Англійська мова | Умовні речення

Умовні речення - складнопідрядні речення в англійській мові, в яких у підрядному реченні називається умова, а в головному реченні – наслідок, що виражає результат цієї умови. І умова, і наслідок можуть відноситься до теперішнього, минулого і майбутнього. Підрядні речення умови найчастіше вводяться сполучником if (якщо) – звідси і друга назва – if sentences. На відміну від української мови, кома в складнопідрядному реченні ставиться тільки в разі, якщо підрядне речення знаходиться перед головним, хоча це правило дотримується не завжди.

В англійській мові існує чотири типи умовних речень:

1. Нульовий тип умовного речення (Zero Conditinal)
2. Перший тип умовного речення (First Conditional)
3. Другий тип умовного речення (Second Conditional)
4. Третій тип умовного речення (Third Conditinal)

Умовні речення використовують в залежності від того, який ступінь вірогідності виражає конструкція Давайте розглянемо кожен з типів умовного речення окремо.

 Нульовий тип умовного речення (Zero Conditinal)

Нульовий тип умовного речення використовується в моментах, коли результат умови є відомим на сто відсотків, як науковий факт. Всі речення (головне та підрядне) вживаються у теперішньому простому часі. Форма утворення 0 типу буде наступною:

If + підрядне речення в present simple + головне в present simple

Приклади:

If you heat ice, it melts. – Якщо ти нагріватимеш лід, він буде розтоплюватися.

If I get up late, I am late for work. – Якщо я прокинусь пізно, я запізнюся на роботу

Не важливо, про майбутнє чи про теперішнє йде мова – головне, що результат є відомим. Як ви можете бачите, реченнях, що наведені зверху, перекладені у майбутньому часі. Проте результат вже є відомим, тому в обох випадках вживається Present Simple.

В умовних реченнях будь-якого типу не обов’язково підрядне речення розташовувати перед головним, їх можна міняти місцями:

People get hungry if they don’t eat. – Люди стають голодними, якщо вони не їдять.

Замість if можна також використовувати when (коли):

When I get up late, I miss my train. – Коли я прокидаюся пізно, то пропускаю мій потяг.

В даному випадку речення перекладено в теперішньому часі, проте воно є актуальним і для майбутнього оскільки результат буде тим самим.

I тип умовного речення (First Conditional)

Перший тип умовного речення використовується в ситуаціях, коли мова йде про майбутнє. Проте ми не впевнені в результаті умови, оскільки сама умова ще не наступила, хоча вона реальна.

Підрядне речення в I типі умовного речення буде знаходитись в Present Simple, проте для позначення головного речення вже буде використовуватися Future Simple:

If + підрядне речення у Present Simple + головне речення в Future Simple

Приклади:

If it rains, I will stay at my friend’s house. – Якщо піде дощ, я залишуся у будинку мого друга.

If I see Tom, I will ask him about John. – Якщо я побачу Тома, я запитаю в нього про Джона.

Як бачимо, в підрядному та головному реченні мова йде про майбутнє. Тобто, є передумови, за яких може бути виконана ця умова.

Замість will також можна використовуватися can, may або shall:

I can call Marry if she is at home. – Я можу зателефонувати Мері, якщо вона буде вдома.

II тип умовного речення (Second Conditional)

Другий тип умовного речення називають майже нереальним. В ньому мова також йде про майбутнє, проте умови для настання результату є надто нереальними, аби вони справдилися. Або ж 2 тип також використовується для висловлювання своєї мрії.

В 2 типі умовних речень підрядне речення використовується у минулому простому часі, а в головному – would + дієслово:

If + підрядне речення в Past Simple + would + дієслово без частки to

Приклади:

If I won the lottery, I would buy a car. – Якщо я виграю в лотерею, я придбаю авто.

I would travel through Europe if I had enough money. – Я буду подорожувати Європою, якщо в мене буде достатньо коштів.

Як і в I типі, тут мова йде про майбутнє, проте вірогідність здійснення цього майбутнього є надто низькою.

Замість would також дозволяється використання should, could або might:

She might return in time if train went faster. – Вона може повернутися вчасно, якщо поїзд буде їхати швидко.

III тип умовного речення (Third Conditional)

Третій тип умовних речень використовується для позначення минулих умов та подій, що так і не відбулися. Він також може використовуватися для позначення мрії, проте в цієї мрії немає жодних шансів на те, або стати реальністю.

В 3 типі підрядне речення вживається у Past Perfect, а в головному використовується would have плюс Past Participle:

If + підрядне речення у Past Perfect + would have + Past Participle (3 форма дієслова)

Приклади:

If I had won the lottery, I would have visited UK. – Якби я виграв в лотерею, я відвідав би Велику Британію.

If I had passed exams, I would have graduated from the university. – Якби я здав екзамен, то закінчив би університет.

Як бачимо, умова в минулому не справдилася, тому в минулому ми й не отримали результат (закінчення університету).

Замість would have можна використовувати could have, should have, might have:

She could have visited her grandma if it hadn’t rained. – Вона б відвідала бабусю, якби не йшов дощ.

Підсумки

Давайте підведемо підсумки умовних речень в англійській мові завдяки цій таблиці:

В англійській мові також існують змішані умовні речення. Їх детально розглянуто на сторінці про Mixed Conditionals.