації 460 ц/га. Придатний для приготування картоплі фрі.

Grebenka.com

Схожі матеріали: