За ДНК упізнали зниклого безвісти захисника з Полтавщини

Олександр Вікторович народився 1 березня 1993 року у с. Красногорівка на Полтавщині

Знову Лубенщина в скорботі зустрічає свого Героя. Захисника, завдяки якому для нас настає новий день. Воїна, який повертається додому на щиті. Схилімо голови…

6 липня 2024 року внаслідок стрілецького бою у одній з найгарячіших точок Донеччини, під час виконання бойового завдання, пов’язаного із захистом Батьківщини, відданий військовій присязі на вірність українському народу загинув наш земляк - командир відділення кулеметного взводу військової частини, молодший сержант Сидоренко Олександр Вікторович.

Олександр Вікторович народився 1 березня 1993 року у с. Красногорівка на Полтавщині. Закінчив Чорнухинську загальноосвітню школу, а професію електромонтера здобув у Лубенському професійно-технічному училищі №12.

З того часу все його життя й було пов’язане з Лубенщиною. Розпочав трудовий шлях у ТОВ «Лубнижитлобуд». Після строкової служби у лавах Збройних Сил України працював охоронцем у різних установах, а пізніше - понад 10 років - працював у Лубенській філії АТ «Полтаваобленерго».

Любив свою роботу та колектив, у якому працював. Працелюбний і добрий, гарний друг і хороша людина – все це про Олександра Сидоренка. Він був хорошим батьком, чоловіком, сином, вірним другом. Донька пишалася батьком, а дружина – чоловіком.

А ще він ніколи не ховався за спинами інших. Тож, захищати Україну від ворога пішов уже у квітні 2022 року. Служив хоробро й чесно. Користувався повагою і авторитетом серед товаришів по службі і командирів.
Страшна, непоправна втрата для сім’ї, рідних та друзів. Висловлюємо співчуття дружині та доньці воїна-захисника, його мамі та батьку, сестрам, всім рідним та друзям. Сумуємо разом з вами.
Нехай не згасає пам’ять про Сидоренка Олександра Вікторовича у вдячних серцях земляків.
Вічна і світла пам’ять та Царство Небесне!

Прощання з Сидоренком Олександром Вікторовичем відбудеться 2 липня о 12 годині на Володимирському майдані у Лубнах.