У Гребінці відзначили 80-річчя від дня народження Василя Симоненка

13 березня відбулося літературно-музичне свято, присвячене 80-річчю з дня народження Василя Симоненка

13 березня у приміщенні районного будинку культури відбулося літературно-музичне свято, присвячене 80-річчю з дня народження нашого земляка Василя Симоненка.

Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 року в селі Біївка Лубенського району на Полтавщині. Виховувала його мати й дідусь - батько, залишивши дружину з маленьким сином, пішов із сім'ї. У 1952 році Василь, закінчивши з золотою медаллю середню школу в селі Тарандинцях, вступив на факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка.

Тут вчилися разом майбутні поети Борис Олійник, Тамара Коломієць та Микола Сом, прозаїки Віталій Близнець, Борис Рогоза, гумористи Юрій Ячейкін, Іван Дубенко, перекладач Анатоль Перепадя, письменник та науковець Анатолій Москаленко.

Після закінчення університету молодий журналіст за розподілом поїхав працювати в обласну партійну газету «Черкаська правда». Потім очолив відділ пропаганди в газеті «Молодь Черкащини». А на початку 1963 року його було зараховано власним кореспондентом у штат загальноукраїнської «Робітничої газети». На той час поет встиг видати свою першу і єдину за життя збірку поезій «Тиша і грім».

Помер поет 13 грудня 1963 року після тяжкої хвороби нирок, яка, за деякими версіями, була спричинена жорстоким побиттям Симоненка співробітниками міліції у Смілі.

Друга його збірка поезій «Земне тяжіння» вийшла після смерті, в 1964 році, збірка новел «Вино з троянд» - у 1965 році, наступного року книга «Поезії», а потім - мовчання 15 років. Саме в ті часи колегам-журналістам Симоненка «порадили» не відвідувати могилу поета. Видання збірки «Лебеді материнства» планувалось на 1971 рік, але вийшла вона лише 1981 року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вдала прем'єра юних гребінчан на конкурсi "PREMIER - 2015"

Про ці та інші біографічні дати короткого та трагічного життя Василя Симоненка розповідала присутнім ведуча свята Леся Баранівська.

На свято була запрошена наша землячка, випускниця ЗОШ І-ІІІ - ступенів №2, співробітник Інституту української мови Національної академії наук України, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Ангеліна Пономаренко.

Вона розповіла про книги "шістдесятників" - митців, які не боялися говорити правду, не хилили голови, не корилися владі. Науковець прочитала свій улюблений вірш Симоненка:

Помилялись не тільки люди,
Помилялись навіть святі.
Згадайте: Ісус від Іуди
Мав останній цілунок в житті.

Ми не святі, не боги, а значить,
Не варто втішати себе дарма.
Але, як твій промах
Лиш ворог бачить,-
Друзів у тебе нема!

Линула на вечорі пам’яті Василя Симоненка і музика, звучали українські пісні. Ансамбль гітаристів дитячої музичної школи під керівництвом Юрія Цюка виконав "Київський вальс" Платона Майбороди, ансамбль бандуристок під керівництвом Людмили Валентинівни Шорох підкорив глядачів майстерним виконанням ліричної пісні.

Аплодисментами зустріли гребінківці Людмилу Таран та Раїсу Карпову, які виконували пісню про маму. Самодіяльний танцювальний колектив РБК під керівництвом Наталіі Сердюк виконав хореографічну композицію "Мальви".

Про останні дні життя Василя Симоненка словами поеми Наталії Баклай розповіли актори театральної студії "Еміст" під керівництвом Тетяни Худолій. І пророче звучали наприкінці свята слова пісні "Лебеді материнства" у виконанні жіночого ансамблю РБК (керівник Неля Луценко):