 |
Від випадкового знайомства до тісної співпраці |
Перший раз про фестиваль "
Небеса" я почула в вересні 2009 року. Того дня я виступала на байк-злеті в Дніпродзержинську, і серед слухачів, які підійшли до мене, щоб подякувати за музику, був і Олександр "Ковбой" Вельбой. Ми перекинулись парою слів, він розказав мені про фест "Небеса" і згадав групу "Цензор" - моїх добрих друзів і бойових товаришів. Ковбой запитав, чи не хочу я приїхати на фестиваль "Небеса" в наступному, 2010 році, щоб заспівати для тамтешньої публіки. Я погодилась.
За місяць ми знову претнулись із Ковбоєм - цього разу на злеті в Черкасах. Часу поспілкуватись було більше, ми обмінялись контактами, Ковбой знову запитав, чи в силі моя згода виступити наступного року, я відповіла - тільки в разі, якщо в силі твоє запрошення.
Вже у 2010-му Ковбой зателефонував мені, щоб запросити на фестиваль не саму мене, а мій колектив, якого він жодного разу не чув. Виявляється, мій друг, гітарист "Цензора" Славік Поліщук вніс свою лепту і вмовив Ковбоя взяти на фест весь мій бойовий склад. Поручився за нас. Ніколи цього не забуду! Адже "Небеса" на рівні із "Полтавською битвою", що відбулась у Світлогірському днем раніше, фактично стали стартовим майданчиком для гастрольної діяльності колективу. Дякую, Славко!
Так я опинилась на Мото-рок-фестивалі "Небеса", який відтоді прописався у моєму гастрольному календарі. Ми подружили з організаторами. Ковбоя я бачила на інших злетах, іноді він приїздив до Києва на концерти "Цензора" та моєї групи. Олександра Катруша бачила/чула виключно в рамках фестивалю, та це не заважало нам поважати одне одного поза цими рамками.
На "Небеса" я приїжджала в різних складах і в різних амплуа, а два роки тому несподівано опинилась на сцені і як ведуча концертної програми - на пару із В'ячеславом Романовим. І після цього я чесно сказала Катрушу, що мене дещо смущає відсутність якогось порядку в концертній програмі, а саме - що групи не знають, хто за ким, і треба на ходу вирішувати це питання. Також запропонувала свою допомогу і свій досвід. Організатори не лише прийняли цю допомогу, а навіть більше - попросили мене повністю взяти на себе сцену, починаючи відбором груп і закінчуючи спілкуванням із музикантами безпосередньо на місці.
Так і вийшло, що випадкове знайомство закінчилось тісною і - маю надію - плідною співпрацею. Сказати, що щось змінилось із часів першого виступу на "Небесах" - так нічого не змінилось. Як була постійним учасником концертної програми, так ним і залишилась. А в плані співпраці - я завжди рада допомогти добрим друзям, та в разі, якщо свої послуги запопонує інша людина, і організатори попросять мене посунутись - я сумніваюсь, що це буде приводом для сварки
"Небеса" - це проект Катруша і Вельбоя, і тільки їм вирішувати, як треба і як не треба. Та чи є сенс загадувати, що буде далі? На даний момент - я рада співпраці, а сам фестиваль дорогий мені як пам'ять. Що буде чи чого не буде - час покаже, а поки що з нетерпінням очікую на "Небеса-2016"
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
