Фахівці Інституту серця відвідав Полтавщину: досвід, трансплантації та історії пацієнтів

3 квітня на запрошення Департаменту охорони здоров’я ОВА до регіону завітала команда Інституту серця МОЗ України. Очолив делегацію кардіохірург, директор установи, професор Борис Тодуров — лікар, ім’я якого давно стало символом порятунку там, де шанси здаються відсутні.

Цей візит мав не лише офіційний чи навчальний характер. Як зазначив фахівець ДОЗ Іван Шумейко, основними цілями були обмін досвідом і надання консультативної допомоги. Проте головне стало очевидним уже в перші години роботи: полтавці отримали унікальну можливість доторкнутися до медицини найвищого рівня.

У стінах обласної клінічної лікарні ім. М. Скліфосовського столичні фахівці провели консультативний прийом, під час якого обстежили 35 пацієнтів. Для деяких цей день став переломним: виявлено пацієнта, який потребує трансплантації серця, а також кількох людей, яким необхідні складні кардіохірургічні втручання.

Однак не менш важливою частиною візиту стала зустріч Бориса Тодурова з місцевими медиками. Його виступ — щирий, емоційний і водночас професійний — не залишив байдужим нікого. У залі панувала тиша, яку переривали лише зітхання та сльози. Це були історії не лише про операції — це були історії про силу духу і відданість справі.

Інститут серця сьогодні — надсучасний центр, який попри війну не просто функціонує, а задає темп світовій медицині. Щороку тут виконують тисячі трансплантацій серця, рятуючи як дорослих, так і дітей. Окрім цього, команда проводить пересадки нирок і печінки, впроваджує новітні методики та постійно вдосконалює підходи до лікування.

Умови війни зробили їхню роботу справжнім викликом: операції під сирени, транспортування пацієнтів під обстрілами, підйом прооперованих сходами під час блекаутів. Інститут серця став автономним — власна свердловина, генератори, котельня, системи зв’язку — усе для того, щоб не зупиняти боротьбу за життя ні на хвилину.

Особливе місце в роботі інституту займають унікальні клінічні випадки. Українські медики навчилися проводити трансплантації в надскладних умовах, самостійно виїжджаючи до донорів у різні міста. Завдяки новітнім технологіям консервації донорського серця вдалося подвоїти час його збереження — рятуючи десятки життів.

Особливо зворушливими стали історії маленьких пацієнтів. Діти, які отримали нове серце, повертаються до повсякденного життя: йдуть до школи, мріють, ростуть. За кожною історією — велика людська жертовність та любов до ближнього.

Одна з таких історій — маленька Соломія, якій донорське серце дісталося від хлопчика, який загинув від аневризми. Мати донорської дитини погодилась на посмертне донорство. Через два місяці Соломійка пішла у школу. Інші кейси також вражають: повторні трансплантації та успішні відновлення дорослих пацієнтів після тривалих випробувань. Тodurов підкреслив: «Ми змінюємо не лише медицину — ми змінюємо мислення суспільства».

Візит Інституту серця до Полтавщини став не лише професійною подією, але й джерелом натхнення та нових можливостей для співпраці. Полтавські медики аплодисменти аплодували Б.Тодурову та команді Інституту серця, висловивши подяку за безцінний досвід та можливість працювати разом заради життя пацієнтів. І поки країна бореться, українські лікарі доводять: серце може світити навіть у найтемніші часи.