Справжній козацький куліш на маслі щойно з вогнища

Ось і настала найкраща пора для всіх школярів. В школах майже закінчено навчання. Кожний з нас пригадає туристичні походи, весняну кашу, цікаві поїздки. Сьгодні, 21 травня 2010 року в загальноосвітній школі №2 міста Гребінки, Полтавської області, учні та вчителі всіх класів готують справжнній козацький куліш. На польову кашу учні запросили своїх батьків, рідних.

Щож клали в перші страви наші пращури ще задовго до того, як Петро І чи Ян ІІІ Собеський запровадили у своїх державах споживання картоплі? Вірно – пшоняні та інші крупи. Куліш надзвичайно простий у приготуванні, тож його ще називали «польова каша». Недарма ж його варили і козаки в походах, і чумаки в дорозі.

Виявляється, "польова кухня” українського селянина XVII ст. при її неймовірній простоті є до дрібниць продуманим кулінарним винаходом. Лише погляньте: страви з круп – найкалорійніші, це вуглеводи, що містять вітаміни В і РР. А сало – продукт тривалого зберігання з надзвичайно високою харчовою цінністю (близько 800 ккал/100 г.).

Питання одноманітності – не стояло, бо куліш – то така страва, яку урізноманітнювати можна хоч щодня. Місяцями їли чумаки кулеші з салом – усі були ситі і про гастрити ніхто не згадував.

Поживний, запашний, смачний куліш – це насамперед добре, «до сьомої води» змите пшоно. Його кладуть у підсолений окріп у такій кількості, щоб куліш, коли його знімуть з вогню, мав густину сметани. Мало пшона, багато води – вийде крупник-голоюх, в якому «крупина за крупиною ганяється з дубиною», пересиплеш крупи – одержиш круту кашу, в якій і «дрючка не повернеш».

Справжній куліш – страва, що cпокон віків готувалась і селянами, і козаками як на заробітках, так і в бойових походах, так як була дуже тримною та простою у приготуванні. Кашовар – поважний чоловік, аби кому таку справу не довіряли. Куліш готували на багатті з додаванням грибів та масла, потім затирали салом із цибулею і часником, від чого той набував приємного запаху та надзвичайного смаку.

Незайвим для смаку буде і яйце, яке сколочують і вливають хвилин за п’ять до готовності страви. Смаку і поживності кулешу додасть і шматочок м’ясця, і рибина. Вже як знімали з вогню – притрушували доброю ложкою петрушки.