|
08.08.2015 Душа жива, і вічно буде жити, допоки “слово" Левченко звучить... | |
 25 липня у РБК відбувся творчий вечір Валентини Олексіївни Левченко, присвячений семидесятиріччю Валентини Левченко та 56-річниці режисерської діяльності.Запрошувала Валентина Олексіївна і хотіла зустрітися з усіма учасниками художньої самодіяльності, що займалися у її творчих гуртках. Та, на жаль, дуже мало прийшло людей, чи то життєві обставини, чи байдужість наших гребінківців. Зустріч розпочала учениця Валентини Левченко Валентина Леонова - дипломований читець І-ІІІ ступенів, неодноразовий переможець конкурсів читців Гребінківського району та Полтавської області, віршем В. Симоненка - “Ти знаєш, що ти - людина?” До привітання та слів вдячності долучилися Світлана Тараненко, Лідія Кравченко, Микола Линовицький, Ганна Щербакова та інші. У холі першого поверху була представлена виставка вишивок В. Левченко. І скатертини, і рушники, і штори, і сорочки, і наволочки, і серветки... очі розбігалися від різнобарв’я візерунків життєвої долі, яка переплелася і викарбувалася червоними та чорними хрестиками на полотні. Далі гостей вечора запросила до Гребінчиної світлиці Людмила Андріївна Безвиненко, де розповіла про життєвий та творчий шлях Валентини Олексіївни, згадали про її родовід, прочитали автобіографічні твори. Микола Линовицький подарував авторські рядки всім присутнім. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Подружжя Левченків із Гребінки: з вірою в добро Учні прочитали твори Т. Г. Шевченкй та В. Симоненка. Теплими словами зі сльозами на очах подякував усім присутнім чоловік Валентини Олексіївни Юрій Петрович Левченко. Подружжя згадувало, як вони познайомилися, виховали в любові двох донечок Оксану та Альону, які теж наслідували від батьків артистичні дані, та продовжили їх на сцені. Потім подружжя заспівало пісню. Валентина Левченко прочитала уривок із комедії Т. Шевченка “Сон”. Всіх присутніх господиня пригостила чаєм та солодощами. Приємне душевне відчуття протягом всього вечора панувало у стінах районного будинку культури. Гучні пісні та анекдоти, вірші та гуморески, сміх та сльози радості, піднесений настрій - все це переповнювало і надихало присутніх, зокрема Валентину Олексіївну, не зупинятися, передавати свій дар “слова” своїм наступникам. Напередодні, коли ще ми тільки планували цей вечір, я відкрила для себе, а точніше - переконалася в тому, яка сила духу, волі, патріотизму, любові, тепла, добра у цій тендітній жінці. З яким теплом та любов’ю згадує Валентина Олексіївна своїх наставників, нині покійних: Дмитра Кузьмовича Реву, Майю Матвіївну Мушкіну, Миколу Петровича Катруша, Миколу Івановича Зінченка тощо. Пишається дружбою з Міністром шляхів сполучення СРСР Миколою Конарєвим, Андрієм Совою, Раїсою Кириченко, Анатолієм Пашкевичем, Ольгою Павловською, Миколою Касьяном. З вогником в очах говорить про своїх учнів, які продовжили шлях свого наставника - Наталію Руденко, Наталію Талан, Світлану Скрипку, Ярослава Ластовецького, Оксану Левченко, Альону Ластовецьку, Юлію Коробейнікову та інших. Хочеться побажати Валентині Олексіївні здоров'я, довголіття, творчої наснаги, благополуччя, миру. Многая і благая літа. Гребінчин край,
Вдячна учениця Валентина ЛЕОНОВА Схожі матеріали: | |
|
| Всього коментарів: 0 | |
|
СВІЖІ ПУБЛІКАЦІЇ
|
|
|