На Гребінківщині селяни десятки літ були змушені пити воду з гасом

Вода із свердловини в 50 метрів глибиною при контакті з повітрям ставала червоною, розповідають місцеві

Три села Ульянівської сільської ради у Гребінківському районі чекали на водогін ще з радянських часів, після того, як з тамтешнього військового аеродрому до колодязів потрапило пальне

Останні роки ситуація в тих селах стала ще критичнішою, коли в криницях вода фактично зникла. Пити воду із власних свердловин, які люди почали бити, теж було небезпечно, адже вміст металів у ній просто зашкалював.

Вода із свердловини в 50 метрів глибиною при контакті з повітрям ставала червоною, розповідають місцеві.

Найгірше було жителям Жовтневого, де, власне, знаходився аеродром, каже сільський голова Ульянівської сільської ради Сергій Кальченко. – У Жовтневому вода була лише у десяти дворах. Так вийшло, що колись, ще за радянських часів на тій території був військовий аеродром, і людям у колодязі потрапив гас.

Військова частина спромоглася підвести за свій рахунок воду лише у десять дворів. А решта користувалася отою брудною водою. У тих людей, хто пробив власні свердловини, вода теж не була питною, бо вміст металів перевищував норму в 5-6 разів. Перші 8 кілометрів водогону Ульянівська сільська рада проклала п’ять років тому і змогла забезпечити чистою водою близько 120 дворів.

А наприкінці минулого року воду отримали ще три села. – 2010-го року грошей у сільраді було не рясно, то з кожного домогосподарства ми збирали по дві тисячі 650 гривень. І ми з людьми тоді домовилися, що коли б не проводилася вода, сума, яку збиратимемо з людей, мінятися не буде, незалежно від курсу валюти чи інших фінансових ситуацій. Два роки тому наша сільська рада подала документи на українсько-швейцарський проект ДЕСПРО.

Цей проект передбачає будівництво водогонів. На Полтавщині із сорока учасників переможцями проекту стали усього 10 громад. Серед них дві громади з Кременчука, дві з Лохвиці, селищна рада Чорнух, Кобеляки, Гребінка, Решетилівка. Нам ДЕСПРО виділили 379 тисяч. Крім того, 315 тисяч надійшло із Фонду регіонального розвитку і 40 тисяч – співфінансування сільської ради. Також сільська рада виділила 311 тисяч, район у рамках співфінансування – 75 тисяч. Кошти населення – 132 тисячі.

По проекту ДЕСПРО його загальна вартість становить один мільйон 88 тисяч гривень. Із підрядником ми зійшлися на сумі в мільйон 38 тисяч. Тобто, фактично ще й зекономили, – говорить сільський голова. – Водонапірної вежі не ставили. На станції є бортовий комп’ютер, що зчитує із датчика показники і коригує тиск автоматично. У самій системі 9-кілометрового водогону знаходиться близько 35 кубів води. Ми поставили італійський насос, а сама станція — корейська.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мешканці Гребінки звернулись до президента України з петицією на захист залізничної лікарні

Можна було б придбати обладнання українського виробництва, але український насос споживає вдвічі більше електроенергії. Італійський насос піднімає 10 кубів води за годину. Стоять лічильники на воду – і це обов’язкова умова для кожного двору. Крім того – центральний лічильник на самій свердловині. Тариф на воду сільрада встановила ще у 2011 році, відтак за куб води люди платять 3 грн. 54 коп. Для порівняння, наприклад, у Гребінці за той самий куб води по лічильнику віддають більше 12 гривень.

Але при цьому в Ульянівській сільській раді споживають воду із артезіанських свердловин, глибина яких близько 130 метрів. Якісь води за всіма показниками, кажуть місцеві – краще не придумаєш, і до кранів подається пластиковими трубами. Оскільки сільрада не має права вести господарську діяльність і надавати послуги водопостачання, селяни створили кооператив, який, власне, й опікується свердловинами та мережею водопостачання.

До Ульянівської сільської ради належить п’ять сіл – Ульянівка, Жовтневе, Новоселівка, Скочак і Бесідовщина. Чотири з них на сьогодні забезпечені водою. Тільки Бесідовщина й досі лишається проблемною.

За словами сільського голови, на його території є свердловина, що бурилася приблизно у 50-х роках, і якщо вдасться знайти на неї документи та зробити капітальний ремонт, можливо, і це село до кінця року буде з водою. Якщо ж документів не знайдуть, будуть шукати на нову свердловину, що коштує близько 600 тисяч гривень.

podii.com.ua

Схожі матеріали: