До 1917 р. на території, яка в 1930-ті - 1950-ті роки входила до Гребінківського району (включаючи м. Теплівку - до 1962 р. вона була в складі Гребінківського району) було дві сільські лікарні (Сербинівська і Теплівська) разом на 20 ліжок, два фельдшерські пункти і одна лікарська амбулаторія залізничників на станції Гребінка. В них працювало 4 лікарі, 11 середніх працівників. Аптек тут не було; медикаменти виготовлялись фельдшером лікарні і відпускалися за рецептами лікарів лише своєї лікарської дільниці. На початку 1930-х років була заснована іще одна лікарня (в с. Городище). До кінця 1930-х років на Гребінківщині були створені 3 лікарські амбулаторії, 9 фельдшерських пунктів, 5 пологових відділень, дитяча консультація в с. Городище. В зв'язку з тим, що ст. Гребінка стала центром відділення Південно-Західної залізниці, в ній була заснована залізнична лікарня. В часи окупації ця система охорони здоров'я району була зруйнована, а після визволення її не тільки відновили, а й наростили нові медичні потужності. У Березівці був фельдшерський пункт. У 1943 році на роботу тут призначена фельдшер Лідія Микитівна Сліпак. В Овсюках, Березівці, Григорівці, Ульяновці, Кулажинцях - працювали колгоспні хати-родильні. У Гребінці був також венерологічний пункт. У вересні 1943 року ворог відступив від нашого міста, і зразу ж, щоб відновити діяльність лікувальних закладів, іде ряд призначень. Завідуючою райвідділом охорони здоров'я стала Д.Ф. Федорова. Після неї був Терентій Фомич. А в 1945 році призначають Євдокію Степанівну Ватажок, фельдшера за освітою. І завідувала вона аж 5 років. Подальша доля її непростежується. В середині 1950-х років була утворена районна лікарня, де крім терапевта працюють вузькі спеціалісти: хірург, отоларинголог, окуліст, гінеколог, невропатолог і інші спеціалісти. Розмістилася вона у двох приміщеннях, де до цього були фінвідділ, банк, інші державні установи. У 1957 році райздороввідділ закривають. Перед закриттям завідував ним Іван Демидович Мотуз. 1946 року повернувся він з Далекого Сходу, мав бойові нагороди - орден Червоної Зірки та медалі "За перемогу над Німеччиною" та "За перемогу над Японією". Працював у Теплівці хірургом і завідував лікарнею. А вже потім теплівського лікаря перевели у районний відділ. 1957 року, після закриття його, Мотуз стає першим головним лікарем Гребінківської районної лікарні та її хірургом, який всю війну в військах займався цією нелегкою справою. Його ім'я носить вулиця, на якій він жив. Першим її головним був Михайло Федотович Мазурик. У воєнні та післявоєнні роки керівництво закладу постійно міняється. Такий неспокійний був час. До того ж, видно, що і чоловіків-лікарів, і жінок призивали у Червону Армію. Приміром, Тетяна Йосипівна Зінченко з Теплівки та Яків Олександрович Бондаренко з Сербинівки пішли на війну у лютому 1944 року. Зінченко, повернувшись, знову працювала в Теплівці, а потім у Городищенській амбулаторії. Бондаренко завідував Сербинівською лікарнею. Йшли роки, змінювалася й структура закладів. 1944 року об'єднали Городищенську амбулаторію з діючим тут інфекційним відділенням, а трохи пізніше і венпунктом. Завідуючою стає Т.Г. Кролівець. У Городищі з'являється стоматолог В.Ф.Якубович. Лікарнею тут завідує на той час І.П. Темнікова. З квітня 1946 - С.О. Сафонов. Григорівську амбулаторію цього року розформовано у фельдшерський пункт. У 1947 році Городищенською дитячою консультацією завідує Ф.А Васильченко. А лікарем педіатром - М.П. Миколаєва. У кінці 1947 року об'єднуються Городищенська, Теплівська і Сербинівська лікарні з однойменними амбулаторіями. У 2006 році Сербинівська лікарня стала амбулаторією. В 1968 році в районі налічувалося 4 лікарні, 28 медпунктів (раніше їх називали фельдшерськими пунктами), 8 пологових відділень, 2 аптеки. В цих установах працювало 49 лікарів, 220 середніх медпрацівників, 10 фармацевтів. |
|
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
|
|
|
|
| ||||
|
|
|
| ||||
|
|
|
|
|
|