|
||||||||||||
Туристичний потенціал Тернополя
|
|
Тернопіль, одне з найзеленіших міст України, тому і самі тернопільці, і гості цього західноукраїнського міста мають можливість годинами тинятися його вулицями та милуватися архітектурою, не побоюючись наштовхнутися на яку-небудь зовсім вже нісенітну какофонію, застиглу в камені. Туристична компанія AtomTravel пропонує усім бажаючим взяти участь в туристичних походах та екскурсіях Тернопольщиною, гірськими районами Карпат, подорожі по Дністру з відвідуванням Джуринського водоспаду, унікального каньйону та заповідника, та багато чого іншого. З маршрутами турів та екскурсіями містом можна ознайомитись на сайті https://atomtravel.com.ua/ туристичної компанії AtomTravel. Творці красиПерша письмова згадка про Тернопіль датована далекою 1540 р. Тоді польський король Сигізмунд І дав грамоту краківському магнатові Яну Тарнавському на будівництво фортеці в Теребовлянському повіті. Окрім оборонного замку, двічі зруйнованого і потім наново відбудованого, до наших днів збереглася церква Воздвиження Чесного Хреста. Вона була зведена на початку XVI ст. на фундаменті древнього храму часів України-Русі. Театральний майдан (Тернопіль) Вражає величчю і монументальністю тернопільська церква Різдва Христового, розташована на центральній вулиці міста. Уціліло і величне приміщення з монастирськими прибудовами Українського греко-католицького кафедрального собору непорочного Зачаття Діви Марії, споруджене в середині XVIII століття в стилі пізнього бароко. Тернопіль — місто з дуже складною і драматичною долею. Його кілька разів буквально стирали з лиця землі ворожі смерчі Що в центрі міста, на Театральній площі, 29 квітня 1990 року уперше в нашій державі підняли та освятили національний синьо-жовтий стяг. Взагалі Тернопіль по своєму духу дуже українське місто. Скажімо, хоча тут і живуть (причому дружно) представники майже ста національностей, на вулицях ви почуєте тільки українську мову. Святині, відомі всьому світуТернопільщина має дві релігійні святині, які відомі всьому світу, — Свято-Успенська Почаївська Лавра і Зарваниця.З якого боку підходити або під'їжджати до Почаєва, різниці немає. У сонячний день золоті куполи можна побачити на відстані багатьох кілометрів.  Почаївська лавра - Тернопіль І будьте упевнені — це прекрасне видовище запам'ятається вам на все життя. Якщо підійдете ближче і зупинитеся перед самим комплексом, то без зусиль представите лавру часів князівства : навіть зараз ця територія не втратила оборонного характеру. Практично все залишилося таким, як було багато століть тому, і створюється враження, що навіть час не владний над почаївською святинею. Специфіка православної віри повністю зберегла життєвий устрій лаври. При цьому поряд зі старовинними церквами та підземеллями розмістився невеликий готель для паломників, де знаходиться і їдальня. Готель комплексу просто потрібний, адже в лавру щорічно приходять і приїжджають тисячі вірян. Набагато більше, ніж паломники, відвідують Почаїв туристи. Парадокс, але ситуація з їх сервісним обслуговуванням не просто погана — в Почаєві, що має такий щонайпотужніший "магніт", здатний перетворити його на туристичну мекку, відповідної інфраструктури практично немає. Окрім декількох кафе, напівзруйнованого готелю та однієї-єдиної турфірми, для гостей міста більше нічого не передбачено. Чи треба говорити про те, що маючи розвинену інфраструктуру, Почаїв міг би себе повністю самостійно забезпечити. Згідно з легендою, зарваницька земля освячена Матір'ю Божою, що вказала ченцеві місце, де зараз розміщена одна з найзначніших святинь української землі.  Маріїнський духовний центр с. Зарваниця Чудотворна ікона Зарваницької Матері Божої — одна з прадавніх в Україні. Вона дійшла до наших днів з далекого XII століття. За часів більшовицьких гонінь на греко-католицьку церкву ікону ховали у себе місцеві жителі. З 1988 р. вона знаходиться на своєму звичайному місці — в приходському храмі Святої Трійці. Зарваницькі святині не раз руйнували вороги. Але понад усе постраждала Зарваниця в XX віці. Тоталітарна система знищила місцевий монастир, дерев'яну церкву, каплицю біля цілющого джерела. Але ніщо не могло зупинити потік паломників. У лісі та по хатах, а потім в катакомбних церквах аж до перебудови проводилися підпільні богослужіння. | ||
|
Схожі матеріали:
| ||
| Всього коментарів: 0 | |
|
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
|
|
|
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |