 |
у клітинці кожній ти... |
Довго світло незгасало у вікні,
ніч по небу розкришилася зірками,
тиша дихала і стомлено зітхала,
ріки слів злилися у потік
почуттів, думок, меланхолії,
смутку Їдкого, як жовто-сивий дим,
а любов моя (моя!), як та повія,
зраджує мені щоночі з ним.
все, що душу й тіло повнить змістом,
все йому щоночі віддаю -
бездиханна, безтілесна, серед міста,
серед тиші і зірок стою,
стомлено, безсило загортаюсь
в крила схудлих й так тоненьких рук,
од безвиході лише мовчу. Й хитаюсь.
У бездонні очі заглядаю,
щоби віднайти себе саму...
Бо на саме дно у нім сховалась,
розчинилася, зреклася оболонки,
і піснями серце заливалось,
чи сльозами - вже не має толку.
Я собі вже не належу, чуєш!
У клітинці кожній - ти в мені!-
візерунки почуттів малюєш,
не пускаєш, вороном чатуєш
ти в мені!
А я в тобі на дні...
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції Grebenka.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія
|
|
НАЙБІЛЬШ ЧИТАЄМІ БЛОГИ
|
|
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КОРИСНОГО
|
|
|
|
| ||||
|
|
|
| ||||
|
|
|
|
|
|