Сергій Савелій: А судді хто?

Нашим уболівальникам донині ятрить рана тих подій 19-го червня в матчі Англія - Україна. Час минув, емоції трішки вщухли, можна спокійно проаналізувати ситуацію, подивитися на неї і серйозно, і з гумором.

Якщо серйозно, то Іштван Вад, угорський арбітр на лінії, можливо справді не зміг блискавично спроектувати, накреслити в уяві, в повітрі, пряму лінію від м'яча до лінії воріт. І не побачив він того ледь вловимого проміжку між білим м'ячем і білою лінією, який ми потім, та й то не дуже чітко, бачили в безлічі відеоповторів, на статичних кадрах і фото.

Стосовно ж головного судді Віктора Кашшаї, то він перебував на такій позиції, що взагалі не міг зафіксувати цей момент. Отже, якщо й обирати собі жертву для використання ненормативної лексики то тут, перш за все, Вад, який мав сигналізувати Кашшаї, був чи не був гол.

А давайте глянемо на матч ще й з іншого боку. Ми мали тотальну перевагу - перебігали, перепасувапи, перебили англійців. Хоча стосовно перебили...

Грали наші хлопці справді самовіддано, - молодці. Але все-таки, якби Ярмоленко бив, а не гладив по м'ячу, якби Мілевський головою з лінії воротарського майданчика влучав у ворота, та й врешті-решт, якби Девіч не бив прямо в Харта, коли можна було зіграти точніше, не виникло б взагалі проблеми незарахованого м'яча, і тоді за ті 30 хвилин, що залишалися ми б...

Та все, досить. Якби та в роті виросли гриби, то і в ліс би не ходили. Давайте, поклавши руку на серце, будемо реалістами, де в рейтингу ми - і де Англія і Франція. Просто нагадаю - з 16-ти фіналістів ми передостанні, а поляки останні.

А тепер жартома. Ви пам'ятаєте, як в далекому 1986-му, на чемпіонаті світу в Мексиці збірна Союзу, в складі якої були переважно українці, розтрощила угорців 6:0? От їх нащадки і вирішили відплатити. Або ще. На чемпіонаті світу 2010 англійці забили такий гол німцям, що м'яч ударився в землю за лінією воріт сантиметрів за 70, але арбітр його не зарахував. Тепер вирішили віддати борг англійцям.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сергій Савелій для гребінківців: свято - закінчилося, фієста - триває

І зупинимось на чвертьфіналах. У протистоянні чехів з португальцями мої симпатії були на боці чехів, але розумів, що виграють португальці. Особливо, зважаючи на ту гру, яку вони продемонстрували з Данією та Голландією гострі атаки, безліч ударів, і, нарешті, почав забивати Роналду.

І тут збірна Португалії домінувала на варшавському стадіоні, наші брати слов'яни трималися довго, але й Петер Чех не зміг врятувати після влучного удару Кріштіана Так португальці стали першими півфіналістами Євро-2012 і чекали на суперника, що визначався в матчі іспанців і французів.

Та цей матч в Донецьку був уже після найрезультативнішої на сьогодні гри чемпіонату Європи - Німеччина- Греція. Молода німецька машина впевнено розкусила грецький горіх - 4:2. Хоча, мені здалося, що триразові чемпіони Європи могли забити з десяток, як на мене, випадковим, одноразовим володарям континентального золота.

Гра в шахтарській столиці не виправдала сподівань у болівальників - іспанці своєю манерою дир-дир запаморочили голову французам і Хаві Алонсо свій сотий матч за збірну відзначив дублем 2:0. Ну, а результат півфінального протистояння іспанців і європейських бразильців -португальців: у Донецьку - 4:2.

Трибуни вибухнули тільки на самих останніх хвилинах, коли Брун Алвеш потрапив в перекладину, а Фабрегас дав зрозуміти, що матч закінчений. Пенальті принесло Іспанії вихід у фінал, а можливими супротивниками там виявляться знову німці, які програли іспанцям на ЧС в 2010 році.

Заключний чвертьфінал Італія - Англія, свідком якого я, разом з синами і невісткою, був, став першим матчем, що завершився нульовою нічиєю. Київський красень НСК "Олімпійський", заповнений майже вщерть, побачив і додатковий час, і післяматчеві пенальті.

Також вперше на чемпіонаті. До речі, щодо краси стадіону, то група запеклих гребінківських уболівальників уже мала можливість в цьому пересвідчитись ще наприкінці минулого року на товариському матчі Україна - Німеччина. Коли в поєдинку Італія - Англія справа дійшла до пенальті, ми дружно кричали, щоб пробивали у ворота, протилежні Бесарабським, адже наші місця були просто напроти штрафного майданчика.

Так і сталося - усе було видно як на долоні. І коли промазали Ріккардо Монтоліво і Ешлі Янг, і знову встановився паритет, а потім італійці забили третій, я сказав, що наступний Ешлі, хоча й Коул, також незаб'є.

Та ще й лівою - немає в мене довіри до лівоногих пенальтистів. Так і сталося. І Алессандро Діаманті поставив жирну крапку - 4:2.

Моє сімейство було раде, хіба що менший трішечки сумував - його кумир з дитинства - Стівен Джерард.

То ж, сьогодні дивіться захоплюючий півфінал - Німеччина-Італія.

Коментатор і заслужений журналіст України Сергій САВЕЛІЙ,
(з Києва, спеціально для газети "Гребінчик край")

Схожі матеріали: