У Гребінці відбулось свято для любителів театру

У Гребінці виступив Полтавський державний музично-драматичний театр ім. М. Гоголя з літературно-музичним монтажем за творами Тараса Шевченка

23 листопада у Гребінці було свято для любителів театру. З ініціативи Громадської ради при голові Полтавської ОДА за підтримки голови Полтавської облдержадміністрації В. А. Головка у нас виступив Полтавський державний музично-драматичний театр ім. М. Гоголя з літературно-музичним монтажем за творами Тараса Шевченка “В степу безкраїм за Уралом"... Автор ідеї, режисер та виконавець ролі Тараса - народний артист України Василь Голуб.

Прем’єра цієї вистави була приурочена до 200-річчя з дня народження Великого Кобзаря і відбулася 4 березня 2014 року.

І ось зараз її змогли побачити гребінківці, щоб не просто вшанувати пам’ять Тараса Шевченка, а ще раз відчути, яка невмируща, яка сучасна його творчість!

До літературно-музичного монтажу увійшли найвідоміші віршовані твори Тараса Григоровича та пісні на його поезії.

На сцені Тарас Шевченко у виконанні народного артиста України Василя Голуба постає солдатом у роки заслання до Орської фортеці. Тут він згадує про рідний „край, про нездійсненні мрії, про перше кохання. Його думки - пророчі, він звертається до кожного з глядачів, говорить з тобою віч-на-віч, і в той же час до нас усіх-українців -Тарасових сучасників і нащадків.

Найзаповітніша мрія - може долетять колись поетичні рядочки, якими він мережить свою захалявну книжечку, в Україну. Це вона постає в його думках і мріях, у його пам’яті: пейзажі рідного краю, біленькі села, вишневі садочки, такий близький серцю український степ.

Оживають перед очима Тараса його кохана Оксана (Аліна Синяговська), його юні літа.. А в душі - біль... за українців, яких перетворили на рабів, за рідну землю, що кров'ю обливається. В його словах -туга, що переростає у гучний заклик: “проснутися”, “схаменутися”, "обнятися”, “полюбити щирим серцем” рідну країну, бо “доборолась Україна до самого краю”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Полтавщині нагородили переможців конкурсу «Краща книга Полтавщини-2017»

А вдумливий глядач зрозуміє, що всі слова Шевченкові про нас, українців, через віки мітять просто в ціль і звернені до кожного: “В своїй хаті своя правда, і сила, і воля...” От тільки коли ж ми зрозуміємо цю правду?

Між уривками з відомих поезій звучать пісні “Думи мої, думи”, “Зацвіла в долині...”, “Зоре моя вечірняя”, “Повій, вітре, на Вкраїну”, “Де ти бродиш, моя доле?”, “Бандуристе, орле сизий”, “Чорна рілля ізорана”.

Як заключний акорд театрального дійства шириться, могутньо звучить пісня “Реве та стогне Дніпр широкий”, і на її фоні Тарас Шевченко ніби прокладає місток з минулого у грядущий день: нас не скорити, Україна є і завжди буде!

Гребінчин край

Схожі матеріали: