Виставка, при Гребінківському районному будинку культури "Старовинні та рідкісні книжки з приватних книгозбірень Пирятинщин"

Ніби ковток свіжого повітря серед буденщини та прагматизму, - виставка старовинних та рідкісних книг з приватних книгозбірень Пирятинщини, що проходила у Гребінківському будинку культури.

Багатовікова історія слов'янської культури має багато яскравих подій, які й до цього дня грають визначальну роль в духовному розвитку слов'янських народів і становленні повноцінної особистості. Одне з них - поява кирилиці та писемності, які подарували нам проповідники християнства Кирило і Мефодій.

Створення нинішньої абетки, якою користуються слов’янські народи, пов’язують з іменами візантійських проповідників християнства, болгарів за походженням, Кирила та Мефодія. Вона стала фундаментом української та інших слов'янських мов, посприяла єднанню народів і розвитку багатогранної слов'янської культури.

24 травня – День слов'янської писемностi i культури. Сьогодні це свято нагадує нам про наше духовне коріння, наповнює особливими почуття до рідної мови, яка по праву вважається однією з найбагатших і найкрасивіших мов планети. День пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія є значним явищем у культурному і політичному житті всього слов'янського світу.

Слов’янська писемність і культура належать до найдавніших у Європі. Як доводять вітчизняні та зарубіжні вчені, писемність народу, що прийшов з Азії і розселився по Дунаю, Дністру, Бугу, Дніпру та Віслі виникла задовго до прийняття християнства. Задовго до того часу, яким датовано перші писемні пам’ятки, що дійшли до наших днів.

Якщо ж, наприклад, говорити про народ, який пізніше став називатися українцями, то писемність на його території була відома ще русам антського періоду. Сусіди русів зазначали, що на берегах Дніпра писали «чьртами и ръзами». Який вигляд мало це письмо? На це запитання нинішні вчені однозначної відповіді не знаходять.

З нагоди Дня слов'янської писемності та культури, при Гребінківському будинку культури, сьогодні, 26 травня, діяла виставка старовинних та рідкісних книг з приватних книгозбірень Пирятинщини. На ній були представлені друковані видання, які датуються періодом з 1745 року до наших днів.виставку, Колекція нараховувала більше 200 книжок , в тому числі 8 стародруків.

Час зупинився для тих, хто відвідав цю виставку. Натхненник і організатор, збирач старовини і великий-шанувальник книги, голова методичної ради Пирятинського історико - краєзнавчого товариства та завідувач сектору з питань внутрішньої політики Пирятинської РДА Валерій Володимирович Квач не просто запропонував сусідам ознайомитися з надбанням пирятинців, а й повідав багато цікавих фактів з історії нашого краю.

Метою пошукової роботи групи ентузіастів було зібрати колекцію стародруків, щоб не втратити цей пласт літератури для нащадків назавжди. Протягом дня до фойє будинку культури приходили учні різних шкіл міста, вчителі та закохані в книгу гребінківці. Валерій Володимирович для всіх проводив цікаві екскурсії, з яких випливали невідомі історіїзжиття і відомих людей.

Наприклад, пошуки у селах району привели до чудових знахідок. Адже у сільській місцевості споконвіку було шанобливе ставлення д о книги, з діда -прадіда передавалася біблійна література молодому поколінню.

На виставці були представлені шедеври, біблійної літератури: Псалтир 1787 року, церковна література, видана у Києво-Печерській лаврі у 1743 році, збірники духовних пісньоспівів, Новий завіт 1896 року видання. Є книги, оздоблені сусальним золотом, що мають велику художню цінність. Доторкнутися до такої реліквії, наче потрапити в іншу епоху.

Працівники історико - краєзнавчого товариства зібрали велику кількість документів, підписаних великими постатями минулого, навіть гетьманами України. Багато старовинних книг російських класиків зберігалося у оселях пирятинців. Наприклад, розглядаючи дореволюційне видання "Сочинения А.С.ГІушкина", Валерій Володимирович звернув увагу на ілюстрацію до книги, яка була підписана "рисунок свинцовым карандашом с натуры академика А.Н.Мокрицкого". Як виявилося, Аполлон Мокрицький -пирятинець, і працівники історико - краєзнавчого товариства ініціювали відкриття меморіальної дошки на його честь.

Земляки повинні знати тих, хто прославив їх край. Також відкриття нового імені пирятинця відбулося після книжної знахідки. Поезія Петра Євдошенка "Брызги каскадные" знайшла друге життя в нашому столітті, хоча була надрукована у 1917 році у місті Пирятині. Яскравий представник епохи "серебряного века", Петро Євдошенко став відомий пирятинцям зараз. Його книга потрапила до Петербурга, звідти одізвалася родичка, яка виявила бажання передрукувати старий примірник. Так любителі поезії отримали ще одну книгу талановитого земляка.

Справді, великий захват викликає така пошукова наукова робота наших сусідів. Було б добре, якби і в Гребінці знайшлися такі ентузіасти, які б вдихнули нове життя в старі книги!

Організатором виставки був комітет виставки та сектор з питань внутрішньої політики Гребінківської РДА.